Справа № 2-а-146/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2011 року                                                                        смт. Кіровське АР Крим                                                                                                                                                                      

Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого –судді Михайлова Р. В.,

при секретарі –Бешлієвій Е.А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Кіровське АР Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління  пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій противоправними та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

позивач  звернувся до Головного управління  пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплати йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі с. ст. 50, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2007 року та безстроково, мотивуючи тим, що  він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідом ІІ групи у зв’язку з чим він отримує додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров’ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, хоча згідно ст. 50 ЗУ ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розмір зазначеної додаткової пенсії повинен складати 75 % мінімальної пенсії за віком.

         Ухвалою Кіровського районного суду від 13.04.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання  неправомірними дій відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров'ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язання здійснити перерахунок та виплати йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з  01.01.2007 року по 29.05.2010 року були залишені без розгляду на підставі ст. 100 КАСУ.

В судове засідання позивач не з’явився, згідно заяви від 13.04.2011 року просить розглянути справу у його відсутність, позов підтримує.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, згідно заперечень до позову з позовом не згодний, пояснює, що додаткова пенсія позивачу виплачувалася у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян на підставі ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік  та внесення деяких змін  в законодавчі акти України», Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року, крім того заперечує проти призначення додаткової пенсії позивачеві на майбутнє.         

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні на позов, посилаючись на те, що щорічна допомога позивачу виплачувалась у відповідності з вимогами ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в порядку на у розмірах, передбачених постановою КМ України №562 від 12.07.2005 року.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач є учасником наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС і внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації аварії на ЧАЕС, йому встановлена 2 група інвалідності та його віднесено до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи(а. с. 3, 5-7).

Позивач звернувся із заявою до управління  пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим щодо роз’яснення розміру додаткової пенсії  за шкоду спричинену здоров’ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, згідно відповіді  від 06.08.2010 року зазначена додаткова пенсія інвалідам 2-ї групи виплачується у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян (а. с. 9), згідно відповіді Головного управління  пенсійного фонду України в АР Крим з 01.01.2008 року розмір додаткової пенсії  за шкоду спричинену здоров’ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС виплачується позивачеві у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік  та внесення деяких змін  в законодавчі акти України» (а. с. 13);

         Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до 1-ї категорії, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Встановлено, що  позивачу в 2010 році зазначена додаткова пенсія виплачувалася у відповідності до Постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28.05.2008 року, що не оспорюється відповідачем (а. с. 27,28).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Дана постанова суперечить Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при  розрахунку розміру додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров’ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС позивачу застосуванню підлягає її розмір, визначений вказаним Законом, позивач має право на виплату йому додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин,  з метою повного захисту прав  та інтересів позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу  додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з порушенням вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок зазначеної додаткової пенсії та провести виплати з урахуванням попередніх виплат позивачу у розмірах, передбачених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, і, відповідно вимоги позивача щодо визнання противоправними дій Головного управління  пенсійного фонду України в АР Крим в частині визнання дій відповідача, щодо виплати ОСОБА_1 у меншому, чим передбачено законом розмірі та зобов’язання здійснити перерахунок та виплати йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі  ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  за період з 30.05.2010 року по день розгляду справи у суді, 13.04.2011 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.   

Що стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача вчинити дії в майбутньому, а саме зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим призначити позивачеві додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю на підставі  ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд зазначає що вони не підлягають задоволенню, так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки на час винесення судом рішення суду права позивача за зазначений період не порушені.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 01 грн. 70 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статтями 2, 3, 11, 17, 71, 72, 122, 159 –163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління  пенсійного фонду України в АР Крим, щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров'ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Головне управління  пенсійного фонду України в АР Крим здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат та здійснити виплату вказаної додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з порушенням вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірах, передбачених даним Законом.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Кіровській районний суд АР Крим.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя