Справа №  1-119/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня  2011 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючого – судді     Сусловця М.Г.

при секретарі                               Клечковській М.М.

з участю прокурора                     Горбань М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, не судимого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя с. АДРЕСА_2 громадянина України, українця, освіта неповна середня, навчається в 11 класі Городницької ЗОШ, не працюючого, не одруженого, судимого 09.11.2009 Новоград-Волинським міськрайонним судом за ст. 186 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки

за ст. 162 ч. 1 КК України

ВС Т А Н О В И В:

15 жовтня 2010 року близько 22 год., ОСОБА_1, перебуваючи, в с. Наталівка Новоград-Волинського району біля кафе «Центрум» по вул.Пушкіна, 16, запропонував ОСОБА_3 поїхати в с. Таращанка Новоград-Волинського району, де знайти ОСОБА_4 та з'ясувати в нього обставини та причини бійки біля клубу напередодні. На дану пропозицію ОСОБА_3 погодився.

Того ж дня, близько 22 год. 50 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6 прибули до житлового будинку по АДРЕСА_3, де проживав ОСОБА_4 з матір'ю - ОСОБА_7, її співмешканцем - ОСОБА_8 та сестрою і її сім'єю. Переконавшись, що в будинку наявні жителі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали стукати в двері, вікна, вимагаючи від мешканців будинку відчинити вхідні двері та впустити їх в будинок, щоб ОСОБА_4 вийшов до них для розмови. Почувши заперечення з цього приводу з боку ОСОБА_7 та її запевнення про відсутність ОСОБА_4 в будинку, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порушення вимог ст.30 Конституції України, відповідно до якої кожному громадянину гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення до житла інакше як за вмотивованим рішенням суду, вирішили незаконно проникнути в будинок в пошуках ОСОБА_4 для з'ясування з ним стосунків.

Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_1, застосовуючи фізичну силу, ривком за ручку вхідних дверей зламав защіпку після чого спільно з ОСОБА_9 незаконно проник в веранду будинку. Перебуваючи в веранді ОСОБА_1 та ОСОБА_3 затіяли суперечку з ОСОБА_7, яка намагалася перешкодити їх проникненню в будинок, в ході якої ОСОБА_1 відсторонив ОСОБА_7 з свого шляху та пройшов далі з ОСОБА_9 в кімнати будинку. В залі вони знайшли братів ОСОБА_10 та ОСОБА_4, з якими почали з'ясовувати особисті стосунки в словесній формі з нецензурною лайкою та погрозами.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припинили свої злочинні дії та залишили будинок, почувши повідомлення про виклик міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 14.10.2010 в клубі в с. Таращанка його побили молоді хлопці. Серед тих хлопців був і ОСОБА_4. 15.10.2010 близько 22-ої год. в с. Наталівка біля бару «Центруму»зустрів ОСОБА_2, якому повідомив про бійку та запропонував поїхати до ОСОБА_4 в с. Таращанка, щоб розпитати про причини бійки та встановити, хто бив. На що була отримана згода. Після чого на автомобілі ОСОБА_5 ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_11 прибули в с. Таращанку. В клубі дізналися про місце проживання ОСОБА_4 та поїхали біля 22 год. 50 хв. до його будинку. Машину зупинили на початку вулиці, в ній залишилися ОСОБА_5 та ОСОБА_11. Особисто з ОСОБА_2 пішли до будинку. В подвір'ї була собака, тому, щоб відігнати її виламали з огорожі по одній штахетині. Відігнавши собаку та зайшли на подвір'я. В вікнах будинку горіло світло, що вказувало, що мешканці будинку є вдома. Через не зашторену частину вікна побачив в кімнаті юрбу молодих людей, тому почав стукати кулаком в вікно праворуч від дверей, де горіло світло, та говорити, щоб відчинили двері, щоб вийшов на вулицю ОСОБА_4. На стукіт у веранду вийшла жінка, яка сказала, що ОСОБА_4 немає вдома, що вона не відчинить двері, щоб ішли геть від будинку. Тоді особисто смикнув рукою з силою за ручку вхідних дверей і двері відчинилися, бо защіпка зіскочила або зламалася. Після цього з ОСОБА_2 зайшли в веранду, де стояла жінка, яка загороджувала собою двері входу в інші кімнати будинку. Вона почала кричати, обурюватися їх діями, перебуванням з штахетами в веранді. У відповідь повідомили їй, що шукаємо її сина ОСОБА_12, а штахетами відганяли собаку. Виникла суперечка. Жінка не хотіла пускати в будинок. Тоді особисто взяв за ручку дверей входу в інші кімнати будинку, яку загороджувала жінка та почав їх відчиняти та відсовувати в сторону жінку. Відчинивши двері, спільно з ОСОБА_2 зайшов в коридорчик, в якому була сестра ОСОБА_4 - ОСОБА_14, яка теж почала обурюватися їх діями, повідомила, що вони розбудили дитину, вимагала залишити штахети, що фактично і було виконано - залишили штахети в веранді. Після чого спільно з ОСОБА_2 пішли далі в кімнати будинку, оглядаючи їх в пошуках ОСОБА_4. В одній з кімнат був гурт молодих людей, серед них не бачив ОСОБА_13 Теж виникла словесна перепалка між нами та присутніми в кімнаті з приводу перебування в будинку. Серед присутніх був наглядно знайомий ОСОБА_2, якому, взявши за одяг на плечі, запропонував вийти поговорити, на що той відмовився, тому залишив його та залишив з ОСОБА_2 будинок і поїхали додому. Під час вчинення вказаних дій розумів, що проникав в чуже житло, що не був бажаний там, ніхто не давав дозволу заходити в будинок. З ОСОБА_2 хотів знайти ОСОБА_4 та поговорити з ним, вияснити стосунки щодо бійки. Наміру когось бити не мали. У вчиненому щиро кається.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та дав покази, аналогічно показам ОСОБА_1

Крім повного визнання своєї вини підсудними, їх вина стверджується наступними доказами, дослідженими судом.

Показаннями потерпілої ОСОБА_7 яка пояснила, що проживає спільно з ОСОБА_8 та своїми дітьми - сином та дочкою і її сім'єю. 15.10.2010 біля 22 год. 50 хв. всі перебували вдома, також в будинку були друзі сина. Тоді хтось почав стукати в вхідні двері будинку, шарпати їх, стукати в вікна, нецензурно висловлюватися на вулиці. Коли вийшла в веранду то по голосам зрозуміла, що на вулиці були два невідомі хлопці, які нецензурно висловлювалися, вимагали, щоб син ОСОБА_12 вийшов до них. Повідомила незнайомцям, що сина немає вдома, на що вони почали вимагати відчинити двері, щоб вони зайшли та перевірили самі. У відповідь заперечила незнайомцям та, злякавшись сказала, що візьме сокиру та буде захищатися. Тоді хтось з хлопців з силою шарпнув за ручку вхідних дверей, металевий гачок зсередини розігнувся і в будинок забігли два хлопці, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2, почали ображати її, нецензурно висловлюватися, вимагали, щоб ОСОБА_4 вийшов до них, хотіли зайти в будинок, але вона не пускала їх. ОСОБА_1 тоді відштовхнув її від вхідних дверей та з ОСОБА_2 зайшов в сіни. В сінях дочка ОСОБА_14 почала заспокоювати хлопців, просила залишити штахети. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли в будинок, де затіяли суперечку з ОСОБА_4 та братами ОСОБА_15, але не чіпали їх. ОСОБА_14 сказала, що викликала міліцію. Вона ж особисто побігла до сусідів кликати на допомогу. Коли поверталася, то бачила, що з вулиці виїжджав білий легковий автомобіль. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку не було. Вказаних осіб в будинок не впускала, вони самі ввірвалися, вирвавши скобу вхідних дверей.

Свої показання потерпіла ОСОБА_7 підтвердила на очній ставці з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (а.с. 40-41).

Показаннями потерпілого ОСОБА_8 який пояснив, що протягом останніх 6-ти років перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 Проживають спільно в будинку батьків в с.Таращанка. В вказаній хаті також проживають діти ОСОБА_7 - син ОСОБА_12 та її дочка ОСОБА_14 з чоловіком та дитиною. 15.10.2010 року, ввечері, всі перебували вдома. До ОСОБА_4 прийшли брати ОСОБА_10 та ОСОБА_17 Вони всі сиділи в залі та грали в карти, говорили. Біля 23-ої год.в вікна хтось сильно постукав. Для з'ясування обставин в веранду вийшла дружина. Почув з кімнати, що дружина щось говорила особам , які стукали у вікно, розібрати що саме не зміг через двері, після цього почув ривки, стукіт вхідних дверей в веранду, ніби їх виривали, далі почув звуки сварки у веранді дружини з якимись чоловіками. Тоді в веранду вийшла дочка ОСОБА_14, бо всі ці звуки розбудили її дитину. Вона теж щось голосно говорила з чоловіками в коридорі і через деякий час в хату ввійшли два невідомі хлопці, які почали оглядати кімнати . В той час лежав на ліжку в першій кімнаті - прихожій, вже відпочивав. Було видно дії цих двох хлопців. Вони оглянули спальню кімнату, шукаючи когось, після цього пішли прямо в залу. Там з розмови зрозумів, що ці хлопці шукали ОСОБА_4. В залі виникла суперечка між двома невідомими хлопцями та компанією, яка сиділа в кімнаті. Сутності розмови не прислухався. Звуків бійки не чув. Суперечка була протягом 20-30 хв., чи була там нецензурна лексика- не прислухався. Віка почала телефонувати в міліцію і ці два хлопці вийшли з будинку. Після їх виходу з будинку теж виходив на вулицю і бачив, що на дверях веранди скобель, в який заходить защіпка, вирваний з лутки. ОСОБА_7 пояснила, що два хлопці вирвали защіпку та ввірвалися в веранду, сварилися з нею, потім відсторонили її від входу в будинок та пішли в кімнати в пошуках сина ОСОБА_12. Вказані два хлопці порушили спокій в будинку в пізній вечірній час, ніхто їм не давав дозвіл виривати двері та заходити в будинок.

Протоколом очної ставки від 11.12.2010 року на якій свідок ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно проникли в будинок ОСОБА_7 (а.с. 47).

Протоколом очної ставки від 11.12.2010 року на якій свідок ОСОБА_15 підтвердив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно проникли в будинок ОСОБА_7 (а.с. 54, 55).

Довідкою Красилівської сільської ради про те, що дійсно ОСОБА_8 проживає і зареєстрований в АДРЕСА_3 в батьківському будинку з співмешканкою ОСОБА_16 (а.с. 83).

Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину підсудних у пред’явленому їм обвинуваченні доведеною і кваліфікує їх дії за ст. 162 ч. 1 КК України як незаконне проникнення до житла.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудних є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та рецидив злочинів.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинений злочин є невеликої тяжкості, тяжких наслідків від якого не наступило, особу

ОСОБА_1, який характеризується позитивно, не працює,  раніше не судимий, розкаявся у вчиненому, вирішує питання з працевлаштуванням,

ОСОБА_2, який характеризується позитивно, не працює, злочин вчинив під час іспитового строку, розкаявся у вчиненому,

обставини справи, думку потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні та призначає покарання підсудним у вигляді обмеження волі.

Оскільки підсудний ОСОБА_2 вчинив зазначений злочин під час іспитового строку, то до покарання за даним вироком слід приєднати не відбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.11.2009 року.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні суд звільняє його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України і обрати йому покарання за цим законом два  роки  обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Згідно ст. 76 п. 2, 3 КК України покласти на засудженого обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 попередньо обраний –підписка про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України і обрати йому покарання за цим законом два  роки  обмеження волі.

Відповідно до ст. 71 ч. 1, 72 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 09.11.2009 року та остаточно призначити покарання за сукупністю вироків чотири роки один місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 попередньо обраний - взяття під варту.

Строк відбування покарання обчислювати з 8.04.2011 року.

Речові докази по справі –дві штахети –знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженому, що тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий