ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 р. № 2а/2570/2547/2011
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Сердюк Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький машинобудівельний завод "
доБахмацької міжрайонної державної податкової інспекції
провизнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача ОСОБА_1, довіреність № 109 від 24.05.2011 року
ОСОБА_2, довіреність № 190/9/10-011 від 24.02.2011 року
ВСТАНОВИВ:
11 травня 2011 року до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмацький машинобудівельний завод» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції, в якому позивач просить визнати протиправними та нечинним податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 27.04.2011 року №00000132310 про збільшення суми грошового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 369198,75 грн. та завищення рядка 26 в листопаді 2009 року в сумі 435435 грн., в грудні 2009 року в сумі 390076 грн. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно застосовано до нього штрафні санкції, оскільки суми сплаченого податку з придбавання заготовки металевої плити позивачем підтверджені податковими накладеними, платіжними дорученнями, а тому підлягають до складу податкового кредиту. Крім того позивач вважає, що не може бути взятий до уваги висновок податкового органу щодо визнання податкових накладних ТОВ «Мост-Інвест», які виписані та надані покупцю-позивачу, які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов’язань, оскільки ці накладні не мають статусу юридично значимих, так як на час видачі податкових накладених від 10.11.2009 року ТОВ «Мост-Інвест» було у встановленому закону порядку зареєстровано як платник податку в податковому органі. Також вважав хибним посилання відповідача на факт відсутності ТОВ «Мост-Інвест» за юридичною адресою, що було встановлено у 2010 році, оскільки спірні правовідносини мали місце у 2009 році, тобто тоді, коли ТОВ «Мост-Інвест» звітувало до податкового органу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі та пояснила, що оскільки актом ДПІ у м. Ялта від 30.12.2010 року №4702/23-1/32361997/335 не підтверджується відомості щодо взаємовідносин з покупцями та виходячи з того, що ТОВ «Мост-Інвест» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «БМЗ», які не можуть розглядатися в якості неналежного підтвердження податкових зобов’язань та оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, позивачем порушено вимоги п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.06.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07.06.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмацький машинобудівельний завод» зареєстрований Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 26.12.2005 року та перебуває на обліку в Бахмацькій МДПІ як платник податків.
Судом встановлено, що посадовими особами Бахмацької МДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування податкового кредиту з ПДВ за листопад, грудень 2009 року при придбанні ТМЦ від постачальника ТОВ «Мост-Інвест», про що складено акт від 13.04.2011 року №427/23/33983022.
В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем занижено сплату податку на додану вартість в сумі 295359 грн., в тому числі за листопад 2009 року в сумі 56722 грн. та грудень 2009 року в сумі 238637 грн. та завищено рядок 26 за листопад 2009 року на суму 435435 грн., у грудні 2009 року в сумі 390076 грн., що визначено як порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі складеного акту перевірки від 13.04.2011 року №427/23/33983022 Бахмацькою МДПІ прийнято рішення від 27.04.2011 року за №00000132310, яким позивачу нараховане грошове зобов’язання в сумі 369198,75 грн., де 295359 грн. - основний платіж та 73839,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмацький машинобудівельний завод» відповідно до договору від 01.10.2009 року №01/10 в листопаді та грудні 2009 року придбано в ТОВ „Мост-Інвест" (код 32361997) заготовки мідної плити вітальною вагою 35,211 т. на загальну суму 1500000,07 грн. (в тому числі ПДВ 250000.00 грн.). Придбання заготовки плити мідної підтверджено податковими накладними від 10.11.2009 року №11/10/1, від 10.11.2009 року №111001, вимогою від 13.11.2009 року №245, актом на обробку плити мідної від 30.11.2009 року №1, видатковою накладною від 25.12.2009 року №12/25/1, податковою накладною від 25.12.2009 року №122501. Оплата за отриману заготовку мідної плити здійснена безготівковим розрахунком платіжним дорученням від 22.12.2009 року №113 на суму 745500,00 грн. (в тому числі ПДВ 124250,00 грн.) та платіжним дорученням від 12.12.2009 року №114 перераховано 754500,00 грн. (в тому числі ПДВ 125750,00 грн.). В подальшому отримана заготовка мідної плити пройшла механічну обробку на ТОВ "Бахмацький машинобудівельний завод" та була реалізована ДП "Видавничий дім «Інфоцентр" та реалізована останнім за межі митної території України.
В акті від 13 квітня 2011 року № 427/23/33983022 Бахмацька МДПІІ посилається на те, що відповідно до листа ДПІ в м. Ялта від 30.12.2010 року №4341/7/23-1 та акту від 30.12.2010 року №4702/23-1/32361997/335 про неможливість проведення перевірки ТОВ „Мост-Інвест", код 32361997 з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит у листопаді, грудні 2009 року та березні, квітні 2010 року встановлено, що у ТОВ «Мост-Інвест» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то згідно з частинами 1,5 ст.203, пунктами 1,2 ст.215, п. 1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами - покупцями, постачальниками мають ознаки нікчемності.
Відповідачем зроблено висновок, що оскільки відповідно до акту ДПІ в м. Ялта від 30.12.2010 року №4702/23-1/32361997/335 не підтверджуються відомості щодо взаємовідносин ТОВ «Мост-Інвест»з покупцями, виходячи з того, що, на дуку податкового органа, ним безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ „Бахмацький машинобудівельний завод", які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки не мають статусу юридично значимих, то останнім порушено вимоги п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту в листопаді 2009 року в сумі 124250,00грн. та в грудні 125750,00 грн.
Відповідно до п. 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до абз.1 п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до абз.1,3 п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» визначено лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду – це не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
Враховуючи те, що суми сплаченого податку у зв’язку з придбанням заготовки металевої плити позивачем підтверджені податковими накладними, платіжними дорученнями, суд не вбачає наявності підстав для не включення до складу податкового кредиту сум сплачено податку.
Відповідно до п.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладеної та Порядку заповнення податкової накладеної», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Яв вбачається з матеріалів справи ТОВ „Мост-Інвест" на момент видачі податкових накладних від 10.11.2009 року №111001 та від 25.12.2009 року №122501, було у встановленому законом порядку зареєстроване як платник податку в податковому органі та діяло на підставі свідоцтва платника податку на додану вартість
Таким чином суд вважає, що оскільки на момент формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних від 10.11.2009 року №111001 та від 25.12.2009 року №122501 ТОВ «Мост-Інвест» було зареєстроване як платник податку на додану вартість, то відповідно позивач правомірно на підставі вказаних податкових накладних сформував податковий кредит.
Також, суд не погоджується з посиланнями відповідача, що підставою для донарахування податкових зобов’язань є факт відсутності ТОВ „Мост-Інвест” за юридичною адресою, який був встановлений у 2010 році, з огляду на те, що спірні правовідносини з позивачем мали місце у 2009 році, за звітні періоди якого ТОВ „Мост-Інвест” звітувало до податкового органу, в тому числі із визначенням власних податкових зобов'язань по операціях з ТОВ "Бахмацький машинобудівельний завод".
Відповідно до ст..10 Закону України "Про податок на додану вартість», ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, як платник податку на додану вартість на час здійснення господарської операцій з придбання товару не мав обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно рішенням від 27.04.2011 року за №00000132310 позивачу нараховані грошові зобов’язання в сумі 369198,75 грн.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмацький машинобудівельний завод» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та нечинним податкового повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 27.04.2011 року №00000132310 про збільшення суми грошового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 369198,75 грн. та завищення рядка 26 в листопаді 2009 року в сумі 435435 грн., в грудні 2009 року в сумі 390076 грн. підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та нечинним податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 27.04.2011 року №00000132310 про збільшення суми грошового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 369198,75 грн. та завищення рядка 26 в листопаді 2009 року в сумі 435435 грн., в грудні 2009 року в сумі 390076 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя підпис Ю.О.Скалозуб