ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.11 Справа № 28/70/2011
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал –Інвест АСК", м. Луганськ
про стягнення 43127 грн. 20 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. , представник за дов. б/н від 20.12.2010;
від відповідача: представник не прибув
в с т а н о в и в:
Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу 41 300 грн., пені у сумі 1046 грн. 46 коп., інфляційних втрат у сумі 578 грн. 20 коп., 3% річних у сумі 202 грн. 54 коп.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України" (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Сторонами у справі укладено договір поставки №15ХФ від 31.01.2011, за умовами якого позивач (постачальник) зобов’язується в порядку та строки, встановлені договором, передати чорний металопрокат у власність покупця (відповідача), асортимент, кількість та ціна якого вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.
Оплата проводиться покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в установлені в специфікаціях строки. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок постачальника (п. 3.2).
Порядок розрахунків, у вигляді 100% передоплати, якщо інше не обумовлено договором.
Позивачем поставлений товар на загальну суму 1 048 514 грн. 53 коп. за наступними видатковими накладними:
- № 262 від 04.02.2011 на суму 147 311 грн. 30 коп.,
- № 275 від 08.02.2011 на суму 154 185 грн. 90 коп.,
- № 292 від 09.02.2011 на суму 139 471 грн. 15 коп.,
- № 302 від 10.02.2011 на суму 290 445 грн. 28 коп.,
- № 322 від 11.02.2011 на суму 136 007 грн. 05 коп.,
- № 326 від 11.02.2011 на суму 181 093 грн. 85 коп.
На останню поставку на суму 181 093 грн. 85 коп. сторонами 11.02.2011 додатково укладено специфікацію № 1 до договору, якою встановлено, що постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує наступний товар у загальній сумі 181 093 грн. 85 коп.
У пункті 3 специфікації вказано, що умови оплати –100 % оплата протягом 10 банківських днів з дати відвантаження (дати видаткової накладної).
На оплату поставленого товару виставлено рахунок по замовленню № 314 від 31.01.2011 на загальну суму 1 084 585 грн. 90 коп.
Відповідач частково перерахував оплату за товар у сумі 990 000 грн.
Отже, як зазначає позивач, станом на 21.02.2011 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 58 514 грн. 53 коп.
25.02.2011 відповідач частково провів оплату товару у сумі 17 214 грн. 53 коп. (а.с. 26).
Таким чином, за твердженням позивача, станом на 20.04.2011 у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 41 300 грн., яка заявлена у позові до стягнення.
Дана сума відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості в сумі 41300 грн. 00 коп. станом на 20.04.2011
Позивачем також заявлені до стягнення інфляційні втрати, пеня та 3% річних.
При розрахунку інфляційних втрат, 3% річних, пені позивач виходив з того, що відповідач допустив прострочення платежу у сумі 58 514 грн. 53 коп. з 22.02.2011 по 25.02.2011, тому ним обраховуються вказані вище суми за період з 22.02.2011 по 25.02.2011 з урахуванням наявності суми боргу у розмірі 58 514 грн. 53 коп., а за період з 26.02.2011 по 20.04.2011, - виходячи із суми боргу 41300 грн. (враховуючи 25.02.2011 часткову оплату відповідача у сумі 17 214 грн. 53 коп. (а.с. 26)).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за обґрунтованим розрахунком позивача, інфляційні нарахування за складають 578 грн. 20 коп., а 3% річних складають 202 грн. 54 коп., які підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7.2. договору поставки у разі прострочення оплати за поставлений товар покупець зобов’язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.
За обґрунтованим розрахунком позивача ним за період з 22.02.2011 по 25.02.2011 нарахована пеня у сумі 99 грн. 39 коп., виходячи з суми боргу 58 514 грн. 53 коп., за період з 26.02.2011 по 20.04.2011 у сумі 947 грн. 07 коп., виходячи з суми боргу 41 300 грн., усього пеня нарахована у сумі 1046 грн. 46 коп., яка підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Оскільки заборгованість за договором відповідачем не оспорена, доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми пеня, інфляційних витрат та 3% річних не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 07.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Інвест АСК", м. Луганськ, пров. 2-й Український, 2, ідентифікаційний код 36638066, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп", м. Дніпропетровськ, вул. Каверіна, 1, прим. 244, ідентифікаційний код 36441934, заборгованість у сумі 41 300 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 578 грн. 20 коп., 3% річних у сумі 202 грн. 54 коп., пеню у сумі 1046 грн. 46 коп., державне мито у сумі 431 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 14.06.2011.
Суддя І.В. Семендяєва