ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.06.11Справа №2а-1499/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Теко»про стягнення заборгованості в розмірі 35 461,60 грн.,
в с т а н о в и в:
Прокурор Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Теко»про стягнення заборгованості в розмірі 35 461,60 грн. Вказує, що в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»відповідач не сплатив в дохід Держави єдині внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2011 року в розмірі 35 461,60 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 35 461,60 грн.
Ухвалою від 11 травня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 11 травня 2011 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.
Прокурор та представник позивача до початку судового засідання надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягають повністю (а.с.45,48).
Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с.43-44).
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідач про розгляд справи був повідомлений за юридичною адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с.46-47).
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами та заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.
Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплені як Конституцією України, так і нормами інших правових актів, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах»від 30.04.2002 року № 8-2 (далі –Положення № 8-2) Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Положення № 8-2 основними завданнями Управління є: 1) облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; 2) збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 3) призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 4) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 5) ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 6) забезпечення функціонування в районі (місті) Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464) завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Теко»є платником єдиного внеску та включено до реєстру страхувальників УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з п. 1 ст. 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом п’ятим статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до 67 класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Відповідно до пункту 7 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з п. 3.1 ч. 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 (далі –Порядок 22-2) страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3 - 3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Згідно з п. 2.2 ч. 2 Порядку 22-2 звіт подається одним із способів: в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за N 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається); на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.
Відповідно до п. 4.3.6. ч. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 (далі –Інструкція 21-5) нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Платник єдиного внеску ТОВ «НВКФ «Теко»віднесено до 5 класу професійного ризику. Згідно з п. 5 ст. 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для ТОВ «НВКФ «Теко»встановлюється 36,8 % від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату працю», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до наданих відповідачем до УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2011 року (а.с.13-18), загальна сума нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 49 941,27 грн. У рахунок сплати єдиного внеску відповідачем перераховано 14 479,67 грн.
Таким чином, на час розгляду адміністративної справи, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Севастополі складає 35 461,00 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Теко» (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, буд. 24, кв. 2, код ЄДРПОУ 13794556, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, б. 16, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 37198005002703, р/р 37198083002703, р/р 37198072002703, р/р 37197073002703 в УДКУ у м. Севастополі, МФО 384027) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 35 461,60 грн. (тридцять п’ять тисяч чотириста шістдесят одна грн. 60 коп.) перерахувавши: на р/р 37198005002703 –заборгованість в сумі 31 312,92 грн. (тридцять одна тисяча триста дванадцять грн. 92 коп.); на р/р 37198083002703 –заборгованість в сумі 2 277,92 грн. (дві тисячі двісті сімдесят сім грн. 92 коп.); на р/р 37198072002703 –заборгованість в сумі 1 492,23 грн. (одна тисяча чотириста дев’яносто дві грн. 23 коп.); на р/р 37197073002703 –заборгованість в сумі 378,53 грн. (триста сімдесят вісім грн. 53 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак