№ 2- 960\11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня  2011 року                                                                                                                                                               м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області  у складі:

    головуючого -          судді                                                                    Здоровиці О.В.

              при секретарі                                                                                                         Руденко Ю.В.

              за участю позивача                                                                             ОСОБА_1

              відповідача                                                                                         ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні, в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області, цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що з 05 вересня 1998 року він перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя мають малолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя між ними не склалося із - за різних характерів та поглядів на життя. Майнового спору та спору з приводу виховання та утримання дитини –не мають. Тому просить суд розірвати їх шлюб.

У попередньому судовому засіданні позивач –ОСОБА_1 позов підтримав і суду пояснив, що з відповідачкою знаходиться в шлюбі, зареєстрованому 05 вересня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Добропілля Донецької області, актовий запис № 162. Від спільного життя мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з матір»ю. Спільне життя з відповідачкою не склалося із-за різних характерів та поглядів на життя, вони втратили почуття любові один до одного, мешкають окремо, сумісне господарство не ведуть, майнового спору та спору з приводу виховання та утримання дитини -  не мають. Позивач не заперечує, щоб син залишався мешкати разом з відповідачкою.Вважає, що примирення з дружиною неможливе, на розірванні шлюбу –наполягає. Позивач просить суд справу розглянути в попередньому судовому засіданні.

Відповідачка, у попередньому судовому засіданні позов визнала і суду пояснила, що дійсно, вони  з  ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 вересня 1998 року, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_4 , 1999 року народження. Сімейні відносини з чоловіком припинили, мешкають окремо. Вважає що між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. На розірвання шлюбу –погоджується, оскільки примирення і збереження шлюбу – неможливі. Майнового спору та спору з приводу виховання та утримання дитини –не мають. Син залишиться мешкати разом з нею. Відповідачка також не заперечує проти того, щоб справа була розглянута в попередньому судовому засіданні.

Суд вважає, що рішення у справі можна постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 статті 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог  ОСОБА_1

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 05 вересня 1998 рокувідділом реєстрації актів громадянського стану м. Добропілля Донецької області, актовий запис № 162.

Від спільного життя мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проголошена ст.51 Конституції України охорона сім»ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно статті 112 Сімейного кодексу України, суд з»ясував фактичні взаємини подружжя, які фактично припинили шлюбні відносини і мешкають окремо, втратили почуття любові та поваги один до одного, майнового спору та спору з приводу виховання та утримання малолітньої дитини – не мають. Дитина залишається мешкати разом з відповідачкою.

Враховуючи фактичні взаємини подружжя, суд  приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам як позивача, так і відповідача, а також інтересам їх малолітньої дитини.

На підставі викладеного,  та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 110, 111, 112  СК України, ст. ст. 3, 130, 174 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,  зареєстрований 05 вересня 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Добропілля Донецької області, актовий запис № 162.

На підставі ч.2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

               Суддя                                                                                                                 О.В.Здоровиця

.

16.05.2011