Справа  № 2-а-860/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.06.2011  Суддя Олександрівського районного суду  Кіровоградської області  КОМЛАЧ  О.Ф., розглянувши в порядку скороченого  провадження  в залі суду сел. Олександрівка  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду  в Олександрівському районі про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

                                                                       в с т а н о  в и в  :

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та  зобов`язати  його  здійснити перерахунок підвищення до  пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”починаючи з 1 січня 2010 року  по даний час.

          Згідно  ст. 183-2 КАС України суд,  розглядаючи  справу  в  скороченому провадженні, направив відповідачу  копію позовної заяви з додатками, яку останній отримав 23 травня 2011 року (а.с.14). Відповідач  не подав,  у визначаний  законом строк,  до канцелярії суду  заперечення проти  позову  з необхідними  документами  або заяву про визнання позову.

          Ухвалою суду  від  16 травня 2011 року  позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до суду з позовом про здійснення  перерахунку та виплати пенсії за  період  з 1 січня 2010 року по 10 листопада 2010 року  та адміністративний позов в цій частині залишено без розгляду (а.с.11).

          Виходячи зі змісту  ст.3  та п.2 ч.1 ст. 17  КАС України відносини, що склалися  між позивачем та відповідачем є публічно-правовими.

          Відповідно  до ч.1 ст. 71  КАС України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких  ґрунтуються  її вимоги та заперечення.

          Згідно  ст. 1 Закону  України   “Про соціальний захист  дітей війни”: “…дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років …”.

          Позивач  є громадянином  України і народився  11 січня 1943 року, що підтверджено копією паспорта (а.с.3-4) і станом на 02 вересня 1945 року  він ще не досяг віку - 18 років. Належність позивача до категорії “дітей війни”засвідчує  відмітка в його  пенсійному посвідченні (а.с.5). Позивач як “дитина війни”,  звертався до відповідача з вимогою  провести відповідні донарахування до пенсії (а.с.6).

          На заяву позивача відповідач  29 квітня 2011 року надав відповідь про те, що позивачу не нараховувалось та не виплачувалось підвищення до пенсії в 2007 році так як  не внесенні відповідні зміни  в існуюче законодавство. З січня  2008 по 30 квітня 2011 року  позивачу нараховувалося та виплачувалося підвищення  до пенсії в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Не виконання  вимог закону також   обґрунтовано відсутністю  коштів (а.с.7).

          Оскільки позивач  належить до категорії  “дітей війни”, тому на нього  поширюються всі вимоги  Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”.

          Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”: “Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком”.

          Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”: “Державні  соціальні гарантії  дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими  актами”.

          Судом  встановлено, що в супереч вимог чинного законодавства,  відповідач  не нараховував та не виплачував  позивачу підвищення  до пенсії відповідно до вимог   ст.6 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни” в період  з 11 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 1 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року.

          Позивач  просить стягнути  з відповідача   доплату до пенсії  по день розгляду справи в суді. Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

          З огляду на те, що пенсія за віком позивачу призначена довічно, підвищення до пенсії, як дитині війни, також відповідачем позивачу призначалось довічно, змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому відсутні будь-які підстави обмежувати строк нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          Бездіяльність відповідача, що обґрунтована  ним відсутністю механізму нарахування надбавок та відсутністю коштів, є незаконною, оскільки порушує права позивача, передбаченні ст.46 Конституції України та  ст.6 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”.

          Таким чином суд вважає, що  бездіяльність відповідача  по ненарахуванню підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”є протиправною. Вимога позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити   підвищення до пенсії підлягає задоволенню. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень,  зобов`язаний  здійснити перерахунок   пенсії позивача  відповідно до  вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”, врахувавши при цьому  раніше частково нараховану  та сплачену доплату до пенсії та застосувавши  при обрахунку  розмір мінімальної пенсії визначений  ч. 1 ст. 28 Закону України  “Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування”.

          Згідно  ч.1 ст. 94 КАС України  суд вважає за необхідним  стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. (а.с.1).

          Керуючись ст.2,  ст.70, ст.71,  ст. 160, ст.161, ст.162, ст.163, ст. 183-2, ст.186 КАС   України, ст. 64, ст. 152 Конституції України,   Законом  України  "Про соціальний захист  дітей війни", суд,-

                                                                  п о с т а н о в и в :

          Задовольнити адміністративний позов частково:

          Визнати  бездіяльність  Пенсійного Фонду  в Олександрівському районі Кіровоградської  області протиправною.

          Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду  в Олександрівському районі Кіровоградської  області  здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії  в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", врахувавши сплачені  надбавки в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України  “Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування” починаючи з 11 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи.

          Стягнути  з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 гривні 40  копійок.   

          Постанова суду  може бути оскарженою до Дніпропетровського  апеляційного адміністративного суду  шляхом   подачі  через Олександрівський районий суд апеляційної скарги протягом 10 днів  з дня отримання її копії.

Суддя: (підпис)    

Копія вірна:

Суддя  Олександрівського районного суду

Кіровоградської  області                                                                                                     ОСОБА_2                         

Постанова набрала  законної сили __________________________________________________.

Оригінал  постанови   знаходиться  в адміністративній  справі  № 2-а-860/2011.        

Суддя  Олександрівського  районного суду       

Кіровоградської  області                                                                                                     ОСОБА_2