Справа № 2-1920/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

20 квітня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого –судді Чередниченко В.Є., при секретарі –Галенко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

                                  В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернулась до суду з позовом посилаючись на те, що відповідач є батьком її неповнолітніх дітей : доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які знаходяться на утриманні у позивача. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Доходів позивача в теперішній час не достатньо для самостійного утримання дітей. Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

    Позивач у судове засідання не з’явилась надала на адресу суду заяву в якій просить суд розглянути справу за її відсутності та позовні вимоги підтримує.

    Відповідач у судове засідання не з’явився надав суду заяву в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

    Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову, судом ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які знаходяться на утриманні у позивача. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Доходів позивача в теперішній час не достатньо для самостійного утримання дітей. Діти здорові, інших доходів не має. Відповідач здоровий, працює та отримує заробітну плату, яка дозволяє надавати допомогу на утримання неповнолітньої дитини, інших утриманців не має.

    У відповідності до ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    У відповідності до ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

    У відповідності до п.3 ст.88, ст.84 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ.

    Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає можливим позовні вимоги задовольнити повністю.

    Керуючись ст.ст.180-183 СК України, ст.ст.208-210,212-215 ЦПК України, суд,

                                    В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку починаючи з 31 березня 2011 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

    Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесяти однієї) гривні.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету м. Павлограда в рахунок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) грн.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

    Суддя                                                         В.Є. Чередниченко