Справа № 11-134/11Головуючий у 1-й інстанції Варневич Л.Б.
Категорія - ч.2 ст.286 КК України Доповідач - Декайло П.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого Декайла П.В.
суддів Коструби Г.І., Галіян Л.Є.
за участю прокурора Гарматюка Р.Є.
захисника ОСОБА_1
засудженої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Кременецького районного суду від 01 лютого 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Кременця Тернопільської області, мешканку АДРЕСА_1, громадянку України, з вищою освітою, одружену, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючу начальником Шумського районного управління юстиції Тернопільської області, раніше не судиму, -
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік.
Відповідно до п.3 ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено відповідний обов’язок.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишено без змін.
Судом цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з засудженої ОСОБА_2 в його користь 5000 грн. на відшкодування завданої злочином моральної шкоди, а позовні вимоги в частині стягнення матеріальних збитків залишено без розгляду.
Також, судом постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_2 3479 грн. 76 коп. судових витрат.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона 07 липня 2010 року о 19 год. 15 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом марки “FORD-Transit” д.н.з. НОМЕР_1 без пасажирів та вантажу, рухалась із швидкістю 20 км/год. по вул. Українській у м. Шумську в напрямку нерегульованого перехрестя з вул. І.Франка, де мала намір виконати поворот ліворуч.
Виїхавши на перехрестя із зазначеною швидкістю, ОСОБА_2, в порушення вимог п.п. 1.5 ч.1, 2.3(б), 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну та не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почала виконувати поворот ліворуч на вул. І.Франка, чим позбавила себе можливості не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, не загрожувати життю чи здоров’ю громадян, не завдавати матеріальні збитки.
В результаті цього і в порушення п.16.13 ПДР України ОСОБА_2 не забезпечила безпеку дорожнього руху та повертаючи ліворуч на нерегульованому перехресті, не дала дорогу мопеду марки “ALPHA ZS50F”, який під керуванням ОСОБА_3 рухався в зустрічному напрямку, і допустила з ним зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла лівої стегнової кістки, яке належить до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 просить вирок Кременецького районного суду від 01 лютого 2011 року скасувати, а справу закрити, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство по даній справі проведено однобічно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, що всупереч вимог ст.323 КПК України призвело до постановлення незаконного вироку, який не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи.
Посилається на те, що пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зводяться до обвинувальної кваліфікації дій ОСОБА_2, а фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди розкриваються неповно. Вважає, що показання потерпілого ОСОБА_3 про те, як він рухався на мопеді до зіткнення, не відповідають фактичним обставинам події, наслідки якої відображені на схемі дорожньо-транспортної пригоди від 07 липня 2010 року. Стверджує про те, що факт внесення спотвореної та недостовірної інформації про механізм дорожньо-транспортної пригоди підтверджується протоколами відтворення обстановки та обставин події від 26 серпня 2010 року за участі свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 На його думку, у схеми дорожньо-транспортної пригоди внесено недостовірні дані та допущено невідповідність поздовжніх та поперечних розмірів. Покликається на те, що з долучених до даної справи фото-таблиць видно, що при проведенні відтворення обстановки та обставин події поняті під час здійснення замірів фактично були відсутні на місці вказаних слідчих дій і не брали у них участі. Також, вказує, що слідчим було безпідставно відмовлено у задоволенні заявлених ним клопотань про призначення додаткових та повторних експертиз. Убачає, що засуджену ОСОБА_2 визнано винною та засуджено на підставі недостовірних доказів, які зібрані з порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Визнає безпідставним не прийняття до уваги висновку авто-технічного дослідження №104 від 05 січня 2011 року. Вважає, що експертом ОСОБА_7 до висновку експерта №5-351/10 від 27 серпня 2010 року внесена спотворена та недостовірна інформація про механізм дорожньо-транспортної пригоди, а експертами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 навмисно не проаналізовано процес зближення автомобіля “Форд Транзит” і мопеду та свідомо не встановлено швидкість руху останнього, яка повинна була складати 101 –98 км/год., що призвело до неповноти і неправильності їхніх експертних висновків. Також, стверджує, що судом безпідставно залишено без задоволення заявлені ним та засудженою ОСОБА_2 клопотання про виклик та допит в судовому засіданні експертів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та спеціаліста ОСОБА_10 з метою усунення неповноти та неясності наданих ними висновків.
Заслухавши доповідача –суддю апеляційного суду, засуджену ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1, які підтримали подану захисником апеляцію та просять вирок Кременецького районного суду від 01 лютого 2011 року скасувати, а справу закрити, міркування прокурора Гарматюка Р.Є., який вважає, що даний вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, покарання призначено відповідно до вимог чинного КК України та не вбачає підстав для його скасування, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 до задоволення не підлягає з наступних міркувань.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 про те, що досудове та судове слідство по даній справі проведено однобічно і з обвинувальним ухилом, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені доказами, позбавлені підстав.
Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства та судом першої інстанції дотримано вимог кримінально-процесуального закону, спрямованих на встановлення об’єктивної істини у справі. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені всебічно перевіреними в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку відповідно до вимог ст.67 КПК України.
Зокрема, з показань потерпілого ОСОБА_3, даних ним в судовому засіданні, вбачається, що він 07 липня 2010 року біля 19 год. 15 хв., керуючи мопедом “ALPHA ZS50F”, рухався по вул. Українській у м. Шумську в напрямку місцевого ринку. Швидкість руху мопеда складала близько 60 км/год. Відстань до правого узбіччя становила приблизно 1 м. 50 см. Як рухався автомобіль, з яким він зіткнувся, і де відбулось саме зіткнення, сказати не може. Він рухався своєю смугою руху і будь-яких перешкод перед дорожньо-транспортною пригодою не пригадує (т.2, а.с.261).
З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, даних ними в судовому засіданні, слідує, що вони були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 липня 2010 року. Біля 19 год. 15 хв. вийшли з приміщення райвідділу міліції та рухалися по тротуару в напрямку перехрестя вул. І.Франка та вул. Української в м. Шумську. В цей час їх обігнав скутерист, який рухався посередині смуги руху свого напрямку в бік центрального ринку зі швидкістю приблизно 60 км/год. В зустрічному напрямку рухався бус білого кольору, який на вказаному перехресті почав виконувати поворот ліворуч з вул. Української на вул. І.Франка. Водій автомобіля “FORD-Transit” не надав переваги в русі водію скутера, внаслідок чого відбулося зіткнення. Внаслідок зіткнення скутерист перелетів через передню частину даного автомобіля та впав на тротуарну доріжку. Зіткнення відбулось на смузі руху водія скутера. До зіткнення автомобіль “FORD-Transit” рухався з невеликою швидкістю (т.2, а.с.261-262).
Твердження захисника ОСОБА_1 в апеляції про те, що пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зводяться до обвинувальної кваліфікації дій ОСОБА_2, а фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди ними розкрито неповно, на думку колегії суддів є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки вищевказані свідки протягом досудового та судового слідства свої показання не змінювали та жодних суперечностей не містять, крім цього, останні детально пояснили усі відомі їм обставини по справі.
Так, з показань свідка ОСОБА_11, даних ним в судовому засіданні, вбачається, що 07 липня 2010 року біля 19 год. 15 хв. він з сім’єю перебував у м. Шумську на вул. І.Франка поблизу магазину “Камелія”. В цей час по вул. Українській рухався автомобіль “FORD-Transit” білого кольору з невеликою швидкістю. Під’їхавши до перехрестя, даний автомобіль почав здійснювати маневр повороту ліворуч на вул. І.Франка. В цей час по вул. Українській в зустрічному напрямку рухався мопед із швидкістю приблизно 30-50 км/год. та одразу після цього відбулося зіткнення, в результаті якого водій мопеда впав на правий тротуар позаду автомобіля (т.2. а.с.263).
З показань свідка ОСОБА_12, даних ним в судовому засіданні, слідує, що він проживає в АДРЕСА_2 в безпосередній близькості від місця даної дорожньо-транспортної пригоди. 07 липня 2010 року біля 19 год. перебував на території біля свого будинку та через деякий час почув звук мотору скутера і побачив, що той проїхав в сторону будинку культури. На зустріч скутеру їхав білий бус, який на перехресті почав повертати на вул. І.Франка. Після цього пройшло зіткнення, в результаті якого водій скутера впав на тротуар біля магазину “Наталі”, останній їхав зі швидкістю приблизно 40 км/год. по своїй смузі на відстані 2 м. від тротуару. Бус їхав з невеликою швидкістю і розпочав маневр повороту, коли скутер був від нього на відстані 7-10 метрів. Під час зіткнення бус переїхав осьову лінію та зіткнення відбулося на смузі руху скутера (т.2, а.с.264).
Також з показань свідка ОСОБА_13, даних ним в судовому засіданні, видно, що він 07 липня 2010 року біля 19 год. 30 хв. в складі слідчо-оперативної групи виїжджав на місце дорожньо-транспортної пригоди. Він запросив понятих і з їх участю провів огляд місця події, склав протокол та схему до протоколу огляду місця події. В схемі була відображена вся слідова інформація по даній дорожньо-транспортній пригоді. Схема складена на місці пригоди, підписана понятими та водієм ОСОБА_2 Протокол огляду місця події складався згідно схеми в приміщенні слідчого відділу Шумського РВ УМВС за допомогою комп’ютера. Після роздрукування протоколу він був підписаний понятими та ОСОБА_2 Зауважень при підписанні протоколу огляду місця події та схеми до нього від учасників слідчої дії не поступало (т.2, а.с.262).
Окрім цього, з показань свідка ОСОБА_14, даних ним в судовому засіданні, видно, що він був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди 07 липня 2010 року, оскільки проживає в АДРЕСА_3. За даною пригодою він спостерігав з балкону власної квартири, яка знаходиться на 5-му поверсі вказаного будинку. Білий бус помітив біля 19 год. Останній рухався на невеликій швидкості, оскільки на пішохідному перехресті дорогу переходили люди. Під’їхавши до перехрестя, бус призупинився, а потім проїхав ще 10 м. і зупинився зовсім. З північної сторони по зустрічній полосі ближче до центру рухався мопед. Через пару секунд почувся удар. Від удару машину розвернуло в ліву сторону і вона стала по центру дороги. Водій мопеда через передню частину автомобіля впав на тротуар. Свідок пояснив, що він не звертався в міліцію, оскільки не бачив у цьому необхідності. І лише після того, як прочитав замітку в газеті з проханням відгукнутися очевидців ДТП, вирішив дати свої свідчення (т.2, а.с.263).
На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно критично оцінив показання свідка ОСОБА_14, дані ним в судовому засіданні та прийшов до правильного висновку про те, що він спостерігав за дорожньо-транспортною пригодою з висоти балкону п’ятого поверху будинку, з відстані 150 м., тобто на значній віддаленості від місця пригоди та з такої позиції, коли габарити мікроавтобуса заступали частину дороги і зменшували оглядовість. З моменту дорожньо-транспортної пригоди та до дачі пояснень даним свідком пройшло близько 6 місяців, а тому об’єктивно оцінити дорожню ситуацію і дати об’єктивні свідчення останній не міг. Крім того, як з’ясувалось в судовому засіданні, свідок через свій похилий вік має проблеми з зором.
Крім наведених, вина засудженої ОСОБА_2 стверджується і іншими доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події зі схемою та фото-таблицями до нього, з яких вбачається місце кінцевого розташування автомобіля “FORD-Transit” д.н.з. НОМЕР_1 та мопеда “ALPHA ZS50F”, розташування осипу скла, осипу ґрунту, сліду гальмування автомобіля “FORD-Transit”, крапель речовини бурого кольору, схожої на кров, відносно елементів дороги;
(т.1, а.с. 22-29)
- актами огляду та тимчасового затримання транспортних засобів, якими зафіксовано, що пошкодження на автомобілі “FORD-Transit”, які виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди, сконцентровані в передній лівій частині транспортного засобу, а пошкодження на мопеді “ALPHA ZS50F” –сконцентровані в передній частині транспортного засобу;
(т.1, а.с.30, 31)
- протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зі схемами та фото-таблицями до них, якими визначено місце зіткнення, розташування, траєкторії та швидкості руху транспортних засобів під час дорожньо-транспортної пригоди, яке мало місце 07 липня 2010 року;
(т.1, а.с. 113-120, 126-133)
Твердження захисника ОСОБА_1 в апеляції про те, що факт внесення спотвореної та недостовірної інформації про механізм дорожньо-транспортної пригоди підтверджується протоколами відтворення обстановки і обставин події від 26 серпня 2010 року за участі свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також про те, що у схеми дорожньо-транспортної пригоди внесено недостовірні дані і допущено невідповідність поздовжніх та поперечних розмірів, на думку колегії суддів є безпідставними і необґрунтованими, оскільки дані слідчі дії були проведені належним чином і жодних порушень вимог кримінально-процесуального закону не містять. Крім цього, вказані слідчі дії повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які безпосередньо брали участь у їх проведенні та будь-яких зауважень при підписанні протоколів відтворення обстановки і обставин події від 26 серпня 2010 року та схем дорожньо-транспортної пригоди до них від учасників слідчих дій не поступало.
Згідно протоколів відтворення обстановки і обставин події від 26 серпня 2010 року вимірювання відстаней здійснювалось понятими з допомогою рулетки довжиною 30 м., яка має ціну поділки 1 см. та після проведення даних слідчих дій, протоколи та схеми до них були підписані учасниками і понятими, а тому, колегія суддів вважає безпідставним посилання захисника ОСОБА_1 в апеляції на те, що з долучених до даної справи фото-таблиць видно, що при проведенні відтворення обстановки і обставин події поняті під час здійснення замірів фактично були відсутні на місці вказаних слідчих дій і не брали у них участі.
- висновком судово-автотехнічної експертизи №5-353/10 від 27.08.2010 року, згідно якого, автомобіль “FORD-Transit” д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився в технічно справному стані та несправностей, які б забороняли його експлуатацію і могли вплинути на розвиток дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено;
(т.1, а.с. 191-198)
- висновком судово-автотехнічної експертизи №5-352/10 від 28.08.2010 року, яким підтверджено технічно справний стан мопеда “ALPHA ZS50F” на момент дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, які б забороняли його експлуатацію та могли вплинути на розвиток дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено;
(т.1, а.с. 203-210)
- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-351/10 від 27.08.2010 року, з якого слідує, що повздовжні вісі автомобіля “FORD-Transit” д.н.з. НОМЕР_1 та мопеда “ALPHA ZS50F” в первинний момент зіткнення розташовувалися під кутом в межах 140°+3°. Автомобіль “FORD-Transit” в первинний момент зіткнення розташовувався вліво наближено під кутом 37°+2° відносно осьової лінії дорожньої розмітки, якщо пересуватися за напрямком його руху. Мопед “ALPHA ZS50F” пересувався вправо наближено під кутом 3°+5° відносно цієї ж лінії, якщо переміщатися за напрямком руху цього транспортного засобу. Зіткнення автомобіля “FORD-Transit” д.н.з. НОМЕР_1 та мопеда “ALPHA ZS50F” відбулося у поперековому по відношенню до елементів дороги напрямку на лівій смузі руху вул. Української у м. Шумську (тобто на смузі руху мопеда), у поздовжньому напрямку –наближеному в місці зафіксованого осипу ґрунту і кінцевого розташування автомобіля “FORD-Transit”, а саме –його передньої лівої частини. Автомобіль “FORD-Transit” д.н.з. НОМЕР_1 в момент зіткнення знаходився в нерухомому стані, або рухався з дуже малою швидкістю. Мопед “ALPHA ZS50F” в момент зіткнення перебував у рухомому стані;
(т.1, а.с. 215-238)
- висновком комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №1258 від 13.10.2010 року, яким встановлено, що провести дослідження слідоутворюючих елементів юзу і встановити характер виникнення відбитку гальмування чи бокового зміщення на проїзній частині дороги від правого переднього колеса автомобіля не вдалось можливим. Слід гальмування довжиною 1 м. від правого переднього колеса автомобіля не досліджений через відсутність слідової інформації. Швидкість руху автомобіля “FORD-Transit” д.н.з. НОМЕР_1, виходячи з довжини зафіксованих слідів гальмування, складала величину 16.5... 17,4 км/год. Пояснення водія ОСОБА_2 про механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди та параметри, які його характеризують, не є спроможними з технічної точки зору (не відповідають дійсності). Пояснення водія ОСОБА_3 про механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди та параметри, які його характеризують, є спроможними з технічної точки зору. Можливість у водія ОСОБА_2 уникнення зіткнення з мопедом “ALPHA ZS50F” полягала у належному виконанні нею вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, зміст яких наведений у п.4 дослідницької частини даного висновку. Для цього у водія не було перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці при заданих технічно спроможних вихідних даних водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення і тим самим уникнути дорожньо-транспортної пригоди. У даній дорожній обстановці при заданих технічно спроможних вихідних даних водій ОСОБА_2 з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинна була діяти у відповідності до вимог п.п. 1.5, 2.3(б), 10.1, 10.4, 16.13 ПДР України. У даній дорожній обстановці при заданих технічно спроможних вихідних даних у діях водія ОСОБА_2 з технічної точки зору вбачалась невідповідність вимогам п.п. 10.1, 10.4, 16.13 ПДР України. У даній дорожній обстановці при заданих технічно спроможних вихідних даних в діях водія ОСОБА_3 з технічної точки зору не вбачалось невідповідності вимогам п.п. 12.3, 12.4 ПДР України. У даній дорожній обстановці при заданих слідством технічно спроможних вихідних даних причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору може бути невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 10.1, 10.4, 16.13 ПДР України;
(т.2, а.с. 37-42)
Доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що експертом ОСОБА_7 до висновку експерта №5-351/10 від 27 серпня 2010 року внесена спотворена та недостовірна інформація про механізм дорожньо-транспортної пригоди, а експертами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 навмисно не проаналізовано процес зближення автомобіля “Форд Транзит” і мопеду та свідомо не встановлено швидкість руху останнього, яка повинна була складати 101 –98 км/год., що призвело до неповноти і неправильності їхніх експертних висновків, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки висновки даних експертиз науково обґрунтовані, переконливі, зроблені висококваліфікованими спеціалістами і сумнівів у колегії суддів не викликають.
- висновком судово-медичної експертизи №97 від 06.10.2010 року, з якого слідує, що потерпілому ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно тілесні ушкоджений у вигляді відкритого перелому тіла лівої стегнової кістки, який відповідно до п.2.1.3 (м) Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень належить до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
(т.1, а.с. 181-186)
Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичний перебіг подій та належним чином оцінено та проаналізовано наявні у справі докази та вірно кваліфіковано дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Зокрема, аналіз наведених у вироку доказів спростовує доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що засуджену ОСОБА_2 визнано винною та засуджено на підставі недостовірних доказів, які зібрані з порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Як убачається з матеріалів справи, в процесі досудового слідства захисник ОСОБА_1 подавав клопотання щодо призначення додаткових та повторних експертиз, однак на думку колегії суддів, вони були підставно відхилені слідчим, який в своїх постановах від 16 та 19 листопада 2010 року обґрунтовано зазначив, що висновки судової транспортно-трасологічної і комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи є повними, об’єктивними, ґрунтуються на зібраних доказах та не суперечать матеріалам справи і один –одному, оскільки дані експертизи проведені на підставі вихідних даних отриманих під час проведення відповідно до вимог КПК України слідчих дій (огляду місця події, допитів, відтворень обстановки і обставин події, інших експертиз). Крім цього, вказав, що згідно ст.77 КПК України та ст.384 КК України експерти несуть кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а тому відсутні підстави для сумнівів в необ’єктивності вказаних експертиз (т.2, а.с. 43-45, 63-66, 134-136).
Також, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги наданий ОСОБА_2 висновок авто-технічного дослідження №104 від 05 січня 2011 року, оскільки на лист захисника ОСОБА_1 проведено авто-технічне дослідження, а не експертиза. При проведенні дослідження експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків. У розпорядження експерта не надавались всі матеріали кримінальної справи, а лише частина матеріалів, що свідчить про неповноту експертного дослідження. Крім того, в матеріалах справи відсутня слідова інформація щодо відбитку сліду довжиною 1 м. від правого переднього колеса автомобіля. Відсутність слідової інформації не дало можливості при проведенні комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1258 від 13.10.2010 року встановити характер відбитку –чи це слід гальмування, чи слід бокового зміщення. Експерт при проведенні експертного дослідження №104 від 05 січня 2011 року, незважаючи на відсутність слідової інформації, характеризує наявний відбиток сліду, як слід бокового зміщення автомобіля.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що судом безпідставно залишено без задоволення заявлені ним та засудженою ОСОБА_2 клопотання про виклик та допит в судовому засіданні експертів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та спеціаліста ОСОБА_10 з метою усунення неповноти та неясності наданих ними висновків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до даних, що містяться у протоколі судового засідання, усі клопотання, заявлені захисником та засудженою були вирішені судом у відповідності до вимог Кримінально-процесуального закону.
Крім цього, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції засудженій ОСОБА_2 призначено необхідне й достатнє покарання для її виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з цим, при звільненні засудженої ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України та покладаючи на неї обов’язки відповідно до ст.76 КК України, суд першої інстанції зазначив у резолютивній частині вироку, що контроль за її поведінкою повинні здійснювати органи кримінально-виконавчої системи. Проте, відповідно до змін у ст.76 Кримінального кодексу України від 14 квітня 2009 року №1254-VI, назву вказаного органу змінено на кримінально-виконавчу інспекцію.
Тому, в порядку ст.365 КПК України, колегія суддів вважає необхідним, змінити у резолютивній частині вироку вказівку суду першої інстанції про те, що контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_2 здійснюють органи кримінально-виконавчої системи, замінивши їх на кримінально-виконавчу інспекцію.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 01 лютого 2011 року щодо ОСОБА_2 –без змін.
В порядку ст.365 КПК України в резолютивній частині вироку змінити вказівку суду першої інстанції про те, що контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_2 здійснюють органи кримінально-виконавчої системи, замінивши їх на кримінально-виконавчу інспекцію.
В решті вирок Кременецького районного суду від 01 лютого 2011 року залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області П.В. Декайло