У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

19.05.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дацківа В.В.,

суддів – Лізанця П.М., Дідика В.М.,

за участю прокурора – Фотченка С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 14  лютого 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Копинівці Мукачівського району, мешканець АДРЕСА_1, судимий: 27 лютого 2008 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2009 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання  з невідбутим строком 11 місяців 1 день,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

                    за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

                    за ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

          На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_1 призначено 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

          На підставі ст. 71 КК України до призначеного за даним вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського районного суду від 27 лютого 2008 року – 3 місяці і остаточно до відбування ОСОБА_1 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжним заходом  ОСОБА_1 ухвалено залишити  тримання під вартою, а строк відбування покарання ухвалено розпочати обчислювати з 25 січня 2010 року.

Питання речових доказів судом вирішено у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20 січня 2010 року о 16 год. 30 хв.  проник через незачинені вхідні двері до приміщення навчального класу ЗОШ № 5 НВК «Гармонія» на вул. Ужгородській, 81 в м. Мукачеві,  звідки умисно, повторно, таємно викрав речі малолітньої  ОСОБА_2, належні ОСОБА_3, на загальну суму 317 грн. 50 коп., спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.  

Окрім цього, 21 січня 2010 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_1, на подвір’ї ЗОШ № 5 НВК «Гармонія» умисно, повторно,  відкрито викрав у малолітньої ОСОБА_4  мобільний телефон марки «Самсунг Х-160» вартістю 80 грн., аксесуар для зручності носіння мобільного телефону – ремінець вартістю 10 грн., СІМ-картку вартістю 25 грн. з 20 грн. на рахунку, належних ОСОБА_5, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 135 грн.

12 січня 2010 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 проник через незамкнені вхідні двері до будинку АДРЕСА_2, належного ОСОБА_6, звідки умисно, повторно, відкрито викрав мобільний телефон марки «Motorola L 9»  вартістю 350 грн. разом з СІМ-карткою вартістю 10 грн. та коштами на її рахунку у розмірі 40 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону вартістю 30 грн., спричнивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 430 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку суду. Апеляцію мотивує тим, що досудове і судове слідство у справі проведено необ’єктивно, неповно й однобічно, вина у вчиненні інкримінованих йому  злочинах не доведена.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах за зазначених у вироку обставин є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.

Викладені у вироку висновки суду підтверджуються зібраними та перевіреними у відповідності до вимог ст. 67 КПК України доказами. Дії засудженого ОСОБА_1  за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 65, 70, 71 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, обтяжуючих відповідальність обставин та даних, що характеризують винну особу і таке покарання є справедливим, достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував визнання засудженим у судових дебатах та в останньому слові своєї вини у вчинених злочинах, що по місцю проживання він характеризується посередньо, раніше судимий, тому твердження апелянта про неврахування судом наведених обставин є безпідставними, оскільки суперечать змісту вироку, згідно з яким ці обставини фактично враховані у такій якості і покарання йому призначене у мінімальних розмірах, передбачених санкціями частин статей, які йому інкриміновані.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування або зміну вироку по справі, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК, апеляційний суд

У  Х  В  А  Л  И  В :

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду від 14  лютого 2011 року щодо нього  – без зміни.

Судді: