№ 2-а-147/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року                        Володарський районний суд Донецької області у складі судді Подліпенця Є.О., розглянувши  в порядку скороченого провадження в залі суду смт. Володарське справу адміністративного судочинства за позовом:

ОСОБА_1 до

Управління праці та соціального захисту населення

Володарської райдержадміністрації Донецької області

про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2010 рік, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду за наступними підставами:

Позивач є інвалідом Чорнобильській АЕС 3-ої групи і знаходиться на обліку у Володарському УПСЗН Донецької області. Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796 (далі Закон 796) йому як особі, яка є інвалідом 3-ої групи підлягала виплата на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат визначеної на час здійснення такої виплати. Проте Володарське УПСЗН за 2010 рік виплат не зробило, проте планують зробити ці виплати у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України. Оскільки дії відповідача носять неправомірний характер, позивач вимушений звертатися до суду з зазначеним позовом.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав суду письмові заперечення проти позову. В запереченнях зазначено, що позивач дійсно є інвалідом ЧАЕС 3-ої групи, перебуває на обліку в УПСЗН Володарської РДА, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст.48 Закону 796 має право на отримання одноразової компенсації на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Щорічна компенсація на оздоровлення йому, як учаснику ЛНА на ЧАЕС, була нарахована відповідно до Постанови КМ України № 562 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі ПКМУ № 562).  від 12.07.2005 р. у розмірі 90,00  грн., але ж станом на 02.03.2011 р. не сплачена, у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку та його арештом. На підставі ст. 62 цього Закону 796, роз’яснення порядку застосування закону проводиться у порядку визначеному КМ України.

Дослідивши матеріали справи та подані заперечення, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача по слідуючим підставам:

У судовому засіданні достовірно встановлено та сторонами не оспорюється і це підтверджується пред’явленими документами, що позивач є інвалідом 3-ої групи, як особа, яка є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, ці обставини також підтверджуються також Посвідченням серії В № 306937 від 15.07.2008 року та перебуває на обліку в УПСЗН Володарської райдержадміністрації. Позивач звертався до УПСЗН Володарської РДА з письмовою заявою про надання йому роз’яснень з приводу виплати йому допомоги на оздоровлення за період  2010 року та виплати такої допомоги відповідно до вимог ст.48 ЗУ 796. Відповідно до відповіді начальника УПСЗН та довідки наданої в суді, одноразова щорічна допомога на оздоровлення позивачу, як учаснику ЛНА на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліду 3 групи  за 2010 р. допомога була нарахована в сумі 90 грн., але ж станом на 02.03.2011 р. не сплачена, у зв’язку з арештом рахунків та відсутності коштів. Така допомога була нарахована відповідно до Постанови КМУ №562 від 12.07.2005 року 12.09.2007 р.

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною, соціальною, правовою державою(стаття 1), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і є найвищою соціальною цінністю(стаття 3), в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй (стаття 8), Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України(стаття 113).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 48 Закону у № 796, щорічна допомога особам, які є інвалідами 3-ої групи виплачується у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат. При цьому щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету (ст.63 Закону 796).

Відповідно до ст. 22 Закону про держбюджет на 2011 р. розмірі мінімальної заробітної плати з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року становить 941 грн.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено конкретні розміри допомоги у визначеній сумі, безпосередньо для учасників ЛНА на ЧАЕС інвалідів 3 групи у розмірі 90 грн.

          На момент здійснення виплати допомоги, відповідно до Закону про держбюджет на 2011 р. встановлено мінімальну зарплату –941 грн., то відповідно до ст. 48 Закону 796 „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу підлягала б виплата допомоги на щорічне оздоровлення у розмірі 3764 грн. (941*4).          

Посилання відповідача на виплату допомоги, згідно  Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не можуть бути прийняті судом, тому що в даній Постанові встановлено конкретні розміри допомоги у визначені сумі, що суперечить вимогам Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, яким встановлено розмір такої допомоги кратною відносно до розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.          

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9  “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”- якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, дійшов висновку, що щорічна допомога на оздоровлення повинна бути виплачена в розмірах, передбачених ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, а дії відповідача по виплаті щомісячної допомоги на оздоровлення у розмірах, які не відповідають встановленим ст.48 Закону 796 є такими, що порушують конституційні права позивача на здоров’я і належний соціальний захист, а, згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, а тому, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути розмір недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення у сумі 3764 грн.

Керуючись ст.ст. 2,8, 104, 159-163 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року із змінами і доповненнями, Законом України „Про Державний бюджет на 2011 рік ”, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,–

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Володарського районного управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у сумі 3764 /три тисячі сімсот шістдесят чотири/ гривні.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення через Володарський районний суд до Донецького  апеляційного адміністративного суду. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, або у письмовому провадженні то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

            Суддя                                                                 Є.О. Подліпенець