Справа № 11-179/11Головуючий у 1-й інстанції  Іващенко О.Ю.

Категорія - ст.128, ч.1 ст.146 КК України Доповідач - Декайло П.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого          Декайла П.В.

суддів          Кунця І.М., Крукевича М.Н.

за участю прокурора          Гарматюка Р.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 грудня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Медова Козівського району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, не судимого у силу ст.89 КК України, -

засуджено за:

- ст.128 КК України на 1 рік обмеження волі;

- ч.1 ст.146 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.

Згідно п.п. 2-4 ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено відповідні обов’язки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишено попередній –підписку про невиїзд.

Судом цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в його користь 1200 грн. 80 коп. на відшкодування завданої злочинами матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування завданої злочинами моральної шкоди.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, що мали місце за таких обставин.

Так, в ніч з 14 на 15 квітня 2008 року ОСОБА_1 знаходився на території ТОВ “Аско”, за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40. У вказаний час, він на ґрунті особистих неприязних стосунків, вступив у конфлікт з ОСОБА_2, під час якого схопив його за ліву руку та перекинув через своє плече, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2 впав лівим плечем на асфальтно-бетонне покриття та від цього падіння останньому було спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 квітня 2008 року у нічний час ОСОБА_1 перебуваючи на території ТОВ “Аско”, за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька. 40, після заподіяння потерпілому ОСОБА_2 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, проти його волі, завів останнього до підвального приміщення, яке знаходиться на території вищевказаного підприємства, де прив’язав ременем за руки до металевої труби, застосувавши фізичне насильство. Після цього, ОСОБА_1 зачинив вхідні двері даного приміщення, залишивши у ньому ОСОБА_2, чим позбавив потерпілого можливості вільно пересуватися та залишити місце, в якому він не бажав перебувати, цим незаконно позбавив волі ОСОБА_2 та порушив його честь і гідність.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 грудня 2010 року скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити або повернути прокурору м. Тернополя для організації проведення додаткового розслідування, мотивуючи тим, що даний вирок суду є незаконний і необґрунтований у зв’язку з однобічністю, суб’єктивністю та неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду викладених у вироку матеріалам та фактичним обставинам справи, а також істотним порушенням кримінального і кримінально-процесуального закону. Стверджує, що у матеріалах справи відсутні будь-які достатні та об’єктивні дані, які б вказували, що він вчинив інкриміновані йому злочини. Також вказує на те, що злочинним діям потерпілого ОСОБА_2 не дано належної правової оцінки. На його думку, висновки суду не підтверджуються ні матеріалами справи, ні фактичними обставинами, що мали місце на території ТОВ “Аско” в ніч з 14 на 15 квітня 2008 року. Крім цього, посилається на те, що під час досудового слідства допущено численні грубі порушення норм КПК України, а суд вказані порушення проігнорував і не дав їм належної правової оцінки. Окрім того, вважає, що досудовим слідством та судом не виконані в повному об’ємі вказівки апеляційного суду Тернопільської області, викладені в ухвалі від 22 липня 2009 року.

Заслухавши доповідача –суддю апеляційного суду, міркування прокурора, який вважає, що даний вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, покарання призначено відповідно до вимог чинного КК України та не вбачає підстав для його скасування, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних міркувань.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що даний вирок суду є незаконний і необґрунтований у зв’язку з однобічністю, суб’єктивністю та неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду викладених у вироку матеріалам та фактичним обставинам справи, позбавлені підстав.

Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства та судом дотримано вимог кримінально-процесуального закону, спрямованих на встановлення об’єктивної істини у справі. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені всебічно перевіреними в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку відповідно до вимог ст.67 КПК України.

Так, з показань засудженого ОСОБА_1, даних ним в судовому засіданні, слідує, що свою вину у інкримінованих йому органами досудового слідства злочинах він не визнав.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив позицію засудженого ОСОБА_1, визнавши дані ним в судовому засіданні показання такими, які направлені з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, оскільки вони спростовуються послідовними і узгодженими між собою доказами, які були зібрані органами досудового слідства та належним чином дослідженими і проаналізованими судом першої інстанції у вироку.

Зокрема, з показань потерпілого ОСОБА_2, даних ним в судовому засіданні, убачається, що в ніч з 14 на 15 квітня 2008 року він приїхав на територію ТОВ “Аско”, що по вул. Микулинецькій у м. Тернополі, щоб припаркувати свій автомобіль. ОСОБА_1, який знаходився на чергуванні, запустив його на вищевказану територію і вони удвох зірвали петарду, після чого розійшлися і він поїхав на залізничний вокзал ст. Тернопіль, де вживши спиртне повернувся назад на територію ТОВ “Аско”. Разом з ОСОБА_1 вони удвох вдруге зірвали петарду.

В подальшому ОСОБА_3 дізнавшись, що петарду зірвав саме він, ОСОБА_2, наніс йому удар рукою в область голови, від якого він впав на землю. Після цього, ОСОБА_3 почав наносиш йому множинні удари руками і ногами в різні частини тіла, від яких він втратив свідомість, а коли прийшов до себе, взяв биту, якою у підсобному приміщенні сауни наніс один удар в область голови ОСОБА_3

У цей час, в приміщення забіг ОСОБА_1, який разом з ОСОБА_3 заламали його та вивели з приміщення на вулицю, де ОСОБА_1 перекинув його через тулуб, від чого він впав та вдарився лівим плечем об землю. ОСОБА_1 зв’язав йому руки та завів у підвальне приміщення, де прив’язав армійським ременем до труби, повідомивши, що він буде сидіти у підвалі до самого ранку. У підвалі ОСОБА_1 утримував його близько однієї години, однак ударів вже ніхто не наносив. Після того, як його було зв’язано, він стікав кров’ю, яка йшла з голови, носа та губи. Ця кров стікала на підлогу і тоді ОСОБА_1 підклав картон на який ця кров і капала.

Також, ОСОБА_1 наніс йому множинні удари по різних частинах тіла біля підвального приміщення. Знаходячись у підвалі, йому вдалося зателефонувати по мобільному телефону до себе додому та повідомити батькам де він знаходиться. Від падіння на землю, яке сталося внаслідок фізичного насильства застосованого ОСОБА_1, у нього виник перелом ключиці, а закрита черепно-мозкова травма, виникла внаслідок застосування фізичного насильства, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3

Під час того, як він знаходився у підвалі, заходив ОСОБА_3 Він просив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відпустити його, однак ОСОБА_1 говорив, що він буде сидіти до ранку (т.2, а.с. 168-169).

Аналогічними вищевказаним показанням потерпілого ОСОБА_2, є показання, які останній давав на досудовому слідстві (т.1, а.с. 87-89).

Свої показання потерпілий ОСОБА_2 повністю підтвердив під час проведення 12 вересня 2008 року очної ставки з ОСОБА_1, вказавши, що останній наніс йому безліч ударів, взяв за ліву руку та перекинув через своє плече, внаслідок чого він впав на землю та сильно вдарився плечем, відчувши біль в лівому плечі, а також зв’язав йому руки ременем та утримував у підвальному приміщенні (т.1, а.с. 136-139).

Під час проведення 17 вересня 2008 року відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину потерпілий ОСОБА_2 розказав та показав на місці про обставини заподіяння ОСОБА_1 тілесного ушкодження та вчинення незаконного позбавлення волі (т.1, а.с. 194 201).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вищевказані показання потерпілого ОСОБА_2 вірно визнав правдивими і такими, що об’єктивно підтверджуються зазначеними у вироку і взятими до уваги доказами.

З показань свідка ОСОБА_4, даних нею в судовому засіданні, видно, що в ніч з 14 на 15 квітня 2008 року додому зателефонував її син ОСОБА_2, який повідомив, що будучи побитим, знаходиться зв’язаним на території ТОВ “Аско” та просив медичної допомоги. Разом з своїм чоловіком ОСОБА_5, вона поїхали до вказаного місця, що по вул. Микулинецькій, де близько 03 год. ночі були на прохідній. Ворота в цей час були зачинені. ОСОБА_1 знаходився у формі охоронця та повідомив, що ОСОБА_2 є на території ТОВ “Аско”, однак його не видадуть до ранку. Приблизно до 05 год. ранку їх на дану територію ОСОБА_1 не впускав та впустив лише після того, як ОСОБА_5 сказав, що викличе міліцію. Вона бачила свого сина ОСОБА_2 у підвалі, який був увесь побитий. Тоді ж, викликали швидку допомогу, яка надала останньому медичну допомогу. Стверджує, що ОСОБА_1 був у нетверезому стані. Такий висновок зробила по запаху спиртного від нього та по його рухах.

Зі слів сина ОСОБА_2, їй відомо, що він тримав свій автомобіль, на території ТОВ “Аско”, у ОСОБА_6, залишаючи його на ніч. Виходячи з даної території разом з ОСОБА_1, син ОСОБА_2 зірвав петарду, від чого спрацювала сигналізація та прибіг чоловік на ім’я ОСОБА_3, який вдари його по голові. Вона підтверджує, що від потерпілого ОСОБА_2 було чути спиртним. Працівники швидкої медичної допомоги, накладали останньому шину, так як у нього під час знаходження в підвалі була вдарена рука. Також зі слів сина ОСОБА_2, слідувало, що найбільше його бив ОСОБА_1, який зв’язав його (т.2, а.с.170).

Свої показання свідок ОСОБА_4 підтвердила під час проведення 13 вересня 2008 року очної ставки з ОСОБА_1, вказавши, що саме останній не впускав її та чоловіка ОСОБА_5 протягом однієї години на територію ТОВ “Аско” де утримували сина, а також провів їх до місця незаконного утримання (підвального приміщення) потерпілого ОСОБА_2 (т.1, а.с. 143-145).

Так, з показань свідка ОСОБА_5, даних ним в судовому засіданні, вбачається, що приблизно 14 квітня 2008 року вночі додому зателефонував син ОСОБА_2, який попросив забрати його, оскільки охоронці тримають його зв’язаним у підвалі. Разом з своєю дружиною ОСОБА_4 він приїхав на вул. Микулинецьку у м. Тернополі. До них вийшов якийсь охоронець. Тривалий час, їх не впускали на територію до сина ОСОБА_2, після чого їх повели у підвальне приміщення, де він побачив останнього побитим, який не був зв’язаним. В цей час, у підвалі також знаходився ОСОБА_1 Він сказав, щоб викликали швидку. Наскільки пригадує, охоронці не пускали їх приблизно до 04 год. 30 хв. –05 год. і говорили що будуть тримати потерпілого ОСОБА_2 (т.2, а.с.170).

Свої показання свідок ОСОБА_5 підтвердив під час проведення 13 вересня 2008 року очної ставки з ОСОБА_1, підтвердивши, що саме останній не впускав його та дружину ОСОБА_4, протягом однієї години на територію ТОВ “Аско” де утримували сина ОСОБА_2, а також провів їх до місця незаконного утримання (підвального приміщення) потерпілого ОСОБА_2, говорячи що не випустить його до ранку (т.1, а.с. 146-149).

Також, з показань свідка ОСОБА_7, даних ним в судовому засіданні, слідує, що приблизно у 2008 році він знаходився на чергуванні в складі бригади швидкої допомоги і після надходження з диспетчерської виклику, виїхали на вул. Микулинецьку у м. Тернополі до місця знаходження станції технічного обслуговування ТОВ “Аско”. По приїзду, приблизно у проміжку 01 год. та 04 год. охоронці повідомили, що ОСОБА_2 приведуть з якогось підвалу. На територію станції їх не впускали охоронці. Наскільки він пригадує, потерпілого ОСОБА_2 привели приблизно через 40 хв. Пам’ятає, що на прохідній були батьки останнього, яких також не впускали на територію.

Ним було діагностовано у потерпілого ОСОБА_2 перелом ключиці, садна грудної клітки. Останній пояснював що його побили. Пригадує, що коли вони приїхали на прохідній було чи один чи два охоронці. Також пам’ятає, що був присутній начальник станції технічного обслуговування. ОСОБА_2 привів хтось з охоронців. Видимих тілесних ушкоджень у охоронців він не бачив. На руках потерпілого були повздовжні садна. Від когось з присутніх йому стало відомо, що ОСОБА_2 зв’язували (т.2, а.с. 171-172).

З показань свідка ОСОБА_8, даних ним в судовому засіданні, убачається, що приблизно весною 2008 року до нього додому, як до директора ТОВ “Аско”, зателефонував працівник –охоронець ОСОБА_1 та повідомив про виявлення на території сторонньої особи. Він сказав останньому викликати міліцію та діяти згідно інструкції. Через деякий час, приїхав на територію станції, в якій годині не пригадує. В столі замовлень станції техобслуговування знаходився потерпілий ОСОБА_2, батьки потерпілого та ОСОБА_1 Після приїзду зателефонував в міліцію та представившись директором ТОВ “Аско” повідомив про виявлення сторонньої особи на даній території. Однак його не хотіли слухати та поклали трубку. Після цього, він вдруге зателефонував в міліцію та представився депутатом міської ради, після чого міліція прийняла виклик та приїхала на місце події. Потерпілому ОСОБА_2 було викликано швидку допомогу та в подальшому відправлено у лікарню. Він не давав ОСОБА_1 команду зв’язувати потерпілого ОСОБА_2 та застосовувати до нього фізичне насильство, а говорив діяти відповідно до інструкції. У його присутності потерпілого не зв’язували та в підвальному приміщенні він останнього не бачив (т.2, а.с.173).

Окрім того, з показань свідка ОСОБА_3, даних ним в судовому засіданні, видно, що приблизно у березні –квітні 2008 року біля 24 год., він знаходився у приміщенні орендованої ним мийки, що на території ТОВ “Аско”, по вул. Микулинецькій, у м. Тернополі та контролював початок подачі води у приміщення авто-мийки. В цей час ОСОБА_1 ніс чергування по охороні території та знаходився на прохідній.

У цей день ОСОБА_1 розказав йому, що перед тим як він приїхав, потерпілий ОСОБА_2 якимось чином опинився на території ТОВ “Аско” та за 1 год. 30 хв. до того, розкинув перед прохідною петарди. Бачив, як потерпілий, який був випивший та ОСОБА_1 зайшли в кімнату охорони, де останній розпитував потерпілого ОСОБА_2 для чого він розкидав петарди.

Потерпілий ОСОБА_2 вів себе неадекватно та нецензурно висловлювався. Після цього останній пішов до свого автомобіля, який стояв на території станції. Коли стояв поблизу орендованої мийки, потерпілий наносив йому удар битою в область голови. Він підставив свою руку і удар прийшовся по руці та частково по голові, від чого у нього виникли ушкодження, які були описані експертом. Тримаючись за биту руками намагався її відібрати. В цей час прибіг ОСОБА_1 та розтягнув їх. Він не бачив куди саме подівся потерпілий ОСОБА_2, оскільки під час шарпанини потерпілий та ОСОБА_1 відійшли в сторону, на відстань близько 60 м. та останній викликав міліцію.

Він не бачив, щоб ОСОБА_1 зв’язував потерпілого ОСОБА_2 Ця бійка відбувалася близько 01 год. ночі. Потерпілий був агресивний. ОСОБА_1 викликав для останнього швидку допомогу, яку він особисто зустрічав. Йому відомо, що у зв’язку з даними подіями приїжджала міліція та батьки потерпілого ОСОБА_2 В стані алкогольного сп’яніння не був та першим ударів потерпілому не наносив. Ременю на штанах не мав. В підвалі бачив потерпілого ОСОБА_2, який не був зв’язаним (т.2, а.с.172).

Крім наведених, вина засудженого ОСОБА_1 стверджується і іншими доказами, а саме:

- оголошеним рапортом чергового МВМ-2 Недзвецького В. від 15 квітня 2008 року про те, що 15 квітня 2008 року по телефонній лінії “02” надійшло повідомлення від невідомої особи про бійку на вул. Микулинецькій. 40;

(т.1, а.с.15)

- оголошеним протоколом огляду місця події від 15 квітня 2008 року, з якого слідує, що під час огляду підвального приміщення у якому ОСОБА_1 незаконно утримував потерпілого ОСОБА_2, виявлено картонну коробку з плямами бурого кольору, вирізки з якої вилучено з місця події. Крім цього, з приміщення прийому замовлень та сторожки вилучено дерев’яну биту;

(т.1, а.с. 18-27)

- листом Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги №61 від 17 квітня 2008 року, відповідно до якого, ОСОБА_2 доставлений швидкою допомогою 15 квітня 2008 року о 05 год. 10 хв. і знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, пара-орбітальна гематома зліва, закритий перелом лівої ключиці із зміщенням, множинні осадження м’яких тканин обличчя, попереку, забійна рана верхньої губи, осадження шкіри зап’ясть, грудної клітки, алкогольне сп’яніння;

(т.1, а.с.67)

- висновком експерта №2169 від 26 вересня 2008 року, згідно якого, при поступленні ОСОБА_2 15 квітня 2008 року у Тернопільську міську комунальну лікарню швидкої допомоги, у нього виявлені тілесні ушкодження: закритий перелом тіла лівої ключиці в середній третині, підтверджений вивченням рентгенограм; неврологічні прояви (суб’єктивні і об’єктивні симптоми) струсу головного мозку; із зовнішніх – синець в ділянці лівого ока, рана верхньої губи, чисельні садна обличчя, грудної клітки зліва, поперекової ділянки зап’ястних ділянок. З цього приводу він знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні вказаної лікарні з 15 по 25 квітня 2008 року.

Зазначені ушкодження утворилися від дії тупих предметів незадовго до госпіталізації ОСОБА_2, що підтверджується їх характером, відсутністю ознак зрощення перелому ключиці, описаним в медичній карті перебігом черепно-мозкової травми та відсутністю даних про загоєння зовнішніх травматичних змін при поступленні.

Утворення перелому лівої ключиці у ОСОБА_2 за обставин падіння на ліве плече, що зазначені у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 17 вересня 2008 року та зображені на фото №14, долученої таблиці, не виключається. Інші ушкодження могли утворитися внаслідок нанесення ударів руками та ногами. Виявлений у ОСОБА_2 закритий перелом лівої ключиці відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого (більше 21 дня розладу здоров’я; травма голови із струсом головного мозку за ступенем тяжкості відноситься де легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров’я; садна грудної клітки поперекової ділянки та зап’ясть –до легких тілесних ушкоджень;

(т.1, а.с. 207-212)

На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що вищевказаний висновок експерта об’єктивно підтверджує показання потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин заподіяння ОСОБА_1 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, в тому числі і механізму його утворення, а також показання потерпілого в тій частині, що ОСОБА_1 зв’язував йому руки, оскільки у останнього виявлено наявність синців зап’ясних ділянок.

- показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_10, даними ним в судовому засіданні, з яких убачається, що ним проводилася судово-медична експертиза за медичними документами на ім’я ОСОБА_2 за результатами якої складено висновок №2169 від 26 вересня 2008 року, відповідно до якого у потерпілого при поступленні в лікарню, виявлено перелом тіла лівої ключиці в середній третині, садна зап’ястних ділянок та інші. Перелом ключиці відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Механізм утворення перелому, описаний ним у висновку експерта. Вказаний висновок він повністю підтверджує;

(т.2, а.с.170)

- висновком експерта №2196 від 26 вересня 2008 року, згідно якого, у ОСОБА_1 при судово-медичному обстеженні виявлено синці правої кисті і садна її 2-4 пальців. Ці ушкодження утворилися від дії тупого предмету приблизно за 7-9 діб до обстеження, що підтверджується їх характером та властивостями. Виявлені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться де легких;

(т.1, а.с. 219-221)

Правильним на думку колегії судді є твердження суду першої інстанції у вироку про те, що вищевказаний висновок експерта повністю спростовує показання ОСОБА_1 щодо заподіяння йому тілесного ушкодження у вигляді перелому руки потерпілим ОСОБА_2

Також, висновком експерта №2195 від 26 вересня 2008 року підтверджено виявлення у ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень (т.1, а.с. 226-228).

- висновком експерта №704 від 23 вересня 2008 року, з якого слідує, що у ОСОБА_2 встановлена група крові А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ 0;

(т.1, а.с. 243-244)

- висновком експерта №705 від 30 вересня 2008 року, згідно якого, у слідах, розташованих на трьох фрагментах пакувального картону, вилучених при огляді місця події, виявлено кров людини. При серологічному дослідженні слідів крові, визначено антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВ 0, що дає підстави вважати про походження виявленої крові від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерелогічної системи АВ 0. З урахуванням отриманих результатів можна дійти до висновку, що кров у слідах на трьох фрагментах пакувального картону, вилучених при огляді місця події, могли походити від потерпілого ОСОБА_2 і водночас, виключається їх походження від ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

(т.1, а.с. 261-263)

На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правильного переконання, що зазначений висновок експерта об’єктивно підтверджує показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що після незаконного поміщення його ОСОБА_1 у підвальне приміщення на території ТОВ “Аско”, від отриманих тілесних ушкоджень у нього текла кров, яка попала на картон, який особисто підклав ОСОБА_1

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно взяв до уваги вищевказані висновки експертів, які є належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи, водночас не суперечать показам потерпілого ОСОБА_2 та іншим взятим до уваги доказам.

- оголошеним протоколом огляду від 08 серпня 2008 року, відповідно до якого проведено огляд дерев’яної бити та хлопавок, вилучених під час проведення огляду місця події;

(т.1, а.с. 297-298)

- оголошеною довідкою Тернопільського комунального центру швидкої медичної допомоги №214 від 24 вересня 2008 року, з якої слідує, що 15 квітня 2008 року о 04 год. 16 хв. поступив виклик від невідомої особи, у зв’язку з побиттям, на який виїжджав лікар ОСОБА_7;

(т.1, а.с.302)

- оголошеною письмовою інформацією директора ТОВ “Аско”, згідно якої, ОСОБА_1 дійсно працював у ТОВ “Аско” на посаді охоронця і в період з 14 на 15 квітня 2008 року виконував обов’язки охоронця. Згідно наказу директора ТОВ “Аско” № 3-к від 01 квітня 2008 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду охоронця з 01 квітня 2008 року; звільнений за власним бажанням 16 травня 2008 року.

(т.2, а.с.28, 29, 30)

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив показання ОСОБА_1 в тій частині, що проведені ним затримання потерпілого ОСОБА_2 та подальше поміщення його в підвальне приміщення, є законними та узгоджуються з його посадовими обов’язками охоронця.

При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно взято до уваги те, що відповідно до посадової інструкції охоронця, затвердженої директором ТОВ “Аско” ОСОБА_8 10 січня 2008 року, при виявленні на території сторонніх осіб охоронець зобов’язаний з’ясувати особу, причину перебування на території та вжити заходів з тим, щоб стороння особа покинула територію, не вчиняла крадіжок та не спричиняла шкоди майну товариства, що знаходиться на його території. У випадку якщо охоронець виявив особу, яка поводиться протиправно, вчиняє крадіжку чи завдає матеріальних збитків майну, він зобов’язаний присікти протиправну поведінку особи, викликати відповідні служби телефоном та поставити до відому адміністрацію Товариства (т.2, а.с.32).

Положення даної інструкції виключають можливість здійснення охоронцями, що працюють у Товаристві “Аско”, затримання виявлених осіб, подальше поміщення цих осіб в ізольовані приміщення та їх утримування в таких приміщеннях до приїзду працівників правоохоронних органів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що дії ОСОБА_1 в частині затримання потерпілою ОСОБА_2, поміщення його в підвальне приміщення, зв’язування та подальше утримуваний є грубим порушенням прав та свобод потерпілого, гарантованих йому ст.ст. 29, 33 Конституції України, щодо прав людини на особисту свободу та недоторканість, свободу пересування тощо.

Окрім цього, на думку колегії суддів, суд першої інстанції на підставі наведених доказів прийшов до правильного переконання, що після заподіяння потерпілому ОСОБА_2 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, умисел ОСОБА_1 був спрямований саме на незаконне позбавлення волі останнього. При цьому, суд першої інстанції вірно взяв до уваги те, що ОСОБА_2 отримавши перелом ключині, фактично не міг продовжувати вчиняти активний опір охоронцю ОСОБА_1, чи інші протиправні дії, які могли бути спрямовані на заподіяння шкоди майну товариства “Аско”. Вказані обставини підтверджуються показаннями самого ОСОБА_1, який даючи показання у судовому засіданні, вказав, що в підвал потерпілий ОСОБА_2 йшов добровільно, не чинячи дієвого опору; показаннями потерпілого ОСОБА_2, який зазначив, що після падіння на землю, внаслідок застосування фізичного насильства ОСОБА_1, він відчував різкий біль від якого кричав, невідкладною госпіталізацією потерпілого, проведеною бригадою швидкої допомоги безпосередньо після прибуття за викликом.

Крім цього, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 було відомо достатньо кількість даних щодо особи ОСОБА_2, на випадок залишення останнім місця події до приїзду працівників міліції, що само по собі виключало можливість уникнення ОСОБА_2 відповідальності за певних обставин (встановлення працівниками міліції факту крадіжки, пошкодження майна тощо). Так, з показань ОСОБА_1, даних ним у судовому засіданні, слідує, що він знав потерпілого ОСОБА_2 візуально, як колишнього працівника малярки, що розміщена на території товариства “Аско”, а також як власника автомобіля, який зберігався в нічний час на вказаній території і якого він запускав для паркування автомобіля на охоронювану територію.

Вищеописані дії ОСОБА_1, зокрема поміщення потерпілого ОСОБА_2 у підвальне приміщення без його згоди, зв’язування його рук, подальше утримування у закритому приміщенні, не менше години, обмеження його у пересуванні, беззаперечно вказують на наявність в діях ОСОБА_1 умислу саме на незаконне позбавлення волі потерпілого.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно прийшов до вищевказаного висновку та підставно взяв до уваги те, що органом досудового слідства дано належну правову оцінку діям потерпілого ОСОБА_2 в частині знаходження його на охоронюваній території ТОВ “Аско” в нічний час у нетверезому стані, використання ним піротехнічних засобів (петард), що мало наслідком спрацювання сигналізації, його конфліктна поведінка, які органом досудового слідства визнані такими, що містять ознаки дрібного хуліганства і відповідно до постанови слідчого від 14 вересня 2009 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.296 КК України (т.2, а.с. 52-53).

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими твердження засудженого ОСОБА_1 в апеляції про те, що діям потерпілого ОСОБА_2 не дано належної правової оцінки.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичний перебіг подій і належним чином оцінено та проаналізовано наявні у справі докази і вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження та за ч.1 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі.

Зокрема, аналіз наведених у вироку доказів спростовує доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що у матеріалах справи відсутні будь-які достатні та об’єктивні дані, які б вказували, що він вчинив інкриміновані йому злочини.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що висновки суду не підтверджуються ні матеріалами справи, ні фактичними обставинами, які мали місце на території ТОВ “АСКО” в ніч з 14 на 15 квітня 2008 року, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки усі висновки суду, викладені у вироку, належним чином мотивовані та ґрунтуються на матеріалах і фактичних обставинах справи.

Посилання засудженого ОСОБА_1 в апеляції на те, що досудовим слідством та судом не виконані в повному об’ємі вказівки апеляційного суду Тернопільської області, викладені в ухвалі від 22 липня 2009 року, на думку колегії суддів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки як убачається з даного вироку, судом першої інстанції належним чином та в повному об’ємі виконано усі вказівки апеляційного суду Тернопільської області, викладені у вказаній ухвалі.

Крім цього, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 призначено необхідне й достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись наведеним, колегія суддів приходить до переконання про те, що вирок суду є законним і обґрунтованим. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його скасування при перевірці справи у апеляційному порядку не виявлено.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 18 грудня 2010 року щодо нього –без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області П.В. Декайло