ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-3758/10/2470
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
при секретарі: Швандер В.О.
за участю представників сторін:
позивача - Аврам Ю.М.
відповідача (апелянта) - Паланійчук ВП.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Міського комунального підприємства "Газкомплектприлад" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення про застосування штрафних санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2010р. позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду і з позовною заявою, у якій просить скасувати рішення ДПІ у м. Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.12.2010р. № 089120234.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.01.2011р. позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши суддю-доповідача та з’ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи 21.12.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено перевірку ринку та автостоянки, що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Шевченка, 8а, що належить позивачу за дотриманням господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт від 21.12.2009р.
За результатами перевірки та на підставі акту, ДПІ у м. Чернівці було винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0089120234 від 31.12.2009 на суму 31185 грн.
Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо безпідставності застосування до позивача спірних санкцій виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Стаття 2 цього Закону містить визначення терміну реєстратор розрахункових операцій. Реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться:
- електронний контрольно-касовий апарат;
- електронний контрольно-касовий реєстратор;
- комп'ютерно - касова система;
- електронний таксометр;
- автомат з продажу товарів (послуг);
- тощо.
Всі реєстратори розрахункових операцій повинні бути внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і тільки внесені реєстратори можуть використовуватися суб'єктами підприємницької діяльності, оскільки вони виконують фіскальну функцію та облік у повному обсязі.
Абзацом 15 ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 8 Закону № 265 визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
На виконання вказаної статті Закону наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000 р. затверджено “Положення про форму та зміст розрахункових документів” (далі - Положення № 614, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 105/5296. Пунктом 1 вищеназваного Положення визначено поняття адреса господарської одиниці, під яким розуміється адреса зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачає відповідальність у вигляді штрафних санкцій суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у разі проведення:
- розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій;
- у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання операції або проведення її без використання розрахункової книжки.
В даному випадку відсутня жодна з вищевказаних підстав для застосування штрафних санкцій до позивача.
Колегія суду погоджується з висновками суду І інстанції та відхиляє помилкові посилання відповідача про проведення розрахункових операцій із роздрукуванням відповідачем відповідних розрахункових документів у зв’язку з відсутністю певних реквізитів, неточної або зміненої (назви та адреси господарюючого суб’єкта) як на підставу для застосування штрафних санкцій за оспорюваним рішенням, оскільки п. 1 ст. 17 Закону № 265 не передбачає такий склад порушення як невідповідність роздрукованого суб’єктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам ст. ст. 2, 3, 8 цього Закону та Положення № 614, а також не містить відсилочної норми з цього приводу.
Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці, – залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 16 травня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар