ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122

УХВАЛА

08.06.2011Справа №5002-34/1677-2011

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійський торговий дім"

          (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Карла Маркса, 19)

до відповідача                    Феодосійської міської ради

          (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4)

про                    визнання недійсними рішення та договору оренди

Суддя А.Р. Ейвазова

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – не з’явився;

від відповідача – ОСОБА_1 за довіреністю № 02-29-3584 від 29.12.2010р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Феодосійський торговий дім" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача – Феодосійської міської ради та просить визнати недійсними:

-  рішення Феодосійської міської ради 28 сесії 5 скликання №1382 від 26.01.2008р. "Про надання земельної ділянки ТОВ "Феодосійський торговий дім";

- договір оренди землі від 30.01.2008р., укладений сторонами та зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП "Центр державного земльного кадастру" від 26.02.2008р. №40801900051;

- рішення Феодосійської міської ради 8 сесії 6 скликання №170 від 28.12.2011р. "Про розірвання договору оренди земельної ділянки з ТОВ "Феодосійський торговий дім".

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що земельна ділянка, яка є об’єктом оренди за умовами спірного договору і надана в оренду  на підставі спірного рішення №1382 від 26.01.2008р., незаконно вилучена у військової частини А 0289 рішенням 3 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради від 31.05.2002р. №117, яке у подальшому визнано недійсним постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008р. у справі №2-1/2599-2008р., що залишена в силі постановою Верховного Суду України від 24.02.2009р. Таким чином, позивач вважає, що відповідна земельна ділянка не могла надаватись йому у користування, враховуючи її незаконне вилучення із земель Міністерства оборони України, тобто приймаючи рішення про надання у користування, на підставі якого укладеного спірний договір, земельної ділянки, яка не належить до комунальної власності, відповідач, діяв з перевищенням наданих йому повноважень. При цьому, позивач вважає, що у відповідача не було підстав приймати рішення №170 від 28.02.2011р., оскільки припинити право користування можливо лише у випадку, якщо воно виникло у власника або користувача на законних підставах (а.с.2-5).

Відповідач у справі –  Феодосійська міська рада у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, вказуючи на те, що:

-          розпорядження землями на території м. Феодосії, крім земель, які надані у приватну власність, здійснює Феодосійська міська рада відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України;  

-          спірне рішення прийнято  у межах наданих міській раді повноважень;

-          позивач не зазначив, які саме норми Конституції та законів  України порушені Феодосійською міською радою при винесені спірного рішення;

-          позивач самостійно звернувся до Феодосійської міської ради з листом за №25/11 від 25.12.2010р. з проханням розірвати договір оренди земельної ділянки, у зв’язку з чим є такими, що не відповідають дійсності посилання позивача на прийняття спірного рішення за відсутності згоди ТОВ «Феодосійський торговий дім».

До початку судового засідання позивач подав клопотання про об’єднання в одне провадження даної справи та справи №5002-29/2253-2011, яке відхилено судом з огляду на таке.

Як вбачається з додатку до клопотання, у проваджені господарського суду АР Крим є справа №5002-29/2253-2011, яка порушена 27.05.2011р. за позовом Заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та  Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району до  Феодосійської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійський торговий дім, предметом спору у якій є визнання недійсними рішення та договору оренди землі, спонукання до  повернення земельної ділянки. Такі ж вимоги заявлені і у даній справі, однак, це не є підставою для об’єднання відповідних справ у одну справу.

Так, згідно ст.58 ГПК України, суддя має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони в одну справу.

За змістом положень вказаної норми, таке об'єднання можливе за наявності у сукупності таких умов:

- позовні вимоги мають бути однорідними;

- позови мають бути пред'явлені тим самим позивачем до того самого відповідача (відповідачів).

Як свідчать матеріали справи, склад сторін, якими в силу ст.21 ГПК України, є позивач і відповідач, у даній справі та у справі №5002-29/2253-2011, не тотожні.

Крім того, зазначені справи знаходяться у провадженні різних суддів.

Відповідно до ст. 2 ГПК у господарських судах України функціонує автоматизована система документообігу, згідно якої, визначення суді або колегії судів для розгляду певної справи відбувається під час реєстрації відповідної позовної заяви, скарги за принципом вірогідності.

В судове засідання 08.06.2011р. позивач явку свого представника не забезпечив; про причини нез’явлення суд не повідомив; про день та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень за 25.05.2011р. (а.с.39).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.05.2011р. суд зобов’язував позивача  виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до якої позивач мав надати суду оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії документів, незасвідчені копії яких додані до позовної заяви; оригінали та копії додатків до спірного договору; відомості про найменування  та номери рахунків (а.с.1).

Між тим, відповідні докази позивачем суду вдруге не надані; письмових пояснень щодо причин не подання відповідних доказів не надано; клопотань про розгляд справи за відсутності його повноважного представника позивач не заявляв.

Разом з тим, відповідні документи мають значення для вирішення спору у даній справі по суті; не подання зазначених документів без поважних на те причин, не явка представника позивача в судове засідання  перешкоджає вирішенню спору у даній справі по суті заявлених вимог.

Так, не відомо чи підтримує на даний час позивач заявлені ним вимоги; у матеріалах справи відсутні документи (належним чином засвідчені їх копії або оригінали), які містять дані, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених ним вимог.

Враховуючи вказані обставини, позов має бути залишено без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 5 ч.1 ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу  України, суд

У Х В А Л И В :

позов залишити без розгляду.

Дану ухвалу направити на адресу сторін рекомендованою поштою.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ейвазова А.Р.