Справа № 2-а-2233/11

К І Р О В С Ь К І Й    Р А Й О Н Н И Й    СУД

А В Т О Н О М Н О Ї    Р Е С П У Б Л І К И    К Р И М

_________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

і м е н е м          У к р а ї н и

15 квітня 2011 року                                     Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим  

у складі:   головуючого     -  судді   Михайлова Р.В.,

                   при секретарі -            Дранич Л.Ф.,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Кіровське справу за позовом  Кіровського РВ ГУ МВС Урани в АР Крим в особі сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського районного відділу до громадянина Узбекистану ОСОБА_2, про примусове видворення іноземця,

в с т а н о в и в  :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про видворення за межі України в примусовому порядку, мотивуючи вимоги тим, що відповідач є громадянином Узбекистану, прибув в Україну 20.11.2009 року. Дія імміграційної картки перебування на території України закінчилась, з 18.02.2010 року ОСОБА_2 знаходиться на території України нелегально, у зв’язку з чим відносно нього біло складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП, та постановою судді Кіровського районного суду АР Крим від 22.11.2010 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності. 12.01.2011 року в.о. начальника Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим прийнято рішення про видворення ОСОБА_2 за межі України на строк до 12.01.2012 року, з подальшою забороною в’їзду на територію України строком на один рік. Термін добровільного виїзду за територію України був призначений до 12.02.2011 року, але ОСОБА_2 від виїзду за межі України ухилився, та 17.03.2011 року був затриманий.

     Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач  в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Вислухавши сторони, їх доводи, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5  ст.  32 Закону України „Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства",  орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ,  органу охорони державного кордону або Служби безпеки України,  якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати,  що вони будуть ухилятися від виїзду.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.

Судом встановлено,  що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Узбекистану (а.с.4) 20.11.2009 року приїхав в Україну,  АР Крим,  Кіровський район,  с.  Оріхівка,  у гості до родичів (а.с.5, 6). Після закінчення строку перебування в Україні до Кіровського РВ не звертався. 12.01.2011 року Кіровським РВ ГУМВС України в АР Крим було прийнято рішення про видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з України і заборонено в'їзду на територію України строком на 1 (один) рік. Був встановлений  строк виїзду відповідача з території України до 12.02.2011 року,  про що його інформовано під розпис (а.с.7-9). 17.03.2011 року відповідач був затриманий працівниками Кіровського РВ ГУМВС України в АР Крим за порушення правил перебування іноземців в Україні (а.с.10).

Суд вважає, що органами внутрішніх справ було надано відповідачу достатньо часу та можливостей добровільно залишити територію України, проте ОСОБА_2 проігнорував вимоги чинного законодавства та державних органів України, не виконав своє зобов’язання про добровільний виїзд з України, порушив чинне законодавство України, свідомо ухиляється від виїзду з України, тому, стосовно відповідача слід застосувати заходи, у вигляді видворення за межі України у примусовому порядку.

Отже за таких обставин, враховуючи тривале незаконне перебування ОСОБА_2 на території України, його небажання добровільно виїхати з України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 необхідно видворити за межі України у примусовому порядку.

На підставі наведеного, керуючись ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»статтями 158-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Видворити примусово громадянина Узбекистану - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.

Заборонити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, подальший в’їзд на територію України протягом 1 (одного) року, тобто до 15.04.2012 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Кіровській районний суд АР Крим.

          Суддя