ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-сервісного виробничого підприємства “Магістраль-Дніпро”, м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Чернівціголовпостач”, м. Чернівці

про відшкодування збитків у сумі 10227,93 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:          

Позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов’язань щодо оплати поставленої продукції, і просить зобов’язати відповідача виконати прийняті на себе зобов’язання перед позивачем згідно з договором № 4 від 27.01.1999 р. і угоди про розстрочку заборгованості № 1/22 від 19.12.2001 р., погасивши несплачену частину заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 10227,93 грн., у тому числі 7583,33 грн. основного боргу, 2195,10 грн. індексу інфляції та 449,50 грн. три проценти річних.

Ухвалою від 30.11.2007 р. розгляд справи в судовому засіданні призначено на 17.12.2007 р. за участю представників сторін, від відповідача  витребувано відзив на позов.

У судове засідання 17.12.2007 р. представники сторін не з’явилися, відповідач не надав відзиву на позов, у зв’язку з чим розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 22.01.2008 р.

У судове засідання 22.01.2008 р. представники сторін повторно не з’явилися, відзиву на позов не надійшло. Надіслані позивачу ухвали від 30.11.2007 р. та від  17.12.2007 р. повернулися без вручення із відміткою органу зв’язку, що адресат вибув у США. Враховуючи, що судом належним чином надсилалися ухвали позивачеві на вказану адресу, про зміну місцеперебування позивач суд не повідомив, неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому неявка його представника і неподання відзиву на позов також не перешкоджають розгляду справи.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного позивачем з філією відповідача фірмою “Чернівціторг” договору позивач поставив філії 60 тн листа холоднокатаного на загальну суму 48379,08 грн., філія розрахувалася за поставлену продукцію частково, з 11.07.2000 р. зобов’язання з оплати решти боргу прийняв на себе відповідач, але не виконав це зобов’язання належним чином, у зв’язку з чим між сторонами була укладена угода про розстрочку заборгованості згідно з погодженим графіком, проте і це зобов’язання відповідач не виконав, залишок заборгованості складає 7583,33 грн., відповідно до ст. 526 ЦК України відповідачу нараховано також індекс інфляції і 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що заявлена в позові вимога задоволенню не підлягає.

Дослідженням матеріалів справи судом з’ясовано, що на підставі договору № 4 від 27.01.1999 р. позивач поставив філії “Чернівціголовпостачу” фірмі “Чернівціторг” лист холоднокатаний в кількості 66,23 тн загальною вартістю 48379,08 грн. Зазначена обставина установлена рішенням господарського суду Чернівецької області по справі № 13/45 від 04.05.2005 р. за участю цих же сторін і не потребує доведення (а.с. 16-17, 25-26).

Зобов’язання щодо оплати на умовах п. 2.3 згаданого договору фірма “Чернівціторг” не виконала, в зв’язку з чим між позивачем і відповідачем 19.12.2001 р. була укладена угода № 1/22 про розстрочку заборгованості, згідно з якою відповідач зобов’язався сплатити  позивачу залишок заборгованості фірми “Чернівціторг” за лист холоднокатаний в сумі 25500 грн. відповідно до погодженого графіку у визначених сумах рівномірно щомісячно протягом 2002-2005 років (а.с. 18-21). Як видно з розрахунку суми позову з урахуванням сум, стягнутих з відповідача на користь позивача згідно з рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.05.2005 р. № 13/45, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за лист холоднокатаний складає 7583,33 грн. (а.с. 21-24,25-26).

В силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до спірних правовідносин між сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, цією ж статтею визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов’язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно з законом способом захисту порушеного права позивача на одержання оплати за поставлену продукцію у повному обсязі відповідно до умов договору і угоди про розстрочку та відшкодування збитків у зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань є примусове виконання обов’язку в натурі, тобто стягнення сум заборгованості, індексу інфляції і процентів річних з відповідача. Вимога ж позивача про зобов’язання відповідача виконати зобов’язання за договором і угодою про розстрочку, сплативши відповідні кошти, не є передбаченим законом способом захисту порушеного права позивача.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відтак, у суду як органу державної влади, який в ході вирішення спору встановив, що позивачем обрано не передбачений законом спосіб захисту його порушеного права, відсутні підстави для задоволення такого позову.

Самостійно змінювати предмет чи підстави позову господарський суд не має повноважень, у відповідності до ст. 22 ГПК України таким правом наділений лише позивач.

Не повідомивши суд про зміну свого місцезнаходження та не вирішивши питання щодо представництва своїх інтересів під час вирішення справи № 10/172 в господарському суді Чернівецької області, позивач сам позбавив себе можливості змінити позовні вимоги, обравши належний спосіб захисту порушеного права.

Судові витрати належить залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          У позові відмовити.

                               Суддя                                              .