Справа № 2-624/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

          головуючого судді – Циганаш І.А.

          при секретарі          -  Федоровій О.В.

           за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ « Укрсоцбанк », третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПАТ « Страхова компанія « Еталон » в особі Управління страхування по Кіровоградській області про відшкодування збитків, -

                                                                      ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його користь матеріальні збитки в сумі 174 390,49 грн.. Вказав, що 30.07.2007р. між ним та АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено Договір кредиту № 432/678-САФ03.16-2 на купівлю автотранспортних засобів (далі - Договір 1), за яким він отримав у Кредитора - Акціонерно-комерційного банка соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» в кредит грошові кошти, в сумі 200 000 грн., на купівлю автомобіля марки Mitsubishi, 2007 року випуску, моделі PAJERO, чорного кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 0723/4 від 30.07.2007р. укладеного з ТОВ «Транссервісінвест». За умовами п.3.3.3. даного договору Позичальника (Позивача) зобов’язано щорічно оформляти договір страхування транспортного засобу на користь Кредитора, як вигодонабувача за пакетом «повне КАСКО».На виконання цієї умови Договору 1, між Позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» було укладено Договір № 42-10015438 згідно якого було застраховано автомобіль Mitsubishi, PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Згідно п.10 даного договору, загальний страховий платіж становив 14 473, 80 грн. Враховуючи те, що сума страхового платежу була значною, згідно п.11 Договору страхування було визначено періоди страхування: з 31.07.2007р. по 30.01.2008 (включно) та з 31.01.2008р. по 30.07.2008р. (включно) з оплатою двох страхових платежів по 7 236,90 грн. зі строком оплати до 31.07.2007р. та 31.01.2008р. В зв’язку з відсутністю, на той час, коштів у Позивача на внесення страхових платежів між ним та банком 30.07.2007р. було укладено Договір відновлюваної кредитної лінії № 432/678-САФ03.16-2/1, згідно якого Кредитор зобов’язується надавати Позичальнику грошові кошти для цільового використання, а саме на здійснення Позичальником страхових платежів за Договором добровільного страхування ТЗ № 42-10015438 від 28.07.2007, відповідно до умов якого Кредитор виступає вигодонабувачем (п.1.2. Договору 2). За умовами пункту 1.2.1. Договору 2, Кредитору – Відповідачу по справі, доручалося здійснювати перерахування траншів Кредиту для сплати чергових страхових платежів на поточний рахунок Страховика згідно з п.1.2. ст.1 Договору в розмірі та в строки, що передбачені договором страхування ТЗ. Згідно абз.2 пункту 1.2.1. Договору 2, сторони домовилися про те, що умови п.1.2.1. Договору 2 діють під відкладальною умовою, якою є ненадання Позичальником – Позивачем Кредитору – Відповідачу документів, які б підтверджували самостійну сплату Позичальником чергового страхового платежу по Договору страхування. Згідно з п.3.1.2. Договору банк у разі ненадання Позичальником підтвердження щодо сплати страхового платежу за Договором страхування, в порядку, передбаченому п 3.3.9. Договору 2, протягом останнього робочого дня періоду сплати страхового платежу, що передбачений Договором страхування, зобов’язаний надати Позичальнику Кредит шляхом списання відповідної суми коштів з позичкового рахунку, вказаного в п.2.1. Договору 2, в межах Максимального ліміту заборгованості, в порядку, та у спосіб, визначені цим Договором. Страховий платіж за період з 31 липня 2007 року по 30 січня 2008 року в розмірі 7 236,90 грн. був сплачений в повному обсязі. Страховий платіж за період з 31 січня 2008 року по 30 липня 2008 року в розмірі 7 236,90 грн., ним сплачено не було, оскільки на той час в нього були відсутні кошти для його сплати. Однак, сподіваючись на взаємне виконання сторонами обов’язків за Договором 2, він  був впевнений, що банк виконає умови пунктів 1.2., 1.2.1., 2.1., 3.1.2. та 3.3.9. Договору 2 і перерахує кошти в сумі 7 236,90 грн. на рахунок Страховика для продовження терміну дії Договору страхування ТЗ. 29 лютого 2008 року, внаслідок ДТП, автомобіль Позивача: Mitsubishi PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, було пошкоджено. Просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк » на його користь матеріальні збитки в сумі 174 390,49 грн., а також понесені судові витрати по справі та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

      В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

      Представник відповідача – ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з»явився, до суду надав заперечення відповідно до яких позовні вимоги не визнав, просить суд визнати розмір відшкодування матеріальної шкоди Банком зменшеним на розмір франшизи за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 42-10015438 від 28.07.2007 року. Дійсно, 30.07.2007р між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір кредиту № 432/678-САФ03.16-на купівлю автотранспортного засобу, відповідно до умов якого Банком було надано, а Позичальником отримано кредитні кошти на умовах строковості, повернення та платності у користуванні. Метою отримання грошових коштів була купівля автомобілю марки «Pajero». Також, з Позичальником було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 432/678-САФ03.16-2/1 від 30.07.2007р, цільовим призначенням надання кредиту за яким є здійснення страхових виплат за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 42-10015438 від 28.07.2007. За умовами п.1.2.1 Договору Банкові надається доручення здійснювати перерахування чергових страхових платежів на поточний рахунок Страхової компанії «Еталон». Визначене у Договорі доручення на договірне списання кредитних грошових коштів з подальшим перерахуванням на рахунок № 26250210, який відкрито Страховику у ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» регулюється положеннями договору кредиту та вимогами діючого законодавства України. Позивачем, у відповідності до положень ст.60 ЦПК України, не доведено, що пошкодження, які отримав його застрахований автомобіль, є страховим випадком саме за умовами Договору страхування. Крім цього, позивачем не було надано доказів настання страхового випадку та доказів здійснення ним усіх необхідних дій за Договором страхування. Вказав на те, що позовні вимоги позивача мають бути зменшені на розмір франшизи, яка передбачена Договором страхування, оскільки відповідно до положень ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» франшизою є частина збитків, яка не відшкодовується Страховиком. В зв’язку з тим, що позивач не надав суду доказів того, що він намагався вирішити ситуацію поза судом, а умови Договору страхування, в частині своєчасної сплати страхового платежу, ним не були виконані, вбачає у поданні Позивачем позову до суду про стягнення з Банку матеріальних збитків ознаки «зловживання правом». Незважаючи на те, що договірне списання грошових коштів на сплату страхових платежів на рахунок страховика передбачено договором відновлюваної кредитної лінії між Позивачем та Банком № 432/678-САФ03.16-2/1 від 30.07.2007р., відповідач зазначив, що в силу вимог п.6.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004р. №22, Банк не мав права перераховувати грошові кошти в якості сплати страхового внеску на рахунок Страховика, оскільки між Відповідачем та Страховиком не було укладено договору про договірне списання коштів і Страховиком не було направлено платіжної вимоги до Банку про таке списання. Крім цього, відповідач вважає, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» не має ліцензії на надання страхових послуг, а тому позивач мав би оскаржити до суду саме відмову Страхової компанії «Еталон» у виплаті страхового відшкодування.

       Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, до суду надав пояснення, згідно яких просив розглядати справу у його відсутність, зазначив, що між ПрАТ « СК « Еталон » та позивачем було укладено Договір №42-10015438 від 28.07.2007 року добровільного страхування транспортних засобів. Відповідно до п. 5 Договору страхування, предметом договору є – легковий транспортний засіб марки Мітсубісі Пажеро, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно п. 3 Договору страхування вигодо набувачем є ВАТ АКБ « Укрсоцбанк ». Страховий платіж визначений у сумі – 7236,90 грн. Статтею 21 ЗУ « Про страхування » страхувальник зобов’язаний своєчасно вносити страхові платежі. Позивач, як страхувальник взагалі не вніс страхового платежу за відповідний період страхування. Оскільки транспортний засіб страхувальника знаходиться в пошкодженому стані та не експлуатується, тому він не може бути застрахований відповідно до вимог чинного законодавства, про це, а також про повернення коштів, перерахованих вигодонабувачем на рахунок страховика для продовження договору КАСКО було повідомлено страхувальника листом. Тому дії СК « Еталон » є законними та обґрунтованими.

         Представник позивача заперечував проти винесення заочного рішення, наполягав на розгляді справи у відсутність представника відповідача, оскільки він належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі і оцінюючи їх в сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

          Судом встановлено, що внаслідок ДТП, яке сталося 29.02.2008р., було пошкоджено автомобіль Позивача марки: Mitsubishi PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, що підтверджується довідкою ДАІ, схемою ДТП та Протоколом медичного огляду № 26 від 29.02.2008р. проведеного за направленням інспектора ДАІ.

         Як пояснив позивач, за викликом по телефону на місце ДТП виїздив страховий комісар Кіровоградського УС ЗАТ СК «Еталон» з метою фіксації пошкоджень застрахованого автомобіля. Оскільки представником Страхової компанії «Еталон» було з’ясовано, що договір страхування пошкодженого ТЗ № 42-10015438 від 28.07.2007р. з 31.01.2008р. втратив чинність (п.11. Договору страхування), то він письмової заяви до СК «Еталон» на проведення страхових виплат не подавав.

          В подальшому, 22.08.2008р. на телефон Позивача надійшов дзвінок в якому працівником СК «Еталон» йому було повідомлено, що від відповідача - АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» (14.06.2010 назву змінено на ПАТ «Укрсоцбанк») на рахунок Страхової компанії надійшли грошові кошти в якості страхового платежу на наступний період (рік) в сумі 14 473,80 грн. і йому необхідно з’явитись до управління компанії для підписання договору страхування на наступний період.

          29.08.2008р. позивач звернувся з заявою на ім’я директора УС по Кіровоградській області ЗАТ СК «Еталон» про неможливість підписання ним Договору страхування ( а.с. 57 ).

          У відповіді на вказану заяву СК «Еталон», з огляду на те, що пошкоджений автомобіль не підлягає страхуванню, просила позивача погодити його з «Укрсоцбанком» реквізити рахунків для повернення перерахованих Банком коштів на поновлення договору КАСКО.

          Листом від 23.09.2008р. (а.с. 56 ) СК «Еталон» повідомила позивача про причини неможливості виплати йому страхового відшкодування.

          Відповідно до п.3.3.3, укладеного 30.07.2007р. між ОСОБА_2 та АКБ соціального розвитку « Укрсоцбанк »  Договору кредиту № 432/678-САФ03.16-2 на купівлю автотранспортних засобів (а.с.7 -10 ) Позивача - Позичальника зобов’язано щорічно оформляти договір страхування Транспортного засобу (до моменту повного погашення Кредиту із нарахованими процентами) на користь Кредитора, як вигодонабувача за пакетом «повне КАСКО» в страховій компанії, узгодженій з Кредитором, та надавати Кредитору оригінальний примірник цього договору або його нотаріально засвідчену копію, а також протягом двох робочих днів після внесення змін та/або доповнень до вищезазначеного договору страхування надавати Кредитору оригінальний примірник або нотаріально засвідчені копії цих змін та/або доповнень.

Між ОСОБА_2 та ЗАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» було укладено Договір № 42-10015438 від 28.07.2007р. добровільного страхування наземних транспортних засобів (а.с. 13 ), згідно якого було застраховано автомобіль Mitsubishi, PAJERO V6, № кузова - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Загальний страховий платіж на один рік становить 14 473, 80 грн. (п.10 договору), який було розбито на два періоди страхування: з 31.07.2007р. по 30.01.2008р. (включно) та з 31.01.2008 по 30.07.2008 р.(включно) з оплатою двох страхових платежів по 7 236,90 грн. зі строком оплати до 31.07.2007р. та 31.01.2008р. відповідно (п.11 договору).

          Також, між ОСОБА_2 та АКБ соціального розвитку « Укрсоцбанк » було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 432/678-САФ03.16-2/1 від 30.07.2007р. (а.с. 11-12 ) на здійснення страхових платежів за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 42-10015438 від 28.07.2007р., укладеного між Позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» (п.1.2. договору).

          Зі змісту даного договору, а саме п.1.2.1 Договору, вбачається, що для забезпечення сплати чергових страхових платежів, згідно із п.1.2. ст.1 Договору, Позичальник – Позивач, доручає Кредитору – Відповідачу здійснювати перерахування траншів Кредиту для сплати чергових страхових платежів на поточний рахунок Страховика №26250210, МФО 300335, банк отримувач ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», ЄДРПОУ 20080515, згідно зп.1.2. ст.1 Договору в розмірі та в строки, що передбачені Договором страхування.

          Сторони домовилися про те, що умови п.1.2.1. ст.1 Договору діє під відкладальною умовою, якою є ненадання Позичальником – Позивачем Кредитору – Відповідачу документів, які б підтверджували самостійну сплату Позичальником – Позивачем чергового страхового платежу по Договору страхування.

          Крім цього, відповідно до п.2.1. ст.2 Договору видача Траншів Кредиту на цілі, зазначені в п.1.2. даного Договору, проводяться після укладання договору/ів, вказаного/их в п.1.3. та п.п.3.3.2 Договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_3 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк» на рахунок Страховика №26250210, в сумі страхового платежу (його частини), що підлягає сплаті Позичальником відповідно до графіку, передбаченого в Договорі страхування, в межах Максимального ліміту заборгованості в строки та в порядку, передбаченому п.3.1.2. даного Договору.

          Пункт 3.1.2. Договору передбачає обов’язок Відповідача у разі ненадання Позичальником – Позивачем підтвердження щодо сплати страхового платежу за Договором страхування, в порядку, передбаченому п.3.3.9 Договору, протягом останнього робочого дня періоду сплати страхового платежу, що передбачений Договором страхування, надати Позичальнику Кредит шляхом списання відповідної суми коштів з позичкового рахунку, вказаного в п.2.1. Договору, в межах Максимального ліміту заборгованості, в порядку та у спосіб, визначені цим Договором.

          Згідно з положеннями ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          З огляду на вказані норми Закону, суд погоджується з доводами Позивача відносно того, що він мав право розраховувати на своєчасне і добросовісне виконання Відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором, але яких останній не виконав.

          В свою чергу, суд вважає безпідставними заперечення Відповідача, з посиланням на п.6.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 №22, щодо відсутності правових підстав у Банка самостійно перерахувати кошти в якості сплати страхового внеску на рахунок Страховика, оскільки розпорядження Позивача на виконання Банком такого перерахунку і обов’язок Банку здійснити цей платіж передбачено змістом укладеного між ними договору та відповідає вимогам п.6.6 зазначеної Інструкції НБУ.

          Можливість здійснення такого платежу Відповідачем, також підтверджується тим фактом, що в серпні місяці 2008 року на рахунок СК «Еталон» Банком були перераховані кошти в сумі 14 473,80 грн. в якості страхового платежу на наступний період (з 30.07.2008 по 29.07.2009) за Договором страхування, але ці кошти, за заявою Позивача, були повернуті.

Відповідно до положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відшкодування винною особою збитків, як правовий наслідок, настає у разі порушення зобов’язання (ч.4 ст.611 ЦК України).

          Одночасно, відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

          Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань за договором, за наявності в договорі відповідного розпорядження Позивача на договірне списання коштів шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_3 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк» на рахунок Страховика, Позивача було позбавлено права на звернення з вимогою до страхової компанії на отримання ним страхового відшкодування.

          Внаслідок цього Позивачу, згідно висновку № 895/27 від 19.04.2010р. судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 18-28) завдано матеріальних збитків у вигляді вартості відновлюваного ремонту та втрати товарної вартості автомобіля, всього на суму 174 390,45 грн., яка підлягає відшкодуванню.

          Також судом не приймаються заперечення відповідача відносно недоведеності позивачем того факту, що пошкодження, які отримав його застрахований автомобіль, є страховим випадком саме за умовами Договору страхування. Дані заперечення спростовуються матеріалами справи, а саме довідкою ДАІ, схемою ДТП, Протоколом медичного огляду № 26 від 29.02.2008р. проведеного за направленням інспектора ДАІ, пунктом 7.2. Договору страхування. Відносно того, що позовні вимоги позивача мають бути зменшені на розмір франшизи, то згідно п.13.2 Договору страхування у всіх випадках (згідно п.п. 7.2 – 7.6 цього Договору) діє нульова ставка франшизи. Крім цього, предметом даного позову являється не стягнення страхового відшкодування, а стягнення матеріальних збитків завданих одній стороні внаслідок неналежного виконання зобов’язання іншою стороною умов договору.

          Посилання відповідача на те, що позивач не надав суду доказів того, що він намагався вирішити ситуацію поза судом і вбачає у поданні позивачем позову до суду про стягнення з Банку матеріальних збитків ознаки «зловживання правом» взагалі є недоречними, оскільки відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів (ч.1 ст.3 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 14-16) ОСОБА_2, виконуючи умови укладених ним з Відповідачем кредитних договорів в частині врегулювання між ними спорів, спочатку звернувся за захистом своїх прав до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Проте, саме за клопотанням Відповідача третейський розгляд справи було припинено. Лише після цього, Позивач подав позов до суду загальної юрисдикції.

          Щодо заперечень відповідача відносно звернення позивача з позовом до неналежного відповідача, то суд їх також не приймає до уваги, оскільки згідно змісту п.11 та п.12 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 42-10015438 від 28.07.2007р. та вимог ст.631 ЦК України, з 01.02.2008р. правовідносини між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» були припинені внаслідок закінчення строку дії договору. Отже, з цього моменту у Позивача і Страховика перестали існувати будь-які взаємні зобов’язання. Проте вказані обставини виникли внаслідок неналежного виконання зобов’язань Відповідачем за Договором відновлюваної кредитної лінії № 432/678-САФ03.16-2/1 від 30.07.2007.

          Разом з тим підлягає до часткового задоволення вимога позивача  про стягнення на його користь з відповідача понесених витрат на правову допомогу адвоката в порядку ст. ст. 84, 88 ЦПК України, однак, в розмірі, що є значно меншим від заявлених вимог, тобто в розмірі 3000 грн. В решті частини вимог слід відмовити за безпідставністю. При цьому, визначаючи розмір витрат на правову допомогу адвоката, які слід стягнути, суд враховує складність справи, участь представника позивача в розгляді даної справи.

         Відповідно до ст. ст. 79, 86, 88 ЦПК України підлягають стягненню з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ « Укрсоцбанк » на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати: судовий  збір у розмірі 1 700 грн.; 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на проведення експертизи – 803,04 грн.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -

                                                                           В И Р І Ш И В:

             Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ « Укрсоцбанк », третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ПАТ « Страхова компанія « Еталон » в особі Управління страхування по Кіровоградській області про відшкодування збитків - задовольнити частково.

          Стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ « Укрсоцбанк » на користь ОСОБА_2  матеріальні збитки в сумі 174 390,49 грн., понесені судовий  збір у розмірі 1 700 грн.; 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на проведення експертизи – 803,04 грн.; витрати на правову допомогу – 3 000 грн., а всього: 180013,53 грн.

          В решті позовних вимог – відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  шляхом  подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда  до Апеляційного суду Кіровоградської області.   Особи, які брали участь у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Циганаш