2-1530/11   

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І м е н е м     У к р а ї н и

01 червня 2011 року                                                                          м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого  судді Гречаної С.І.

при секретарі Мусієнко М.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3

представника відповідача  ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_6

до

ОСОБА_2, Управління з використання та розвитку комунальної власності  Миколаївської міської ради

про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним, зобов’язати внести до нього зміни, -

ВСТАНОВИВ:

          У лютому 2010 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просила визнати свідоцтво про право власності на житло виданого 28 липня 2009р. на ім’я ОСОБА_2 частково недійсним.

          В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва  від 10.06.2008р. зміненого рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19.11.2008р. змінено договір найму  житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та виділено в користування ОСОБА_2 житлову кімнату, площею 10,2 кв.м., а вбудовану комору, коридор, ванну кімнату, вбиральню, кухню залишено у спільному користуванні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, та ОСОБА_6 В липні 1997 року відповідач отримав свідоцтво про право власності на житло-спірну квартиру АДРЕСА_1, в якому не вірно вказано розмір кімнати, що виділявся останньому рішенням суду.

          З цих підстав позивач вважає що свідоцтво про право власності на житло слід визнати частково недійсним, та зобов’язати Управління з використання та розвитку комунальної власності  Миколаївської міської ради визначити в спірному свідоцтві вірну площу кімнати як 10,2 кв.м.

          Позивач в судове засідання не з’явилася направила до суду свого представника. Представник в судовому засіданні позов підтримала просила його задовольнити.

          Відповідачі та їх представники позов не визнали. Просили суд з заявлених позивачем підстав у позові відмовити.

          Третя особа у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити.

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлені обставини справи та відповідні ним правовідносини.

          Судом установлено, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва  від 10.06.2008р. зміненого рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19.11.2008р. змінено договір найму  житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та виділено в користування ОСОБА_2 житлову кімнату, площею 10,2 кв.м., а вбудовану комору, коридор, ванну кімнату, вбиральню, кухню залишено у спільному користуванні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, та ОСОБА_6

          28 липня 2009 року у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»ОСОБА_2 отримав у приватну власність кімнату у квартирі спільного заселення АДРЕСА_1, загальною площею 17,1кв.м.

          Згідно технічного паспорту який є додатком до свідоцтва про право власності на житло  виданого 28 липня 2009 року на підставі розпорядження органу приватизації №868-р від 28.07.2009р., квартира спільного заселення складається з 1 кімнати житловою площею 10,2 кв.м., загальна площа квартири складає 17,1 кв.м. До загальної площі користування квартирою належить коридор-11,2 кв.м., вбудована шафа -1,5 кв.м., кухня –7,3 кв.м., вбиральня -1,3 кв.м., ванна –2,7 кв.м., та лоджія –3,0 кв.м.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначені обставини та докази у справі свідчать про помилковість вимог позивача, оскільки при видачі спірного свідоцтва органом приватизації не порушені вищевказані рішення суду в частині надання відповідачу у власність кімнати, площею 10,2 кв.м., що не порушує прав позивача.

Позивачу роз’яснювалося право змінити підстави позову до початку розгляду судом справи по суті, яким представник позивача під час судового розгляду не скористалася.

Наведені обставини справи свідчать про необґрунтованість заявлених ОСОБА_6 вимог з підстав не відповідності в свідоцтві про право власності на житло площі кімнати, що виділялася відповідачу за рішенням суду, позивач не надала суду належних і допустимих доказів цьому, що є підставою відмовити ОСОБА_6 у позові за необґрунтованістю.

У відповідності до ст. 81, 88 ЦПК судові витрати сплачені при пред’явлені позову, та розподіленню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Управління з використання та розвитку комунальної власності  Миколаївської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним, зобов’язати внести до нього зміни –відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається через Центральний районний суд м. Миколаєва до Апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                                     С.І.Гречана