1-33/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2011                                                                                 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвой  С.  С.

при секретарі   Пейковій О.С.,

   за участю прокурора   Редько В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальна справа по звинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. р.,  уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, такого, що має середню освіту, раніше судимого: 1) 1 квітня 2004 р. Орджоникідзевським районним судом міста Маріуполя по ст. 187 ч.2  до 7 років позбавлення волі; 2) 12 серпня 2004 р. - тим же судом по ст. 186 ч.3, 71 ч.1 УК України до 7 років 6 місяцям позбавлення волі, звільнився 18 травня 2009 року умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 20 днів по постанові Торезкого міського суду Донецької області від 8 травня 2009 року,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 185 ч.2, 129 ч.1 КК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, знов скоїв корисливий злочин, при наступних обставинах:

5 квітня 2010 року, приблизно о 1.00 годині, навпроти удома АДРЕСА_1 ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисне, повторно, з метою звернення чужого майна в свою власність, таємно викрав той, що належить потерпілою ОСОБА_3 мобільний телефон <<nokia 5130>> вартістю 1288,90 гривень з сімами-картою  <<Киевстар>> вартістю 25 гривень, заподіявши такою, що потерпіла матеріальний збиток на загальну суму 1313,90 гривень.

15 квітня 2010 року, приблизно о 23.30 годині, ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля воріт будинку АДРЕСА_2 в ході сварки з потерпілим ОСОБА_4 діючи умисне, узяв в руку складаний ніж, який став приставляти до живота і до шиї потерпілого, заподіявши останньому фізичний біль, і демонструючи ніж, загрожував вбивством, чим створив реальні підстави опасатися цієї загрози.

Потерпілий ОСОБА_4 загрозу вбивства з боку ОСОБА_1. сприйняв реально, і останній припинив свої дії лише тоді, коли потерпілий чинив активний опір і вибив ніж в ОСОБА_1.

Підсудний ОСОБА_1 визнаючи провину повністю, в судовому засіданні пояснив, що 5 квітня 2010, приблизно в 01-00 годин, на вулиці біля АДРЕСА_1 побачив раніше незнайому ОСОБА_3 з якою розпивав пиво, після знайшов мобільний телефон потерпілої під лавкою і забрав його собі, при цьому відразу ж витягнув з телефону сім карту.

15 квітня 2010, приблизно в 23-00 годин, він прямував пішки від ринку «Сонячний« до себе додому. З собою в кишені у нього був ніж. Проходячи по приватному сектору вул. Дружби він згадав, що забув вудки н ринку і зупинився, і в цей час на нього стала гавкати собака з двору будинку ОСОБА_4. Він став словесно заспокоювати собаку, до нього вийшов потерпілий ОСОБА_4 і став лаятися, мовляв той дражнить собаку, між ними виник словесний конфлікт, після чого потерпілий підійшов до нього ближче, то він дістав ножа з кишені і приставив його до живота ОСОБА_4, сказавши при цьому, що вб'є його. Після потерпілий скрутив його і повалив на землю, зв'язав мотузками і через час приїхала міліція. У скоєному щиросердно розкаюється.

Враховуючи, що підсудний в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його свідчення, як об'єктивні, відповідні фактичним обставинам справи і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, відповідно до ст.299 КПК України, вважав за можливе розглянути справу без дослідження доказів щодо фактичним обставинам справи.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що події злочинів мали місце, вина підсудного доведена повністю, а його дії необхідно кваліфікувати:

за ст. 185 ч. 2 КК України, так як він повторно скоїв таємне викрадення чужого майна;

за ст. 129 ч.1 КК України, так як він зробив своїми умисними діями погрозу вбивством за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

Призначаючи міру покарання, суд, керуючись положеннями ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість підсудного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Так, підсудній ОСОБА_1. вчинив злочин, віднесене до категорії злочінів середнім ступенями тяжкості, раніше судимий, скоїв офіційних засідань злочин в Період відбування покарання за раніше скоєній злочин, на обліках у спеціалізованіх установах Міста Маріуполя не складається, не працює, за місцем проживання характерізується посередні, щіросердно розкаявся у скоєному, суд розцінює Як обставини, Що пом'якшує покарання.

Враховуючи обставини справи І Дані особини винного в сукупності, суд вважає необхіднімі Визначити винному покарання вігляді позбавлення Волі в межах санкції Статті кримінального закону, бо не знаходитесь підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України.

Крім того, підсудній ОСОБА_1 раніше судимий 12.08.2004 року Орджонікідзевськім районним судом м. Маріуполя за ст. 186 ч.3, 71 ч.1 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, І, маючи судімість не знятої І не погашеної знову скоїв злочин, у зв'язку з чім, суд, Відповідно до ст.71 КК України частково у вігляді 1 року 7 місяців Позбавлення Волі, прієднуються не відбуте покарання за вироком віщевказаною до новопрізначеного покарання.

Підсудний скоїв злочин, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів середньої тяжкості, раніше судимий, судимість у встановленому законом порядку не погашена, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, проте щиросердно розкаявся у скоєному, сприяв встановленню істини у справі, що судом визнається обставинами, що пом'якшують покарання. За таких даних про особу підсудного, обставини скоєного злочину, суд прийшов до переконання, що підсудному має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

   Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 візнати виним та призначити покарання:

За ст. 185 ч.2 КК України у вігляді 3 років позбавлення волі;

За ст. 129 КК України у вігляді 1 року обмеження волів відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України до новопризначеного покаранню ОСОБА_1 частково у вигляді 1 (одного) року, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 серпня 2004 року, і остаточно за сукупністю вироків, визначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення Волі.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України до новопризначеного покаранню ОСОБА_1 частково у вигляді 1 (одного) року, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 серпня 2004 року, і остаточно за сукупністю вироків, визначити покарання у вигляді 3 (трьох) років6 (шести) місяців позбавлення Волі.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу залишити колишню - підписку про невиїзд.

Термін покарання обчислювати з моменту фактичного початку відбування покарання.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд у місті Маріуполі протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Віддруковано у нарадчій кімнаті.

Судья _________________________