ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.11 Справа № 29/88/2011
За позовом: Публічного акціонерного товариства
по газопостачанню та газифікації
«Луганськгаз»в особі філії Луганське
міжрайонне управління по експлуатації
газового господарства, м. Луганськ;
до відповідача: Луганське виробниче підприємство
«Восток»Українського товариства
глухих, м. Луганськ;
про стягнення 2720 грн. 11 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.;
секретар судового засідання: Скрипник М.С.;
в присутності представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт,
довіреність № 519 від 20.12.2010;
від відповідача: ОСОБА_2, представник за
довіреністю № 12 від 18.05.2011.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства (далі –ПАТ «Луганськгаз», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Луганського виробничого підприємства «Восток»Українського товариства глухих (далі –ЛВП «Восток», відповідача у справі) заборгованості за договором № 217 від 01.02.2007 на технічне обслуговування газифікованих об’єктів у сумі 2720 грн. 11 коп.
Посилаючись на норми статті 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та статей 224, 225, 230, 231 Господарського кодексу України (далі –ГК України) обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору на технічне обслуговування газифікованих об’єктів щодо оплати виконаних робіт.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Луганське виробниче підприємство «Восток»Українського товариства глухих (далі –ЛВП «Восток» Українського товариства глухих) відповідач у справі, надав відзив на позов від 18.05.2011 № 397, в якому, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, запропонував врегулювати спір з позивачем шляхом укладання мирової угоди.
Сторони щодо укладення мирової угоди згоди не дійшли.
При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням наданих сторонами доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до пункту 1.2.1 Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - Товариство є правонаступником всіх прав та обов’язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»(зворот а.с.22).
01.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»та Луганським виробничим підприємством «Восток»був укладений договір на технічне обслуговування газифікованих об’єктів № 217, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник (позивач у справі) здійснює технічне обслуговування систем газопостачання Замовника (відповідач у справі) на об’єктах: вулиця Фрунзе, 125, всього вартість річного обслуговування за об’єктами складає 5236 грн. 48 коп. (а.с.9,10).
Згідно пункту 3.1 договору передбачено, що оплата здійснюється відповідачем щомісячно рівними частками 1/12 від вказаної у договорі річної суми, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 3.3 договору Замовник здійснює оплату за технічне обслуговування газифікованих об’єктів, приладів та обладнання, згідно актів виконаних робіт, а також наданих рахунків Підрядником.
Сторони передбачили, що договір вважається продовженим на наступний рік, на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії, ні одна із сторін не заявить письмово про його закінчення (пункт 6.2 договору).
01.09.2008 між сторонами до договору № 217 від 01.02.2007 укладено додаткову угоду (а.с.11), згідно якої сторони домовились внести зміни до розділу 1 «Предмет договору», а саме: вартість річного обслуговування за об’єктами, яка складає 9619 грн. 51 коп., а також продовжити строк дії договору до 31.02.2008.
01.10.2010 між сторонами до договору № 217 від 01.02.2007 укладено додаткову угоду (а.с.12), згідно якої сторони домовились внести зміни до розділу 1 «Предмет договору», а саме: вартість річного обслуговування за об’єктами, яка складає 9530 грн. 51 коп.
На виконання умов договору позивач здійснив технічне обслуговування об’єктів відповідача у період з 01.04.2010 по 30.11.2010 на загальну суму 2720 грн. 11 коп., що підтверджується підписаними позивачем та відповідачем відповідними актами виконаних робіт по технічному обслуговуванню газових приладів та обладнання (а.с.13-20).
Згідно вказаних актів позивач виконав, а відповідач прийняв роботи по технічному обслуговуванню газових приладів на суму 2720 грн. 11 коп.
Відповідач свої зобов'язання за надані послуги не виконав, оплату за проведені роботи не здійснив, тому за ним утворився борг у сумі 2720 грн. 11 коп.
Не виконання відповідачем зобов'язань по розрахунку за виконанні роботи і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.
Відповідач у справі позовні вимоги не спростував.
Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.
Оцінивши обставини справи, надані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 217 від 01.02.2007 на технічне обслуговування газифікованих об’єктів і за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи доведено, що позивач виконав свої зобов’язання за договором № 217 від 01.02.2007 по технічному обслуговуванню газифікованих об’єктів відповідача, що підтверджується актами виконаних робіт за період з 01.04.2010 по 31.11.2010 (а.с.13-20).
Претензій по виконаним роботам у відповідача немає.
Проте, відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за виконані роботи, визначені пунктом 3.1 договору, не розрахувався з позивачем за виконані роботи, заборгованість складає 2720 грн. 11 коп., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Отже, позовні вимоги позивача, що складають суму боргу 2720 грн. 11 коп., відповідають чинному законодавству та умовам договору № 217 від 01.02.2007, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.) позивача покладаються на відповідача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Луганського виробничого підприємства «Восток»Українського товариства глухих, вул. Фрунзе, буд. 125, м. Луганськ, 91005, ідентифікаційний код 03972519 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, вул. Совєтская, 82, м. Луганськ, 91053, ідентифікаційний код 03340624, заборгованість у сумі 2720 грн. 11 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення –14.06.2011.
Суддя Р.Є. Якушенко