Судове рішення #15784403

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

УХВАЛА

"10" червня 2011 р.                                                                  Справа № 02-03/601/26   

  

Суддя Лилак Т. Д. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали            

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Фастів

про стягнення 11 643,33 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 14 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 р. № 50, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету---------- грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Як вбачається з позовних матеріалів позивачем в якості доказу сплати державного мита подано копію квитанції № 2611 від 03.06.2011 року, що не може вважатися судом належним доказом сплати державного мита.

Відтак, позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.

У п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Обов'язок направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо їх не має у сторони, покладається на позивача (прокурора) (ст. 56 вказаного Кодексу).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, докази надіслання іншій стороні копії позовної заяви і доданих до неї документів відсутні, оскільки до позову долучений  лише опис вкладення у цінний лист, який не може вважатися доказом надсилання його копії відповідачеві, так як, не підтверджує факт здійснення поштовим відділенням операцій з пересилання кореспонденції. Виходячи з Роз'яснень Вищого арбітражного суду України  № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155 є належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, позивачем не додано до позовної заяви доказу надсилання її копії іншій стороні у справі.

Згідно з п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи піддягають поверненню без розгляду.

Відповідно до п. 31 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” № 1258 від 21.12.2005р. документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Як вбачається з позовних матеріалів позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано копію квитанції № 5441 від 03.06.2011 року, що не може вважатися судом належним доказом сплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відтак, позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи піддягають поверненню без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.



Суддя                                                                                                     Т.Д. Лилак

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація