2-а-1557/11

                                                                                         П О С Т А Н О В А

         І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 28 квітня 2011 року                                                                                                                      місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Шиян В.В

при секретарі – Кульбачній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                             В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 17 лютого 2011 року молодшим сержантом міліції Кучеренко Р.С. відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 14.6 „в” ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, і винесена постанова про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. Відповідно до зазначеної постанови, він 17 лютого 2011 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_3, здійснив обгін транспортного засобу ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_2 ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив вимоги п. 14.6 „в” ПДР України. Вважає складений протокол та постанову необґрунтованими  та незаконними з наступних підстав. 17 лютого 2011 року він, керуючи автомобілем ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_3 по вулиці Шосейній в м. Торезі, почув сигнал патрульного автомобіля з вимогою зупинитися. Він зупинився на правому узбіччі дороги, після чого до нього підійшов інспектор ДАІ, представився молодшим сержантом міліції Кучеренко Р.С. та пред’явив йому звинувачення в тому, що він здійснив обгін ближче ніж 50 метрів перед пішохідним переходом і зажадав документи для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Він заперечив проти пред’явленого обвинувачення. Обгін пов’язаний з обов’язковим виїздом на смугу зустрічного руху з лівого боку, тому він навіть теоретично не міг здійснити виїзд на смугу зустрічного руху, тому що рухався ближче до правого краю та нікого не обганяв, але інспектор ДАІ не прийняв до уваги його пояснення, а в графу „свідки” без пояснень вписав водія автомобіля, який було зупинено після пред’явлення йому звинувачення, та склав протокол про адміністративне правопорушення, після чого виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. На його прохання пред’явити маршрутний лист йому було відмовлено та коли він проїжджав даний відрізок дороги, поста ДАІ видно ніде  не було. Приблизно за 500 метрів від місця зупинки інспектором ДАІ, він дійсно проїжджав перехрестя, але з вимоги ПДР, він зупинився перед пішохідним переходом, пропустив пішоходів та транспортні засоби, які рухались по головній дорозі, а потім проїхав перехрестя та рухався ближче до правого краю дороги зі швидкості близько 60 км/год, смуга зустрічного руху була вільна, випередження транспортного засобу не було, забороняючі знаки та дорожня розмітка на ділянці дороги, де його зупинили, відсутні. Вважає дії інспектора ДАІ неправомірними, а складені на нього протокол та постанову незаконними та необґрунтованими. Оскільки правопорушення, в якому його обвинувачують, він не скоював, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, інспектор ДАІ в протоколі зазначив, що крім постанови до протоколу додаються пояснення свідка – ОСОБА_4, якого він начебто обігнав, що не відповідає дійсності, у зв’язку з тим, що цього автомобілю не було ні спереду, ні ззаду, коли він перетинав пішохідний перехід, оскільки цей автомобіль був зупинений інспектором ДАІ після того, як йому було виставлено обвинувачення. Окрім цього, розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, та надання доказів, що грубо порушує його права.          

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення АН № 848969 від 17 лютого 2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.  

Представник відповідача  до судового засідання не з’явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно  та належним чином, про що свідчать судові розписки.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. А також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи.    

У постанові АН № 848969 від 17 лютого 2011 року, винесеної інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Торез при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області сержантом міліції Кучеренко Р.С. зазначено, що 17 лютого 2011 року о 14-10 годині по вулиці Гагаріна в м. Торез ОСОБА_1керував транспортним засобом ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_3, здійснив обгін транспортного засобу ВАЗ 2106, ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив п. 14.6 „в” ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На підставі вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.

Також 17 лютого 2011 року інспектором ДПС був складений протокол про виявлене правопорушення, у якому ОСОБА_1 зазначив свою незгоду, посилаючись на те, що він не здійснював обгону, таким чином не порушив ПДР.

У позовній заяві та у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вказував, що 17 лютого 2011 року він не порушував правила дорожнього руху, на які є посилання у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, але всі його доводи працівником ДАІ були спростовані.  

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, вимоги якої були дотримані позивачем.

Суд вважає, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП. Відсутність доказів вчинення правопорушення унеможливлює перевірку судом наявності, як самої події правопорушення, так і наявності в діях певної особи складу правопорушення.

Таким чином, суд, вивчивши у сукупності докази, які були досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. ст. 122 ч. 2, 251, 252, 254, 256, 258, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху, що чинні з 1 січня 2002 року, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                          П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - - задовольнити.

Постанову АН № 848969 від 17 лютого 2011 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Торез АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області сержантом міліції Кучеренко Р.С. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень – скасувати.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя