Судове рішення #1579521
А-20/217


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2008 р.   

Справа № А-20/217   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

 Cуддя  Кобецька Світлана Миколаївна     

При секретарі   Сивак Ірина Михайлівна


за позовом:  417 управління начальника робіт,  вул.Довженка, 5а, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача:   ДПІ в м.Івано-Франківську,  вул.Незалежності,20, м.Івано-Франківськ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення  


Представники:

Від позивача: Сікомас С.В., (довіреність № 187 від 16.10.07) - представник;

Від відповідача: Лелеко А-О.-податковий ревізор-інспектор, (довіреність №34349/10/24-150 від 10.07.07)

Від відповідача: Станіщук М.В.-податковий інспектор юридиного відділу, (довіреність №40092/10-039 від 26.09.06)


СУТЬ СПРАВИ: про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000022401/0 від 06.07.07.

             Позивач позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на неправомірність податкового повідомлення-рішення №0000022401/0 від 06.07.07 оскільки:

-штрафна санкція у сумі 172212грн.70коп. застосована відповідачем за порушення п.8.6 ст.8 Закону України №2181-ІІІ, а саме відчуження активів, які перебувають у податковій заставі без попередньої згоди податкового органу, не могла бути застосована, оскільки положення п.п.8.2.2 пункту 8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон №2181-ІІІ) в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податку без врахування суми його податкового боргу, рішенням Конституцйного суду від 24.03.05, визнані неконституційними.

           Вказує, що на момент відчуження майна сума податкового боргу становила 364000грн., а залишкова вартість основних засобів становила 604000грн., тобто з моменту набрання чинності рішенням Конституційного суду України податкова застава не могла поширюватись на всі активи платника (позивача по справі).

              Відповідач проти позову заперечив. В своїх запереченнях вказує на те, що право податкової застави виникло до набрання чинності рішенням Конституційного суду Укрїни, а оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, то така податкова застава продовжує існувати в тому обсязі в якому вона виникла.

           Прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.07.07 є правомірним, оскільки позивач відчужив активи, які перебували в податковій заставі, без узгодження з податковим органом, всупереч вимог ст.8.6 Закону 2181-ІІІ.

             Розглянувши матеріали справи, з"ясувавши всі доводи і заперечення сторін, всебічно і повно дослідивши всі обставини, давши оцінку доказам, які мають значення для вирішення спору та аналізуючи вимоги чинного законодавства, суд

                                    в с т а н о в и в :

          Відповідно до акту про проведення перевірки дотримання вимог п.8.6 ст.8 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.00 "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №36/24-1/07816704 від 27.06.07, складеного відповідачем, зафіксовано порушення позивачем вимог п.8.6 ст.8 Закону №2181 за період з 01.06.04 по 31.03.07. зокрема:

без попереднього письмового узгодження з податковим органом

-списано основні засоби на загальну суму по балансовій вартості-27057грн., без залишкової вартості;

-реалізовано основні засоби на загальну суму 170000грн.;

-передано в оренду приміщення;

-надана працівникам підприємства, за їх заявами, матеріальних цінностей в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі на загальну суму 2212грн.70коп.

        За вказані в акті правопорушення, до позивача відповідно до вимог ст.17 п.п.17.1.8 п.17.1 ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов"язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, застосовано штрафну санкцію у розмірі суми відчуження, а саме 172212грн. 70коп., податковим повідомленням-рішенням №0000022401/0 від 06.07.07 (наявне в матеріалах справи).

       Відповідно до п.п 8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України №2181-ІІІ право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому до моменту погашення його податкових зобов"язань або податкового боргу.

         Згідно з п.4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.03.05 №2-рп/2005 положення п.п.8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону 2181-ІІІ визнані неконституційними в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення (тобто з 24.03.05).

            Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1-рп/99 положення ч.1 ст.58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

               Відповідно до ч.3 ст.8 Закону №2181-ІІІ право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

          З огляду на викладене, доводи сторін, аналізуючи вимоги п.п.8.2.1п.8.2 ст.8 Закону України №2181-ІІІ, суд приходить до висновку, що у позивача виник податковий борг у сумі 16339грн. 32коп. станом на 05.02.02, тобто право податкової застави виникло до 24.03.05 (набрання чинності рішенням Конституційного Суду України), таким чином-продовжувало існувати в тому обсязі, який був на час виникнення такого права.

           Відповідно до ст.8.9.1 за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з під податкової застави, якщо такий податковий орган визначає, що звичайна вартість інших активів, які залишаються у податковій заставі, більше суми податкового боргу, забезпеченою такою податковою заставою, у два чи більше разів, з урахуванням сум будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, які мають приорітет над таким правом податкової застави.

             Позивач не надав суду доказів щодо звернення з таким запитом до відповідача.

            Аналізуючи вказану норму, суд зауважує, що на момент відчуження основних засобів, а саме станом на 15.04.05 у позивача була заборгованість до бюджету в сумі 364000 грн., а залишкова вартість основних засобів становила 604000грн., тобто вартість основних засобів навіть у два рази не перевищувала суму податкового боргу. Таким чином, не можна вважати суму податкової застави не співрозмірною із сумою податкового боргу.

            Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 06.07.07. Відповідачем вірно застосовано штрафну санкцію відповідно до п.п.17.1.8 п.17.1. ст.17 Закону №2181-ІІІ, яка вказує на те, що у разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов"язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.    

             Інших доказів та заперечень суду не подано. За таких обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст.158-167  Кодексу адміністративного судочинства України  , суд

ПОСТАНОВИВ:


в позові відмовити.


            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.



 

Суддя                                                            Кобецька Світлана Миколаївна

                                                             

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 30.01.08.

 

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ Ходоровська-Бірчак Світлана Вікторівна  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація