ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"28" січня 2008 р. Справа №9/716-НА
за позовом Хмельницького політехнічного коледжу м. Хмельницький
до Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області м. Хмельницький
про визнання протиправними та скасування п. 7 в частині здійснення коледжем видатків
за екскурсійне обслуговування, які не обумовлені діяльністю установи та пунктів
12, 13, 14 вимоги №22-03-15/3843 від 28.11.2006 р.
Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Морзюк О.А.
Представники :
Від позивача - Бодарецький М.Д.- директор згідно статуту,
Залуцький В.Н. –за дов. від 23.10.07, Фрімерштейн Г.О. –за дов. від 23.10.07
Від відповідача - Стародуб Ю.В. –за дов. від 20.11.07
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини згідно ст.160 КАС України .
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати п. 7 в частині здійснення коледжем видатків за екскурсійне обслуговування, які не обумовлені діяльністю установи та пунктів 12, 13, 14 вимоги №22-03-15/3843 від 28.11.2006 р. Посилається на те, що відповідно до п.91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти керівні працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу або заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень, якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку). Крім цього, інші працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин (12 годин на тиждень), якщо вони по основній роботі отримують повний посадовий оклад (ставку). При цьому, таким працівникам за норму годин, визначену у п.91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією). За години викладацької роботи чи занять з гуртками, виконані, як виняток, у зв'язку з виробничою необхідністю понад норму, зазначену у п.91 Інструкції, провадиться погодинна оплата за фактичну кількість годин, але не більше 240 годин на рік. Зазначають, що посадовим особам коледжу, які зазначені в п.91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, планується по 360 годин, або 480 годин в залежності від посади. По іншому питанню посилаються на те, що відповідно до Статуту відповідача, форми і система оплати праці, умови і показники преміювання працівників відповідача визначається окремим Положенням, яке затверджує директор коледжу.
Позивачем також звертається увага, що визнання Бодарецького М.Д. Головою Ради директорів засвідчується зверненням до нього з різних питань Міністерства освіти і науки України та інших державних і громадських організацій. Оплата за головування радою директорів проводиться згідно примітки 4 п.12 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти. Щорічно штатний розпис, де вказується ця доплата затверджується заступником Міністерства освіти і науки України. Відповідно виплата директору коледжу доплати в розмірі 50% від посадового окладу за виконання обов’язків голови ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації є правомірною.
Позивачем посилається на те, що коледж самостійно уклав договори з транспортними організаціями та оплатив їх послуги. Зазначене суперечить акту ревізії в частині порушення щодо здійснення коледжем видатків за екскурсійне обслуговування, які не обумовлені діяльністю установи. Посилаються також на те, що помилково проведені нарахування працівникам коледжу допущених незаконних видатків щодо завищення посадових окладів, оплати викладацької роботи під час перебування у відрядженні та під час знаходження на відпочинку, були повернуті в бухгалтерію коледжу.
Відповідач у запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні посилаються на те, що працівниками позивача отримана заробітна плата за основною посадою на загальну суму 24 800 грн. всупереч п. 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти. Крім того мала місце незаконна виплата премій та матеріальної допомоги директору та його заступникам на суму 12 700 грн., встановлено факт отримання директором відповідача доплати в розмірі 50 % від посадового окладу за голову Ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації Хмельницької області на загальну суму 6500 грн. при відсутності рішення Міністерства освіти і науки України про створення в області Ради директорів. Посилаються на те, що по незаконно виплаченим сумам по заробітній платі зайво сплачено до державних цільових фондів 21 900 грн. Крім того, незаконно витраченні бюджетні кошти в сумі 1 400 грн. за екскурсійне обслуговування, яке не обумовлено діяльністю установи. При цьому, повідомляють, що позивачу направлялися вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією, однак останнім були вжитті заходи щодо часткового усунення виявлених порушень.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Відповідачем проведена ревізія дотримання вимог законодавства у процесі використання коштів державного бюджету , виділених Міністерством освіти і науки України на підготовку кадрів у позивача за 4 квартал 2004 року, 2005 рік та 9 місяців 2006 року, за наслідками якої складений акт від 31.10.06 №03-18/198. Перевіркою встановлено, крім іншого, що позивачем у 2005 - 2006 роках в порушення вимог п.20 постанови Кабінету Міністрів України № 228 за рахунок коштів спеціального фонду здійснено видатки в сумі 1,4 тис. грн. за екскурсійне обслуговування, які не обумовлені діяльністю установи. Витрати за даними господарськими операціями на суму 1,4 тис. грн. у березні 2005 року та квітні 2006 року відображено по бухгалтерському обліку у журналах-ордерах №2 і 5 та книзі „Журнал-головна" за дебетом субрахунку 811 „Видатки за спеціальними коштами" та кредитом субрахунку 631.
У 2004-2006 роках в порушення вимог п. 91 наказу Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти", 26 працівників коледжу (директор, заступники директора, методисти, інженери), які за основною посадою отримували повний посадовий оклад (ставку), проводили викладацьку роботу більш ніж 360 або 480 годин на рік. Відповідно отримана заробітна плата за невідпрацьований робочий час за основною посадою на загальну суму 24,8 тис. грн. (17,4 тис. грн. загальний фонд та 7,4 тис. грн. спеціальний фонд) та зайво сплачено до державних цільових фондів 14,0 тис. грн. (9,8 тис. грн. - загальний фонд, 4,2 тис. грн. - спеціальний фонд).
У порушення вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України №1298 директору коледжу Бодарецькому М.Д. в 11-ти випадках без рішення органу вищого рівня управління виплачувались премії. Накази про їх виплату підписувались ним або заступником директора. За період, що ревізується директору виплачено премій з порушенням на суму 4,1 тис. грн. та зайво сплачено до державних цільових фондів - 2,3 тис. грн. Аналогічно директором проведено преміювання та надано дозвіл на виплату матеріальної допомоги 4-м заступникам директора коледжу на загальну суму 8,6 тис. грн. та спричинено зайву сплату до державних цільових фондів - 4,8тис. грн.
У 2004-2006 роках директором коледжу отримано доплату в розмірі 50% від посадового окладу за посаду голови Ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Хмельницької області на загальну суму 6,5 тис. грн. Ревізії не надано рішення Міністерства освіти України про створення в області ради директорів, передбаченого п. 1.3 "Положення про ради ректорів (директорів) вищих закладів освіти", затвердженого наказом Міністерства освіти України від 12.05.1996 №146 „Про затвердження Положення про ради ректорів (директорів) вищих закладів освіти України", а надано тільки копію протоколу від 26.10.2002 №1 засідання Ради директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Хмельницької області, згідно п. 1.3. якого обрано голову ради директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації на 2002/2003-2006-2007 навчальні роки.
З наданих в матеріали справи доказів вбачається, що згідно вимоги відповідача №22-03-15/3843 від 28.11.06 р. зобов’язано позивача вжити заходів щодо усунення порушень виявлених ревізією . Зокрема, крім іншого, забезпечення дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228 , відшкодувати у встановленому порядку витрати в сумі 1,4 тис. грн., пов’язані з організацією екскурсій студентів та викладачів інших навчальних закладів до м.Кам’янець-Подільський та смт. Чемерівці ( п.7 вимоги). Зобов’язано забезпечити виконання вимог наказу Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти", відшкодувати у встановленому порядку заробітну плату за невідпрацьований робочий час за основними посадами на загальну суму 24,8 тис. грн. та зайво сплачені до державних цільових фондів податки і платежі в сумі 14,0 тис. грн. ( п. 12 вимоги ). Зобов’язано дотримуватись вимог постанови Кабінету Міністрів України „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30.08.02 № 1298 щодо преміювання директора позивача та його заступників, відшкодувати у встановленому порядку виплачені в порушення цієї постанови премії в сумі 12,7 тис. грн. та зайво сплачені до державних цільових фондів податки і платежі в сумі 7,1 тис. грн. ( п. 13 вимоги ) . Зобов’язано здійснювати доплату голові ради директорів лише за наявності рішення Міністерства освіти України про створення в області ради директорів , передбаченого п.1.3 Положення по раду ректорів ( директорів) вищих навчальних закладів освіти” , затв. наказом Міністерства освіти України від 12.05.96 № 146 , відшкодувати у встановленому порядку виплачену доплату на загальну суму 6,5 тис. грн.
Відповідачем інформацією №268 від 22.12.2006 р. повідомлено позивача про часткове усунення порушень . У зв’язку з цим позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Пунктами 7 та 10 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
При цьому згідно ч.2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем всупереч цієї норми та ч. 3 ст. 2 КАС України зазначеного не доведено безспірними доказами та допущено безпідставні висновки , які не ґрунтуються на чинному законодавству.
1. Зокрема, відповідачем зобов’язано позивача забезпечити виконання вимог наказу Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти", відшкодувати у встановленому порядку заробітну плату за невідпрацьований робочий час за основними посадами на загальну суму 24,8 тис. грн. та зайво сплачені до державних цільових фондів податки і платежі в сумі 14,0 тис. грн. ( п. 12 спірної вимоги ).
При цьому дійсно згідно ч. 1 п. 91 цієї Інструкції керівні працівники закладів освіти, керівники фізичного виховання центрів допризовної підготовки можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин та тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку). Однак, відповідачем не враховано останню частину п. 91 Інструкції , згідно якої за години викладацької роботи чи занять з гуртками, виконані, як виняток, у зв'язку з виробничою необхідністю понад норму, зазначену у цьому пункті, провадиться погодинна оплата за фактичну кількість годин, але не більше 240 годин на рік.
Посилання відповідача як на єдиний доказ –навчальні навантаження на 2004 та 2005 роки не доводять з безспірністю відсутність виробничої необхідності, обов'язок доказування чого покладено на відповідача. При цьому надані позивачем докази підтверджують можливу наявність виробничої необхідності (накази по коледжу №221 від 5.09.05, № 227 від 3.09.04 , Тарифікаційні списки викладачів коледжу на 2004-2005 роки).
Крім того, у спірній вимозі відповідач визначив порушення як «заробітну плату за невідпрацьований робочий час за основними посадами”, однак, не надав доказів невідпрацьованого робочого часу , а представники відповідача у судовому засіданні пояснюють , що зазначеного не встановлювалось.
2. Відповідачем зобов’язано позивача забезпечити дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228 , відшкодувати у встановленому порядку витрати в сумі 1,4 тис. грн., пов’язані з організацією екскурсій студентів та викладачів інших навчальних закладів до м.Кам’янець-Подільський та смт. Чемерівці ( п.7 вимоги).
Судом враховується, що відповідачем зроблено розрахунок неправомірно витрачених коштів з розрахунку на кожну людину –не студента і не працівника позивача. Однак, позивачем замовлялось по одному автобусу для поїздки і відповідно не зайнятість всіх місць у автобусі могло б бути порушенням тільки щодо ефективності витрачання коштів, оскільки витрачання коштів на поїздки не є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ” від 28.02.02 N 228.
Крім того, доводи відповідача спростовуються наданими позивачем виписками з протоколу № 3 засідання Ради директорів від 28.01.06 та протоколу № 3 засідання Ради директорів від 3.03.06 про проведення олімпіад , результатами олімпіад, відповідною перепискою, платіжним дорученням № 226 від 3.04.06 на суму 1070 грн., рахунком ДП „ Турист” № 103 від 5.04.06.
Не обґрунтована також вимога про відшкодування суми 1,4 тис. грн., оскільки як вбачається з Розрахунку зайво сплачених коштів ( додаток до акту), суму коштів визначено у розмірі 1357,06 грн., тобто на 42,94 грн. менше.
3. Відповідачем зобов’язано позивача дотримуватись вимог постанови Кабінету Міністрів України „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30.08.02 № 1298 щодо преміювання директора позивача та його заступників, відшкодувати у встановленому порядку виплачені в порушення цієї постанови премії в сумі 12,7 тис. грн. та зайво сплачені до державних цільових фондів податки і платежі в сумі 7,1 тис. грн. ( п. 13 вимоги ) .
Згідно останнього абзацу п.4 постанови Кабінету Міністрів України „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30.08.02 № 1298 преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Судом враховується наявність у позивача листа Міністерства освіти і науки України № 1\9-648 від 18.11.05 , яким надається право керівникам навчальних закладів на встановлення надбавок і доплат до посадових окладів та надання матеріальної допомоги їх заступникам ( проректорам ) у межах наявних коштів на оплату праці. При цьому відповідачем не заявляються вимоги по фальсифікацію даного доказу . Наявність листа Міністерства з такими ж реквізитами з іншим змістом не спростовує наданого позивачем листа № 1\9-648 від 18.11.05.
Крім того, відповідачем не враховано , що згідно ч.2 ст. 57 Закону України „ Про вищу освіту” від 17.01.02 із змінами і доповненнями вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій , а згідно п.7.7. Статуту позивача форми і системи оплати праці, умови і показники преміювання працівників вищого навчального закладу визначаються окремим положенням, який затверджує директор коледжу. При цьому згідно Положення, затв. 6.10.05 виплата винагороди ( премії) здійснюється на підставі наказу по коледжу, а згідно п.4.3.2 та п. 4.6 контракту між директором колежду і Міністерством освіти і науки України винагорода за результати роботи закладу за рік директору виплачується згідно до діючого у закладі Положення, система матеріального стимулювання працівників, що діє у закладі, поширюється на директора.
У зв’язку з цим висновки відповідача у п. 13 спірної вимоги не відповідають чинному законодавству.
4. Відповідачем зобов’язано позивача здійснювати доплату голові ради директорів лише за наявності рішення Міністерства освіти України про створення в області ради директорів , передбаченого п.1.3 Положення про раду ректорів ( директорів) вищих навчальних закладів освіти” , затв. наказом Міністерства освіти України від 12.05.96 № 146 , відшкодувати у встановленому порядку виплачену доплату на загальну суму 6,5 тис. грн.
Положення про ради ректорів (директорів) вищих закладів освіти, затверджене наказом Міністерства освіти України від 12.05.1996 №146 передбачає, що рішення про створення в регіоні (області) Ради окремо для вищих закладів освіти I-II та III-IV рівнів акредитації приймає Міністерство освіти України. Однак, відповідачем не враховано, що у самому наказі ( п.2 та 3 ) крім того, що передбачено Головному управлінню вищої освіти разом з місцевими органами управління освітою та ректорами (директорами) вищих закладів освіти підготувати пропозиції щодо затвердження переліку регіонів (областей), в яких необхідно створити ради ректорів (директорів) вищих закладів освіти, також передбачено , що Головам діючих рад ректорів (директорів) вищих закладів освіти привести їх діяльність відповідно до цього Положення.
Судом враховується, що в Хмельницькій області Рада директорів середніх спеціальних навчальних закладів створена згідно наказу Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР № 926 від 19.11.1974р. „Про затвердження Положення про раду директорів середніх спеціальних навчальних закладів і створення Рад директорів в столицях союзних і автономних республік, крайових і обласних центрах”, тому повторне створення ради чинним законодавством не передбачено.
При цьому визнання такої Ради у Хмельницькій області та Бодарецького М.Д. як її голови підтверджується також наданими позивачем листами-зверненням з різних питань Міністерства освіти і науки України та інших державних і громадських організацій.
Крім того, оплата за головування радою директорів проводилась згідно примітки 4 п.12 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, а в наданих щорічних штатних розписах, затверджених Міністерством освіти України , вказується ця доплата в розмірі 50% від посадового окладу.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи , відповідають чинному законодавству, тому підлягають задоволенню, а спірні пункти вимоги відповідача підлягають визнанню протиправними і скасуванню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД
ПОСТАНОВИВ :
Позов Хмельницького політехнічного коледжу м. Хмельницький до Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання протиправними та скасування п. 7 в частині здійснення коледжем видатків за екскурсійне обслуговування, які не обумовлені діяльністю установи та пунктів 12, 13, 14 вимоги №22-03-15/3843 від 28.11.2006 р. задовольнити .
Визнати протиправними та скасувати та пункти 12, 13, 14 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області м. Хмельницький №22-03-15/3843 від 28.11.2006 р. до Хмельницького політехнічного коледжу м. Хмельницький та пункт 7 цієї вимоги в частині здійснення видатків в сумі 1,4 тис. грн., пов’язаних з організацією екскурсій студентів та викладачів інших навчальних закладів до м. Кам’янець-Подільський та смт. Чемерівці.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.П. Олійник