ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/650/11
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 27.12.2010 року №115922 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Сторони в судове засідання не з’явилися, повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися судом завчасно та належним чином.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, встановлені чинним законодавством України про проведення перевірок та притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Визначаючись по суті позовних вимог, суд також виходив з того, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.12.2010 року, яка відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України набрала законної сили, хоча і визнано протиправним та скасовано розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області від 08.11.2010 року № 537 “Про розірвання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом з приватним підприємцем ОСОБА_2 від 21.01.2003 року та від 23.12.2003 року”, разом з тим на час проведення перевірки діяльності підприємця щодо транспортних перевезень, 12.11.2010 року, вказане розпорядження було чинне.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування 27.12.2010 року в судовому порядку вказаного розпорядження Жмеринської РДА не спростовує факту встановлених 12.11.2010 року порушень при наданні позивачем послуг з регулярних пасажирських перевезень. На час проведення перевірки та при прийнятті оскаржуваної постанови у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави діяти у інший спосіб.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2010 року державними інспекторами, на підставі завдання на перевірку від 08.11.2010 року № 101512 було проведено перевірку транспортного засобу марки ПАЗ 3205 СПГ номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, за результатами якої складено акт № 217525 від 12.11.2010 року, в якому зафіксовано порушення, а саме: надання перевізником послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту “Браїлів-Жмеринка” без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: без розкладу руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду (витягу з паспорта маршруту).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, не заперечується сторонами у справі, а також враховано судом при винесенні рішення у справі, на час проведення перевірки у водія, який працював на маршруті позивача, були виявлені передбачені законом документи, однак їх наявність не бралася до уваги державними інспекторами, оскільки на момент проведення перевірки договори, на підставі яких підприємець ОСОБА_2 надавав послуги з перевезень пасажирів автомобільним транспортом, розірвані згідно з розпорядженням Жмеринської РДА від 08.11.2010 року № 537. У зв’язку з чим і був складений акт перевірки від 12.11.2010 р. про порушення перевізником ОСОБА_2 вимог закону України “Про автомобільний транспорт”(а. с. 44).
На підставі акту № 217525 від 12.11.2010 року начальником територіального відділення Головавтотрансінспекції у Вінницькій області винесено постанову № 115922 від 27.12.2010 року про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. (а.с. 7), копія якої позивачу направлена супровідним листом за вихідним № 02-3/6982 від 28.12.2010 року (а.с. 6).
Перевіряючи законність та обґрунтованість винесеного рішення суб’єкта владних повноважень з урахуванням обставин щодо розірвання відповідних договорів, на думку колегії суддів, слід зважати на наступне.
У п. 2.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №278 від 07.05.2010 року, передбачено, що паспорт маршруту включає /в т. ч./: схему автобусного маршруту; розклад руху автобусів; таблицю вартості проїзду для регулярних приміських та міжміських маршрутів або відомості про вартість проїзду для міських маршрутів.
Відповідно до п. 5.2 зазначеного вище Порядку паспорт маршруту регулярних перевезень перевізника, який за результатами конкурсу не отримав права на обслуговування маршруту або з яким розірвано договір про організацію перевезень чи анульовано дозвіл на перевезення пасажирів, є нечинним.
Розпорядженням Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області №537 від 08.11.2010 р. розірвано з 10.11.2010 р. договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом з приватним підприємцем ОСОБА_2 від 21.01.2003 р. та від 23.12.2003 р. У зв’язку з розірванням договорів на перевезення п. 2.1 цього розпорядження вказано офіційно повідомити приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договорів.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги ту обставину, що на момент перевірки маршруту 12.11.2010 року водій перевізника надав державним інспекторам документи (розклад руху, схеми маршруту, таблиці вартості проїзду) з паспорта маршруту, який втратив чинність у зв’язку з розірванням договорів перевезення.
Враховуючи вимоги чинного законодавства України щодо здійснення перевезень автомобільним транспортом, відповідач правомірно оцінив виявлені перевіркою обставини як надання підприємцем ОСОБА_2 послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту “Браїлів-Жмеринка” без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на дату прийняття компетентним органом постанови про накладення на перевізника штрафних санкцій (27.12.2010 р.) рішення Вінницького окружного адміністративного суду про скасування розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області від 08.11.2010 року № 537 “Про розірвання договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом з приватним підприємцем ОСОБА_2 від 21.01.2003 року та від 23.12.2003 року” не набрало законної сили в установленому законом порядку. У зв’язку з цим постанова суду в адміністративній справі не могла вплинути на об’єктивність рішення суб’єкта владних повноважень про накладення штрафних санкцій. Ця обставина також не підлягала врахуванню і судом першої інстанції при винесенні рішення по суті адміністративного спору через відсутність підстав для застосування правил ч. 1 ст. 72 КАС України.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо встановленого факту наявності передбачених законом документів колегія суддів зазначає, що ця обставина не могла бути взята до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафних санкцій, оскільки чинний Закон та наказ Міністерства транспорту та зв’язку України №278 від 07.05.2010, крім їх наявності, вимагають також їх чинності. Нечинність обов’язкових документів перевізника закон пов’язує з умовою розірвання договору перевезення.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови об’єктивно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 травня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар