№ 0827/2-а-5830/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року                                                                             м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Артемової Л.Г., при секретарі Прокопенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 13.04.2011 року звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що з 01.01.2006 року має право одержувати пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у розмірі, меншому, ніж передбачено вище зазначеним Законом, просить визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування щомісячного підвищення до пенсії як «дитині війни»у законодавчо встановленому розмірі, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, призначити та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по дату винесення рішення суду, згідно вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум, стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 300,00 грн., затрачені на правову допомогу, зобов’язати відповідача утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування пенсії

Суддею відкрито провадження у справі ухвалою від 20.04.2011 року в частині позовних вимог з 13.10.2010 року, в іншій частині позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з’явився, згідно позовної заяви просить розглядати справу без його участі.

Відповідач, належним чином повідомлений, в судове засідання не з’явився, не надав письмових заперечень у встановлений судом в ухвалі суду про відкриття провадження строк, у відповідності до розписки отримав копію позовної заяви із доданими документами.

Згідно ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. На підставі ч.6 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів. У відповідності до ч.6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено згідно матеріалів справи, що позивач має статус "Дитини війни", що надається йому відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, із змінами, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Згідно з пп. 4 п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Відповідач у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV повинен нараховувати позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Отже пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком. Норма зазначеного закону має вищу юридичну силу відносно положень постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавчо.

У відповідності до положень статей 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

Нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідачем проводиться на підставі розпорядження, в якому зазначається основний розмір нарахованої пенсії за віком, виходячи із заробітку і стажу позивача, надалі нараховуються певні надбавки, на які має право позивач, у тому числі і підвищення до пенсії, як дитині війні. На підставі розпорядження відповідач проводить нарахування вищевказаного підвищення у спірному розмірі з конкретної дати і довічно.

З огляду на те, що пенсія за віком позивачу призначена довічно, підвищення до пенсії, як дитині війни, також призначається довічно, змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у встановленому розмірі.

Керуючись принципом законності, враховуючи зміст ч.2 ст. 11, ст.ст. 2, 9, 99 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, який є особою похилого віку, змушений неодноразово звертатись до суду для захисту порушених прав з тотожних підстав, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов’язати відповідача здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 13.10.2010 року та в подальшому, до внесення законодавчих змін чи зміни соціального статусу позивача як «дитини війни».

Слід зазначити, що право позивача на отримання щомісячної соціальної допомоги до пенсії згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від обсягу та наявності фінансування відповідача.

Суд вважає, що дії відповідача щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах, менших за розмір, визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, а саме Постановою КМУ №590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»та дорівнює не більше 5% від мінімальної заробітної плати за повний робочий день. Оскільки позивачем не надано повного розрахунку робочого часу, витраченого на окремі консультаційно-правові послуги, ця частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Вимога позивача в частині зобов’язання відповідача утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування пенсії не може бути задоволена судом, оскільки в позовній заяві не міститься її чіткого формулювання та за змістом ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Отже, наявні обставини для допущення негайного виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. ст. 2, 6-12, 17-19, 21, 41, 69-72, 94, 98, 99, 122, 158-163, 167, 183-2, 186, 256 КАС України, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у повному обсязі відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 13.10.2010 року по 07.06.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як «дитині війни»у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та різниці, яка була виплачена, за період з 13.10.2010 року та в подальшому до внесення законодавчих змін чи зміни соціального статусу особи як «дитини війни».

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.  

Суддя                                                                                                                Л.Г.Артемова