ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.06.11Справа №2а-732/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Єньшиній Н.Б.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № 15-03/11 від 01.03.2011 року); представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 37875/02 від 20.04.2011 року; третьої особи ОСОБА_3 (посвідчення водія НОМЕР_1 від 23.12.2000 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Норитца»до Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови та зобов’язання здійснити певні дії,
встановив:
Приватне підприємство «Норитца»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Севастополя із адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови та зобов’язання здійснити певні дії. Вказує, що 03 лютого 2011 року державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя Приходько Д.А. було внесено постанову про повернення виконавчих листів стягувачу на підставі п. 4 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника. Вважає, що постанова прийнята відповідачем з порушенням норм діючого законодавства.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову та зобов’язати здійснити певні дії, а саме зобов’язати ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі закінчити виконавче провадження за п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»- знищення майна.
Ухвалою від 03 березня 2011 року позовна заява була залишена без руху з наданням терміну для усунення недоліків. 15 березня 2011 року позивачем були виконані вимоги ухвали від 03 березня 2011 року та усунені недоліки. Ухвалою від 03 березня 2011 року відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового розгляду. Ухвалою від 20 квітня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, також цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_3 та витребувано з Ленінського районного суду м. Севастополя цивільну справу № 2-595/02 за позовом приватного підприємства «Норитца»до Приватного підприємства «Фото –Крим»м. Севастополя, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту, для дослідження в судовому засіданні
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 03 лютого 2011 року державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя Приходько Д.А. було внесено постанову про повернення виконавчих листів стягувачу на підставі п. 4 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника. Вважає, що постанова прийнята відповідачем з порушенням норм діючого законодавства.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що на підставі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», 24.06.2010 року державним виконавцем відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі на адресу сторін виконавчого провадження була направлена вимога про проведення 09.07.2010 року виконавчих дій по передачі майна, вказаного у виконавчому документі. При цьому, стягувач була попереджена про повернення виконавчого документа з підстав, передбачених п.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі відмови одержати певні предмети. У зв’язку з тим, що стягувач 09.07.2011 року відмовилася отримати майно, 03.02.2011 року державним виконавцем ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі ОСОБА_2 була прийнята цілком правомірна постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
Третя особа ОСОБА_3 з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Вказує, що впродовж 2008-2010 років директор ПП «Норитца»ОСОБА_7 відмовлялася отримати майно, яке підлягає поверненню відповідно до акту опису, намагається повернути майно у грошовому вигляді.
Третя особа ОСОБА_4 з позовними вимогами також не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Надав усні пояснення в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням викладеного, вказана адміністративна справа підлягає розгляду Окружним адміністративним судом міста Севастополя за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третіх осіб, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено наступне: Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 06.06.2002 року (а.с.15-17), залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 18.12.2002 року (а.с.18) по справі № 2-595 за позовом ПП «Норитца»до ПП «Фото-Крим», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту, позов ПП «Норитца»був задоволений частково, а саме: звільнено з-під арешту, проведеного 13 липня 2001 року державним виконавцем ВДВС Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя, наступне майно ПП «Норитца»: комп’ютер Pentium 166ММХ, монітор 15 Sony 15SF, ламинатор Ducuseal 95, устройство UPS-300, відеопрінтер Olympus P-330E, принтер кольоровий струйний EPSON Stylus-640, лазерний принтер НР, копіровальний апарат Canon 6112NP, сканер Primax Colorado Direct, фотопарасолька з блоком фотовсполоху, клавіатура, 5 столів під ЕВТ, тумбу переглядову, вітрину стекляну, принт-процесор Noritsa-15-01Q, фільм-просесор Норитца QSF-V 30.
21.03.2003 року Ленінським районним судом м. Севастополя був виданий виконавчий лист по справі № 2-595/02, згідно з яким необхідно звільнити з під арешту майно приватного підприємства «Норитца»та повернути його власникові –приватному підприємству «Норитца»(ПП «Норитца») - від зберігача ОСОБА_3 (а.с.12).
Постановою заступника начальника ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя було відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа № 2-595/2002 (а.с.60).
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.01.2005 у справі № 2-674/05 державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі зобов'язано виконати виконавчий лист № 2-595/02 від 21.01.2003 року шляхом звільнення майна ПП «Норитца»з під арешту та повернення його власникові (а.с.19).
03.02.2011 року державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя Д.О. ОСОБА_2 була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав того, що при проведенні виконавчого провадження стягувач відмовився залишити за собою майно боржника (а.с.9).
У судовому засіданні було досліджено матеріали вказаної цивільної справи № 2-595/02 та матеріали виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-595/02. Також судом було зроблено запит до Ленінського районного суду м. Севастополя про витребування заяви поданої ПП «Норитца»(ОСОБА_1) до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зміну порядку та способу виконання рішення суду та ухвали про порядок та спосіб зміни виконання рішення суду від 2011 року, які знаходяться в матеріалах цивільної справи № 2-595/02 за позовом ПП «Норитца»до ПП «Фото-Крим», ОСОБА_3 про звільнення майна з під арешту. Вказані докази були долучені до матеріалів адміністративної справи.
Зі змісту пояснень представника відповідача вбачається, що 15.06.2009 року від стягувача –ПП «Норитца» на адресу начальника відділу Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі надійшла заява про призначення експерта у виконавчому провадженні в порядку вимог ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана заява була розглянута та за наслідками розгляду 30.06.2009 року на адресу ПП «Норитца» була направлена відповідь. Також представником відповідача були надані пояснення стосовно проведення виконавчих дій у 2009 році, а саме: відповідно до акту державного виконавця відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Єльзова В.О. від 22.06.2009 року виконавчі дії по передачі майна, вказаного у виконавчому документі, провести не представилось можливим, у зв'язку з тим, що директор ПП «Норитца»ОСОБА_7 вдруге відмовилась отримати вказане майно (а.с.22); відповідно до акту державного виконавця відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 07.12.2009 року при проведенні виконавчих дій по передачі майна власнику в особі директора ПП «Норитца»ОСОБА_7 від зберігача, за участю понятих та в присутності ОСОБА_4 (а.с.23). Зокрема директор ПП «Норитца»ОСОБА_7 зобов’язалася надати транспорт та умови для вивозу майна.
На підставі вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», 24.06.2010 року державним виконавцем відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Д.О. ОСОБА_2 на адресу сторін виконавчого провадження була направлена вимога про проведення 09.07.2010 року виконавчих дій по передачі майна, вказаного у виконавчому документі (а.с.129). При цьому, стягувач була попереджена про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі відмови одержати певні предмети.
Відповідно до актів державного виконавця відділу ДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі ОСОБА_2 від 09.07.2010 року, директор ПП «Норитца» ОСОБА_7 відмовилась отримати майно (а.с.24, 25) з підстав його знищення.
03.02.2011 року державним виконавцем ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі ОСОБА_2 була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»(а.с.9).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі –Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 5 Закону № 606 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 606 (в редакції діючій на момент прийняття постанови про повернення виконавчого документа) виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»№ 3 від 13.12.2010 року спори з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень судів цивільної юрисдикції, ухвалених до 1 вересня 2005 року, відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства, але з обов’язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
На виконання Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»№ 3 від 13.12.2010 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20 квітня 2011 року було витребувано та досліджено у судовому засіданні з Ленінського районного суду м. Севастополя цивільну справу № 2-595/02 за позовом приватного підприємства «Норитца»до Приватного підприємства «Фото –Крим»м. Севастополя, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про звільнення майна з-під арешту (а.с.65-66).
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У судовому засіданні третіми особами –ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були надані пояснення, відповідно до яких впродовж декілька років, а саме 2008-2010 років, директор ПП «Норитца»не одноразово відмовлялася від прийняття майна, відповідно до виконавчого листа № 2-595/02.
Також з пояснень представника відповідача –ОСОБА_2, який відповідно до актів здійснював виконавчі дії, вбачається, що директор ПП «Норитца» ОСОБА_7 09.07.2010 року при передачі майна з’явилась на місця виконання виконавчих дій без транспортного засобу, майно, а саме: столи та техніку вивозити відмовилася, постійно висловлювала необґрунтовані умови, наполягала на проведенні експертній оцінці майна при здійсненні виконавчих дії щодо його передачі.
З пояснень представника позивача ОСОБА_7, наданих у судовому засіданні вбачається, що остання відмовилась отримати майно, оскільки її не влаштовував стан майна та наполягала на проведення експертної оцінки.
У судовому засіданні, судом були досліджені постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.01.2010 року у справі № 2а-79/10/2770 за позовом Приватного підприємства «Норитца»до начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Мирза Ю.І. про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити певні дії, та постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02.11.2009 року у справі № 2а-2032/09/2770 за позовом Приватного підприємства «Норитца»до начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі Єльзова Олексія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання здійснити певні дії. Предметом розгляду вказаних справ було визнання протиправними дій державного виконавця щодо не залучення до участі у виконавчому провадженні експерта для визначення технічного стану і оцінки обладнання, яке підлягає поверненню по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа № 2-595/02. У задоволенні вказаних позовів ПП «Норитца» було відмовлено у повному обсязі. Зокрема, судом при прийнятті вказаних постанов було зроблено висновок щодо правомірності дій державного виконавця та встановлено той факт, що залучення експерта до виконавчих дій по передачі майна не є обов’язковим.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що в межах провадження по даній адміністративній справі, предметом якої є скасування постанови від 03.02.2011 року про повернення виконавчих листів стягувачу, судом не може бути надано оцінку дії відповідача щодо залучення до участі у виконавчих діях експерта для визначення стану та вартості майна, що підлягає поверненню, який був предметом розгляду по інший адміністративній справі.
Судом встановлено, що зокрема пояснень наданих представником позивача у судовому засіданні, бажання отримати грошову компенсацію замість майна директором ПП «Норитца»ОСОБА_7, підтверджується наявністю та змістом заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вхідн. № 23384 від 23.12.2010 року а.с.165-166), яка була предметом розгляду по справі № 2-595/02 Ленінського районного суду міста Севастополя.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов’язання ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі закінчити виконавче провадження за п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»- знищення майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З урахуванням викладеного судом робиться висновок, що пункт п’ятий частини першої ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»не відповідає позовним вимогам позивача стосовно повернення виконавчого листа у разі знищення майна, оскільки, у разі знищення майна виконавчий лист повертається на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону 2464. Також, відповідно до матеріалів виконавчого провадження, відсутність майна, або його знищення не встановлено та не зафіксовано відповідно до вимог Законів України «Про виконавче провадження»та «Про державну виконавчу службу».
На виконання вимог ст. 69 КАС України, з урахуванням у всій сукупності фактів та письмових доказів, судом встановлено фактичну відмову позивача щодо отримання майна при проведенні виконавчих дії 09.07.2010 у межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-595.
Постанову складено у повному обсязі 07 червня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак