У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
10.05.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дацківа В.В.,
суддів – Симаченко Л.І. і Дідика В.М.,
за участю прокурора – Завальського О.Я.,
обвинуваченого – ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Іршавського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Іршавського районного суду від 30 липня 2010 року.
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ашхабад (Туркменія), українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, несудимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 366 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу щодо нього закрито.
Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_2, будучи головою правління ВАТ «Закарпатський завод мастильного обладнання», умисно, при наявності за період з листопада 2009 по березень 2010 року готівкових коштів на розрахунковому рахунку підприємства на загальну суму 68 736 грн. 09 коп., безпідставно не виплатив 12 працівникам заробітну плату за пропрацьований ними період з жовтня 2009 по лютий 2010 року, що склало 19 542 грн. 41 коп. Наявні на розрахунковому рахунку підприємства кошти в сумі 68 736 грн. 09 коп. ОСОБА_2 спрямовано: 41 515 грн. 27 коп. - на оплату податків та інших обов’язкових платежів; 23 069 грн. – на оплату за електроенергію, закупівлю комплектуючих, тощо.
Окрім цього, ОСОБА_2, будучи головою вказаного правління ВАТ та службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем в інтересах товариства, достовірно знаючи про заборгованість по виплаті заробітної плати за період листопад-грудень 2009 року та січень-квітень 2010 року працівникам вказаного підприємства, щомісячно оформляв розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-грудень 2009 року, звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ за січень-березень 2010 року, де в додатках не вказував про заборгованість по заробітній платі працівникам підприємства, а після їх підписання та скріплення круглою печаткою, пред’явив звіти до управління ПФУ в Іршавському районі.
Постанова суду вмотивована тим, що ОСОБА_2 вчинив злочини невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відшкодував завдані збитки, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд. Стверджує, що суд першої інстанції при вирішенні питання про закриття справи та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, не врахував, що останній обвинувачується у вчиненні двох самостійних кримінально-караних діянь, вину у їх вчиненні повністю не визнав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення ОСОБА_2, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, просив залишити таку без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Складові елементи дійового каяття особи повинні мати місце після вчинення нею закінченого злочину. Це може бути як до порушення кримінальної справи, так і в період її розслідування, а також протягом судового розгляду цієї справи, але до моменту видалення суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі.
Разом з цим, при винесенні постанови про закриття відносно обвинуваченого кримінальної справи за ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ч. 2 ст. 7-2 КПК України і звільненні ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, судом не враховано те, що у випадках реальної сукупності злочинів невеликої тяжкості, до яких саме відносяться інкриміновані обвинуваченому злочини, вчинення другого злочину невеликої тяжкості не може вважатися таким, що вчинений вперше, оскільки в цьому випадку один злочин передує другому у часі, тобто свідчить про сукупність злочинів, на що обгрунтовано посилається апелянт у своїй апеляції.
За таких обставин, апеляційний суд вбачає законні підстави для задоволення апеляції і скасування постанови суду від 30 липня 2010 року, оскільки при її розгляді судом першої інстанції було неправильно застосовано кримінальний закон, а наведені в цій частині доводи апеляції, апеляційний суд знаходить такими, що є достатніми для скасування незаконної постанови.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію прокурора Іршавського району задовольнити.
Постанову Іршавського районного суду від 30 липня 2010 року про закриття відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ч. 2 ст. 7-2 КПК України і звільненні його від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд у цей же суд в іншому складі суду.
Судді: