ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

          "07" грудня 2006 р.                                                  Справа №1/27

За позовом    Державної податкової інспекції у м.Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркомплект-Плюс";

Приватного підприємства “Тракторсервіс”

про визнання договору купівлі-продажу № 15-В від 08.12.04р. недійсним

Суддя  Скрипничук Iван Васильович

Представники:

позивача  – Ткач Д.Б. – представник за довіреністю № 5139/10-013 від 16.05.2006р.          

відповідачів  - не з"явились           

в засіданні приймали участь  

СУТЬ СПОРУ:

 Державна податкова інспекція у м.Чернівці звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркомплект-Плюс” м.Чернівці та приватного підприємства “Тракторсервіс” м.Ужгород про визнання договору купівлі-продажу № 15-В від 08.12.2004р. про поставку запчастин недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що приватне підприємство “Тракторсервіс” м.Ужгород останню звітність податку на додану вартість подало за березень 2004р. (лист ДПІ у м.Ужгороді № 13830/816—0 від 02.06.2006р.)

Окрім того, постановою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2004р. визнано банкрутом ПП “Тракторсервіс” та відкрито ліквідаційну процедуру.

У зазначеній постанові суду вказано, що боржником не подається  звітність до податкового органу.

А тому, як зазначає позивач у позовній заяві, приватне підприємство “Тракторсервіс” було зобов’язане здійснити утримання та внесення до бюджету податку, який сплачений покупцем при купівлі товару, а саме товариством з обмеженою відповідальністю “Інтеркомплект-Плюс”, оскільки відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкове зобов’язання це – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

У свою чергу, у ТОВ “Інтеркомплект-Плюс” після оплати товарів виникло право на податковий кредит звітного періоду, який відповідно до п. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Назване, підтверджує приховання приватним підприємством “Тракторсервіс” від оподаткування доходів, що є порушенням чинного законодавства.

Окрім того, в п.7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів, в оплаті вартості таких робіт (послуг).

ТОВ “Інтеркомплект-Плюс” скористалось неналежними документами по договору та включило частину суми до податкового кредиту, чим незаконно зменшило собі податкове зобов’язання на 11226, 60грн.

Отже, не можуть підтверджувати право на податковий кредит документи, які суперечать вимогам чинного законодавства, а саме: оспорюваний договір, накладна та податкова накладна.

Відповідачі в судове засідання не прибули хоча належним чином були повідомлені про час і місце засідання суду, і від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Окрім того, у процесі розгляду справи виникли питання, які потребують додаткового дослідження, а саме про те чи було зареєстроване Приватне підприємство “Тракторсервіс” м.Ужгород у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України на час здійснення оспорюваної угоди, що має суттєве значення для вирішення спору.      

Керуючись   ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у даній справі зупинити до отримання судом вищеназваних доказів.

Суддя                                                                             І.В. Скрипничук