ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2007 р.

Справа № 10/76.

За позовом малого підприємства “Чернівецький завод медичних виробів”, с. Хряцка Герцаївського району Чернівецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронно-розшукне бюро “Корпус Альфа”, м. Чернівці

про визнання договору недійсним

                                                                      Суддя      Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Данилов С.А. дов. від 14.09.2007 р.

Від відповідача –Петікар А.В., дов. № 1/А від 31.05.2007 р.

За погодженим клопотанням учасників судового процесу спір вирішено поза межами двох місяців згідно з ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 115,120).

СУТЬ СПОРУ:          

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним договору № 2/07(О) від 16.02.2007 р. про надання послуг з охорони.

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.05.2007 р. (суддя Ковальчук Т.І.). Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області Желіка Б.Є. від 08.06.2007 р. справу передано до провадження судді Черв’якову Є.В.

Ухвалою від  12.06.2007 р. провадження у справі зупинено на підставі ст. 79 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2007 р. ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.06.2007 р. скасовано, справу передано на розгляд до місцевого господарського суду.

Згідно з порядком розподілу судових справ справу передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір від імені позивача укладено одним із його засновників Москвітіним В.О. з перевищенням повноважень, цей договір суперечить інтересам позивача і засновників, у подальшому договір не був затверджений загальними зборами засновників.

Відповідач надав заперечення, в яких позов не визнав, вважаючи, що предметом спору є порушені права засновників позивача, а не позивача як юридичної особи, позов підписаний неуповноваженою особою, спірний договір укладено з дотриманням норм цивільного законодавства і відсутні жодні правові підстави для визнання його недійсним. Також відповідачем подані клопотання від 05.06.2007  р. про залишення позову без розгляду, оскільки позов підписано особою, яка не мала право його підписувати, та заяву від 29.06.2007 р. про припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору в зв’язку із припиненням дії спірного договору.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пояснив, що згідно зі Статутом малого підприємства “Чернівецький завод медичних виробів” у редакції, чинній на час укладення спірного договору, повноваження укладати договори від імені позивача мав лише президент підприємства Гудковський Ю.А., представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Так, суд встановив наступне.

16.02.2007 року між малим підприємством “Чернівецький завод медичних виробів” в особі директора Москвітіна В.О. та товариством з обмеженою відповідальністю “Охоронно-розшукне бюро “Корпус Альфа” було укладено договір про надання охоронних послуг № 2/07(О) (а.с. 7).

Згідно з цим договором відповідач зобов’язався надавати охоронні послуги з охорони об’єкта, який включає в себе приміщення та прилеглу територію, що знаходиться за адресою м. Чернівці вул. Лугова 2-А. За поясненнями представників сторін за цією адресою знаходиться виробничий майданчик МП “Чернівецький завод медичних виробів”.

Спір між сторонами виник з приводу того, що директор МП “Чернівецький завод медичних виробів” Москвітін В.О. на час підписання договору № 2/07(О) від 16.02.2007 р. не мав на те повноважень, оскільки був звільнений з посади директора, і керівником позивача на вказану дату був президент Гудковський Ю.А.

Судом установлено, що від імені позивача спірний договір підписав один із засновників МП “Чернівецький завод медичних виробів” Москвітін В.О., який рішенням зборів засновників МП “Чернівецький завод медичних виробів” від 11.03.2002 р. призначений директором підприємства на строк 10 років з 11.03.2002 р. по 11.03.2012 р. (протокол № 33 зборів засновників, а.с. 32).

12.03.2002 р. між МП “Чернівецький завод медичних виробів” в особі голови зборів засновників підприємства Гудковського А.А. і директором МП “Чернівецький завод медичних виробів” Москвітіним В.О. було укладено контракт, відповідно до якого директор підприємства Москвітін В.О. наділений, зокрема, повноваженнями укладати господарські та інші договори у відповідності до Статуту МП і чинного законодавства України (п. 3.1, а.с. 48).

Наказом по Чернівецькому заводу медичних виробів № 112/2-К від 06.10.2006 р. директора Москвітіна В.О. звільнено з роботи за власним бажанням (а.с. 94,110).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.01.2007 р. по справі № 2-283 задоволено позов Москвітіна В.О. до малого підприємства “Чернівецький завод медичних виробів” про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і відмовлено в задоволенні зустрічного позову МП “Чернівецький завод медичних виробів” до Москвітіна В.О. про визнання недійсним контракту від 12.03.2002 р. (а.с. 34-35). Цим рішенням суду, зокрема, установлено, що звільнення Москвітіна В.О. з роботи згідно з наказом № 112/2-К від 06.10.2006 р. проведено незаконно, і поновлено Москвітіна В.О. на роботі на посаду директора МП “Чернівецький завод медичних виробів”. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.01.2007 р. за заявою МП “Чернівецький завод медичних виробів” роз’яснено резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.01.2007 р., а саме те, що Москвітіна Валерія Олексійовича слід поновити на роботі на посаду керівника Малого підприємства “Чернівецький завод медичних виробів” незалежно від найменування цієї посади на даний час  з передачею йому печатки підприємства, ключів від сейфа і кабінету директора, не чинити перешкод та забезпечити йому вільний доступ до підприємства і його структурних підрозділів (а.с. 36).

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 28.03.2007 р. рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.01.2007 р. у частині відмови у задоволенні зустрічного позову до Москвітіна В.О. про визнання недійсним контракту скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд, у решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.01.2007 р. та ухвалу цього ж суду від 26.01.2007 р. залишено без змін (а.с. 38-40).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці  від 21.05.2007 р. по справі № 2-1222 залишено без розгляду позовну заяву малого приватного підприємства “Чернівецький завод медичних виробів”, Гудковської Тамари Григорівни, Іванович Арестеї Дмитрівни, Пономаренка Андрія Івановича, Фирфи Віорела Васильовича до Москвітіна Валерія Олексійовича про визнання недійсним контракту від 12.03.2002 р. у зв’язку з відмовою позивачів від позову (а.с. 37).

Таким чином, суд з’ясував, що на час підписання спірного договору –16.02.2007 р.  Москвітін В.О. був поновлений в судовому порядку на посаді директора МП “Чернівецький завод медичних виробів” і укладений з ним як з директором підприємства контракт від 12.03.2002 р. також був чинний, оскільки не був визнаний недійсним судом.

16.02.2007 р. державним виконавцем державної виконавчої служби у Садгірському районі м. Чернівці при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-283 від 18.01.2007 р. поновлено Москвітіна В.О. на роботі на посаду директора МП “Чернівецький завод медичних виробів”, про що складено акт від 16.02.2007 р. (а.с. 33).

Таким чином, станом на день укладення спірного договору особа, яка від імені позивача підписала цей договір, а саме Москвітін В.О., відповідно до своєї посади та повноважень, визначених контрактом  від 12.03.2002 р., мала право укласти цей договір.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, викладені в ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а також має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Ч. 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов’язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Досліджуючи відповідність спірного договору вимогам ст. 203 ЦК України та ст. 207 ГК України, суд дійшов наступних висновків:

1) зміст договору № 2/07(О) від 16.02.2007 р. не суперечить Цивільному кодексу України та іншим законодавчим актам. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої строни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ст. 978 ЦК України визначено, що за договором охорони охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлено плату;

2) особа, яка підписала договір № 2/07(О) від 16.02.2007 р., директор Москвітін В.О., мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вказано вище, на день підписання спірного договору згідно з судовим рішенням Москвітін В.О. був поновлений на посаді директора МП “Чернівецький завод медичних виробів” і приступив до виконання своїх повноважень.

Посилання представника позивача на те, що на час поновлення Москвітіна В.О. на посаді директора були змінені установчі документи підприємства і згідно з п.п. 9.9 –9.12 Статуту МП “Чернівецький завод медичних виробів” виконавчим органом підприємства був президент Гудковський Юрій Арнольдович і лише він мав повноваження укладати господарські договори від імені підприємства, не беруться судом до уваги.

Ч. 5 ст. 124 Конституції України проголошено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Оскільки судове рішення про поновлення Москвітіна В.О. на посаді директора МП “Чернівецький завод медичних виробів” набуло законної сили, інші особи не могли одночасно виконувати повноваження керівника МП “Чернівецький завод медичних виробів”, тому в момент підписання спірного договору Москвітін В.О. діяв на законних підставах. Відтак, для висновку суду про наявність у Москвітіна В.О. необхідного обсягу цивільної дієздатності не мають правового значення зміни щодо складу керівного органу позивача, які вносилися до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 98);

3) волевиявлення МП “Чернівецький завод медичних виробів” під час укладення спірного договору було вільним і відповідало його внутрішній волі, оскільки протилежного не доведено, а інтереси юридичної особи –підприємства і його засновників можуть і не збігатися;

4)  також суд не вбачає порушення форми укладення договору або його фіктивного характеру. Позивач не довів належними і допустимими доказами, що спірний договір повинен був затверджуватися загальними зборами засновників і без такого затвердження є недійсним. Чинне законодавство подібних умов не містить.

Щодо клопотань відповідача про припинення провадження у справі, то вони є необґрунтованими. Позовна заява підписана повноважною особою –президентом МП “Чернівецький завод медичних виробів” Гудковським Ю.А., який обіймає цю посаду у відповідності до п. 9.12 Статуту МП “Чернівецький завод медичних виробів” у редакції від 19.01.2007 р. і здійснює свої повноваження з 03.04.2007 р. згідно з рішенням зборів засновників МП “Чернівецький завод медичних виробів” від 01.04.2007 р. про звільнення Москвітіна В.О. з посади директора підприємства та призначення Гудковського Ю.А. керівником виконавчого органу МП “Чернівецький завод медичних виробів” (протокол № 01/04/07, а.с. 10-13,18).

Припинення строку дії договору  № 2/07(О) від 16.02.2007 р. не є обставиною, яка свідчить про відсутність предмета спору між стронами, оскільки спір у даній справі між сторонами існує, окрім того, для сторін договору мають значення також правові наслідки договору й після його припинення.

За таких обставин суд не знайшов підстав для задоволення позову чи припинення провадження у справі.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          У задоволенні позову відмовити.

За згодою учасників судового розгляду в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 05 грудня  2007 року.

                                Суддя                                                     .