№ 2-а-3327/2011  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 року                                                                            м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:                   

головуючий суддя                                                             Лаврушин О.М.  

при секретарі                                                                       Верній М.Г.

за участю:

представника відповідача                                                         ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Добропілля адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля про визнання дій неправомірними, перерахунок пенсії та стягнення недоотриманої пенсії,

          ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Добропільського міськрайонного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоотриману пенсію мотивуючи тим, що вона перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Добропілля Донецької області.

15 липня 2010 року вона звернулася в УПФУ в м.Добропілля із заявою та відповідними документами для перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 40,42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Їй стало відомо, що при перерахунку пенсії було враховано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік.

На її погляд, цей факт порушує вимоги ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати УПФУ в м.Добропілля зробити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, починаючи з 01.07.2010 року і надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача Управління ПФУ в м.Добропілля за дорученням головний спеціаліст-юрисконсульт  ОСОБА_1, позовні вимоги не визнає тому що, частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами, внесеними ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") було передбачено проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст.40 Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, що були внесені до ст.ст.40, 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку    пенсії   були    визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. У зв'язку з цим, перерахунки пенсії проводились відповідно до пп.3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Розглядаючи цивільну справу по суті, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем слід розглядати із застосуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В судовому засіданні встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в управлінні ПФУ в м.Добропілля як отримувач пенсії, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

15 липня 2010 року вона звернулася в УПФУ в м.Добропілля із заявою та відповідними документами для перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 40,42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно заяви їй провели перерахунок пенсії. Вказаний перерахунок пенсії проведений на підставі пп. З п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, згідно з яким перерахунки пенсій  проводяться з застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка згідно Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Тобто перерахунок пенсії проводився, виходячи з середньої заробітної плати за 2007 рік.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була призначена пенсія, чи за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 даного Закону. Тобто ч. 4 ст. 42 вищезазначеного Закону при визначенні заробітної плати для перерахунку пенсії передбачає застосування вимог ст. 40 даного Закону.  Частиною 2 ст. 40 зазначеного Закону передбачено, що для визначення заробітної плати для обчислення (перерахунку) пенсії застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, який передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Тобто, в даному випадку  при перерахунку пенсії відповідачем на підставі вимог ст.ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»повинен був застосовуватися показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки в Україні за 2009 рік.

Такий висновок судом зроблено, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

В п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу ( акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, нормативно –правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно ст..46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 9 пункту 35 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI до ст..ст.40,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунків пенсії були визнані неконституційними.

Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом.

У випадку визнання неконституційними правових актів, якими внесено зміни до діючих правових актів, прийняття окремого рішення щодо відновлення дії відповідних норм у попередній редакції чинним законом не вимагається.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на відсутність рішення про відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції як на підставу відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу з застосуванням показника середньої заробітної плати за попередній рік.

За змістом ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 9 липня 2003 року, у редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України від 28 грудня 2007 року №107- VI, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніше через 2-роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону №1058.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для визначення заробітної плати для обчислення пенсії, береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Зміни до ч.4 ст.42 Закону №1058, внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107- VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України згідно рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008.

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст.42 Закону №1058 у попередній редакції, яка до теперішнього часу не скасована і не зупинена.

Законом України «Про Конституційний Суд України»не передбачено винесення рішень з вказівкою на відновлення попередньої норми. Саме визнання неконституційним правового акту повністю або частково означає, що недійсним є і вказівка в цьому акті на припинення дії попереднього правового акту в повному обсязі або в тій частині, яка визнана неконституційною

У відповідності з п.п.3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії у відповідності до Закону продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі.

Перерахунок провадиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок проводиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (№1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини ч.1 ст.40 Закону (№1058-1).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

То б то, в даному випадку відповідач повинен був керуватися Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема ст..ст.40 та 42,  а не Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області щодо перерахунку призначеної позивачу  пенсії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії у відповідності до ст.ст. 40,  42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки в Україні, за  2009 рік, починаючи з 01.07.2010 року.

На підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 Пенсійний фонд України звільняється від сплати державного мита.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,167 КАС України, ст. 3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51, ст. 92 Конституції України,  ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля  щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки в Україні за 2009 рік.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 з 1 липня 2010 року з застосуванням  показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2009 рік.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецький Апеляційний Адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти  днів з дня його проголошення.

Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя                  О.М.Лаврушин