Справа № 22-ц-548/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.
Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Перегінець Л.В.
суддів: Горблянського Я.Д., Бойчука І.В.
cекретаря Балагури М.О.
з участю: апелянта ОСОБА_2, представника апелянта
ОСОБА_3 , представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Івано-Франківської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 16 вересня 2010 року у справі за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 вересня 2010 року задоволено позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах ВАТ « Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_2 в користь ВАТ “Державний Ощадний банк України” 172 217 грн. 47 коп. заборгованості за кредитним договором № 484 від 11.08.2008 року та судові витрати.
З таким рішенням не погодилася ОСОБА_2, про що подала апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати та винести нове рішення про відмову в задоволенні ________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц- 548/2011р. Головуючий у 1 інстанції Горейко М.Д.
Категорія 27 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
позову до неї. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом неналежно дано оцінку обставинам справи, оскільки з часу виникнення заборгованості позивачем пропущено шестимісячний строк звернення про стягнення до поручителя. Крім того, вона як поручитель не отримувала від банку повідомлення про прострочення боржника , тому у банку були відсутні підстави для звернення з вимогами і до неї. Тому вважає, що згідно ст.559 ЦКУ договір поруки на момент подання банком позову був припинений.
В судовому засіданні апелянт та її представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала, просить відмовити в її задоволенні, оскільки відповідачка була повідомлена про обов”язок погашення заборгованості за договором як поручитель в порядку визначеному договором.
Представник прокуратури в судове засідання не з»явився.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Як встановив суд першої інстанції, спір між сторонами виник з приводу захисту порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором. Зокрема, 11 серпня 2008 року між ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 484 ( а.с 3-6), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 168 840 грн. та зобов'язався погасити кредит до 11.08.2015 року.
Згідно п.3.3.4. кредитного договору відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту щомісячно в сумі 2010 грн. до 01 числа кожного місяця.
В забезпечення належного виконання зобов'язання по кредитному договору № 484 від 11.08.2008 року, між банком та відповідачем ОСОБА_2 11.08.2008 року укладено договір поруки №4 84-1 (а.с.10-11 ), відповідно до якого поручитель зобов'язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором.
Не зважаючи на взяті на себе зобов'язання, відповідач ОСОБА_5 належно їх не виконував у зв”язку з чим банк звернувся з позовом до нього та поручителя ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
З огляду на зміст договірних зобов”язань та встановлених фактичних обставин щодо неналежного їх виконання зокрема і поручителем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що поручитель ОСОБА_2 за вимогою банку повинна нести солідарну відповідальність по погашенню кредиту в силу взятих на себе зобов”язань.
Доводи апелянта щодо припинення договірних відносин поруки в силу незвернення банку до нього як поручителя про виникнення обов”язку погашення боргу по кредитному договору, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку визначеному п.2.4. договору повідомив поручителя про прострочку платежу боржника за договором.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з”ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Івано-Франківського міського суду від 16 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Перегінець Л.В.
Судді Горблянський Я.Д.
Бойчук І.В.