Головуючий у 1 інстанції - Луганський В.І.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 року справа №2а-449/11/1213 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 24 січня 2011 р. у справі № 2а-449/11/1213 (головуючий І інстанції Луганський В.І.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області третя особа: Луганський обласний військовий комісаріат про перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська у задоволенні позовних вимог позивача до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії як учаснику бойових дій у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 12.01.2005 року по 30.05.2005 року як інваліду війни 2 групи у розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком з 31 травня 2005 року було відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його позовні вимоги.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни. До 31.12.2006 року перебував на пенсійному обліку в Луганському обласному військовому комісаріаті. Отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
З 01.01.2007 року виплату пeнciї позивачеві провадить відповідач.
При цьому позивач звернувся до відповідача у грудні 2010 року з заявою про перерахунок пенсії а саме надбавки до пенсії як учаснику бойових дій у розмірі 150% з 12.01.2005 року по 30.05.2005 року, та як інваліду війни 2 групи у розмірі 350% з 31.05.2005 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб' єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами У країни встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної діі), дій чи бездіяльності.
За змістом п.l ч.l ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган.
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому
числі на виконання делегованих повноважень. ,
Згідно із ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» N 497 від 11.04.2000 р., пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які є учасниками бойових дій, пенсії за вислугу років підвищуються на 150 % мінімальної пенсії за віком.
На підставі п.п. «е» п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року N 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року N 1350) розрахунок підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під час призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військо службовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Статтею 1 Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» від 15.07.1999 року N 979-ХІУ з 01 вересня 1999 року встановлено мінімальний розмір пенсії за віком 24,9 грн. і цей розмір поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, у відповідності до Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст.1 цього Закону не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсії.
В подальшому зміни мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» проводилось на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 року N 1686, від 27.06.2001 року N 741, від 19.12.2001 року N 1706, від 13.03.2002 року N 279, від 15.04.2003 року N2 544, а також визначались у ст. 28 Закону У країни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України N2 2291-ІУ від 23.12.2004 року). Проте із змісту наведених актів вбачається, що визначений ними розмір мінімальної пенсії за віком підлягає застосуванню лише для обчислених трудових пенсій за віком, та не підлягав застосуванню при визначенні розміру надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії.
Колегія суддів вважає, що підвищення пенсії передбачене ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є доплатою до розміру основної пенсії, призначеної відповідно до законодавства, і таке підвищення для осіб, яким призначено пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військо службовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких осіб» відповідно діючому законодавству.
Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції який зазначив, що вимоги про перерахунок надбавки до пенсії у розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про, внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" які були внесені до ст.13, які передбачали, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам І групи - У розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІ групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІІ групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність". Вказані зміни набули чинності з 01.01.2006 року і не визнані Конституційним Судом України неконституційними, тому підстав для задоволення вказаних вимог не має.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 24 січня 2011 р. у справі № 2а-449/11/1213 – залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 24 січня 2011 р. у справі № 2а-449/11/1213 – залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко