№ 2а-1863/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       19.04.2011 року  Старобешівський  районний суд  Донецької області  у складі: головуючого –судді Пересади С.С., при секретарі Іваницькій А.Ю.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну  справу за  позовом ОСОБА_1 до відповідача управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2011 року позивач звернувся до суду із зазначеною вище позовною заявою  про перерахунок пенсії та стягнення недоплачених сум щомісячної державної пенсії за віком, посилаючись на те, що йому була призначена пенсія за віком. Після призначення пенсії він постійно продовжує працювати. Згідно до ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

13.04.2010 року позивачем подано до відповідача заяву для проведення перерахунку отримуваної пенсії у зв’язку із збільшенням страхового стажу на 24 місяці з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, що передує року перерахунку пенсії. Вважає, що перерахунок пенсії проведено із порушенням діючого законодавства, а саме відповідачем проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якого сплачено страхові внески, за 2007 рік (1197 гривень 91 копійка). У січні 2011 року позивачем подано заяву до відповідача про проведення перерахунку отримуваної пенсії у відповідності зі ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У своїй відповіді від 03.02.2011 року відповідач зазначив наступне, що перерахунки пенсій проводились відповідно до п.п.3 п.11 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», тобто перерахунок провадиться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, а саме 1197 гривень 91 копійка. На підставі викладеного, він з таким рішенням не погоджується та вважає, що при проведенні перерахунку пенсіїї повинна застосовуватись середня заробітна плата за 2009 рік.

Позивач надав суду заяву, в якій на позовних вимогах наполягав та справу просив розглянути в його відсутність.

Представник відповідача до суду не з’явилась, просила розглянути справу за їх відсутністю, що підтверджується заявою, яка наявна в матеріалах справи, також в  матеріалах справи є заперечення проти позову, з яких вбачається, що перерахунок пенсії проводився відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та законодавства вони не порушували.

Суд  вивчивши матеріали  справи  вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом  встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком.

Позивач 13.04.2010 року звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок  проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2009 рік –за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв’язку з чим позивач отримує пенсію в розмірі меншому, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2009 рік.   

Згідно відповіді відповідача від 03.02.2011 року на заяву позивача від 26.01.2011 року про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, позивачу відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне пенсійне страхування», було зроблено перерахунок пенсії у 2010 році із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007 рік.

Виходячи з цього, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інших інтересів в межах строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.   

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.  

Підпунктами  9, 10 п.35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.     

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.     

          Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.     

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.     

Як вбачається з Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст.ст.40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.       

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу у 2010 році за показником 2007 року на підставі відповідного листа - Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.  

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже за приписами зазначеного Закону, відповідач повинен був зробити позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2010 року.       

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.   

Відповідач не надав суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.   

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача з застосування при здійсненні у 2010 році за ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахунку пенсії за віком позивача - показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог, а саме щодо проведення позивачу перерахунку та доплати пенсії за віком у 2010 році за ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням з 1 квітня 2010 року показника середньої заробітної плати за 2009 рік.  

Відповідно до ч.1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

          На підставі викладеного, суд стягує з Державного бюджету України на корить позивача сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн.    

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.  19, 22, 75, 92 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.2,

6, 8, 9, 11, 69-71, 97, 99, 100, 158-163,167,183-2 КАС України, суд

П ОСТАНОВИВ :

          Позов ОСОБА_1 до відповідача управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними та такими, що порушують права позивача, надані законами України про пенсійне забезпечення.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком у строки визначені ч.2 п.4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до ст.. 40 ч.4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік  з 01.04.2010 року та виплатити з урахуванням фактичних здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

Суддя:

01.06.2011