ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.06.11Справа №2а-920/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер»до Управління екологічної інспекції західно-кримського регіону про визнання незаконними дії відповідача щодо скасування позитивного висновку,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дігаймер»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Управління екологічної інспекції західно-кримського регіону про визнання незаконними дії відповідача щодо скасування позитивного висновку. Вказує, що ТОВ «Дігаймер»був отриманий від Управління екологічної інспекції західно-кримського регіону позитивний висновок № 04-13 від 13.01.2006 року по «Проекту землеустрою по відводу земельної ділянки ТОВ «Дігаймер»для рекреаційного призначення (будівництво об’єктів яхтової марина) із земель транспорту та зв’язку Мирнівської селищної Ради, у промзоні № 2, смт. Мирний, м. Євпаторія, АР Крим, Україна». 17 лютого 2011 року на адресу ТОВ «Дігаймер»надійшов лист Відповідача вих. № 13-9/37 від 11.02.2011 року про скасування вищевказаного позитивного висновку, підставою таких дій відповідача став протест прокурора м. Євпаторія від 03.02.2011 року за вих. № 272/вих./11. Позивач вважає, що такі дії суб’єкту владних повноважень –Управління екологічної інспекції західно-кримського регіону є незаконними та необґрунтованими.
Позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо скасування позитивного висновку.
Ухвалою від 24 березня 2011 позовна заява залишена без розгляду, запропоновано позивачу в строк до 15 квітня2011 року усунути недоліки, а саме: надати копії доданих до позовної заяви документів. 04 квітня 2011 року позивачем усунено вказані недоліки.
Ухвалою від 05 квітня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 05 квітня 2011 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
09 червня 2011 року до початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує повністю (а.с.78).
Відповідач 17 травня 2011 року (вх. № 4143/ф від 17.05.2011 року) надіслав на адресу суду заяву про проведення засідання за відсутності його представника у зв’язку з великою завантаженістю та стислим графіком роботи (а.с.49).
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне. Управлінням екологічної інспекції Західно-Кримського регіону був прийнятий висновок про узгодження проекту відводу земельної ділянки № 04-13 від 13.01.2006 року (а.с.7). Відповідно до вказаного висновку Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону на підставі наданих ТОВ «Дігаймер»матеріалів узгодило земельну ділянку загальною площею 20,2577 для будівництва та обслуговування яхтової марини в смт. Мирнийна території Мирнівської селищної ради.
Рішенням Мирнівської селищної ради ІУ скликання № 4/38-11 від 03.02.2006 року «Про надання в довгострокову оренду строком на 50 років TOB «Дігаймер»земельної ділянки для будівництва яхт-клубу в промисловій зоні №2 в районі водного спуску», затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 20,2577 га у промисловій зоні №2 в районі водного спуску смт. Мирний, яке надається в довгострокову оренду для будівництва яхт-клубу та вирішено надати відповідну земельну ділянку в довгострокову оренду строком на 50 років (а.с.43).
03.02.2011 року за вих. № 273 Прокурором міста Євпаторії на адресу начальнику Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону Семанченкову А.В. внесений протест на висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки № 04-13 від 13.01.2006 року з вимогою скасувати висновок № 04-13 від 13.01.2006 року про погодження проекту відведення земельної ділянки площею 20,2577 га, розташований в смт. Мирний (а.с.74-75).
На підставі вказаного протесту прокурора міста Євпаторії від 03.02.2011 року за вих. № 273 начальником Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону був направлений лист на адресу ТОВ «Дігаймер»з відомостями про скасування висновку про погодження проекту відведення земельної ділянки розташованої на землях Мирнівської селищної ради та наданої у довгострокову оренду ТОВ «Дігаймер»за № 04-13 від 13.01.2006 року (а.с.8).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі –Закон № 1789) при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: 1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"; 2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; 4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.
Відповідно до ст. 21 Закону № 1789 протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Крім того, суд зазначає, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про прокуратуру»у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року № 1520 (далі –Положення № 1520) Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінприроди. У межах своїх повноважень Держекоінспекція узагальнює практику застосування законодавства, розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавства і подає їх на розгляд Мінприроди.
Згідно з п. 4 Положення № 1520 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 1) організовує та здійснює державний контроль за: а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, громадянами; б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами; виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення і охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та допустимі рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на його стан, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу; в) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у тому числі: в процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво відкриттів, винаходів, використання нової техніки, а також устаткування, технологій і систем, що імпортуються; на військових і оборонних об'єктах, об'єктах органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань, СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів, проведення військових навчань, маневрів; у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення; у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів, небезпечних хімічних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів; у зонах спостереження атомних електростанцій, на об'єктах, що використовують джерела іонізуючого випромінювання; 2) подає Мінприроди пропозиції щодо: розроблення та виконання загальнодержавних та інших програм з охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки, з відтворення та охорони природних ресурсів; удосконалення системи обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до її повноважень; затвердження та погодження в установленому порядку правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами; стандартизації, сертифікації, акредитації, метрологічного забезпечення у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами; розроблення нормативів зборів за використання природних ресурсіві забруднення навколишнього природного середовища, а також порядку їх стягнення; видачі, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу, а також встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища; планування та здійснення заходів щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в частині забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки; удосконалення та підвищення ефективності здійснення громадського контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища; 3) координує відповідно до законодавства роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль у сфері мисливського господарства, охорони земель, використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, регулювання рибальства; 4) за дорученням Мінприроди бере участь у здійсненні відповідно до законодавства міжнародного співробітництва з питань, віднесених до її відання, організовує в межах своїх повноважень роботу із залученням міжнародної технічної допомоги; 5) взаємодіє із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки; 6) інформує у межах своєї компетенції органи державної влади, органи місцевого самоврядування і населення про екологічний стан територій та об'єктів, випадки і причини екстремального забруднення довкілля, бере участь у підготовці Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища; 7) виконує інші функції.
Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434 (далі –Порядок № 434) порядок визначає механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.
Згідно з п.п.2.3. п. 2 Порядку № 434 у разі відсутності у наданих на погодження матеріалах документів, необхідних для прийняття природоохоронним органом рішення, чи виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, природоохоронний орган повідомляє юридичну чи фізичну особу, яка звернулася із відповідним клопотанням (заявою), про необхідність надання таких документів та достовірних відомостей.
Підпунктом 4.4. пункту 4 Порядку № 434 на основі оцінки відповідності запланованої діяльності законодавству, її припустимості з точки зору потреб формування екомережі та впливу на довкілля, природоохоронний орган надає позитивний чи негативний Висновок про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки.
На підставі рішенням Мирнівської селищної ради ІУ скликання № 4/38-11 від 03.02.2006 року, 20.03.2006 року між Мирнівською селищною радою (Орендодавець) та TOB «Дігаймер»(Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (а.с.44-47а). Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянку, яка має рекреаційне призначення та знаходиться в межах смт. Мирний, район промзони № 2( колишній військовий аеродром), на Мисі Султан-Елі оз. Донузлав. Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,2577 га, у тому числі по угіддям –для відпочинку та проведення відпусток. Даний договір зареєстрований у Євпаторійськомy відділу КРФ ДП «Центр земельного кадастру»01.08.2006 року за № 30.
Між сторонами вказаного договору був укладений акт приймання-передачі земельної ділянки площею 202 577,00 кв. м., що розташована за адресою: смт. Мирний, промзона № 2, район водного спуску (а.с.48).
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2011 року у справі № 5002-34/872-2011 за позовом прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим до Мирнівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер»про визнання недійсним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, у задоволенні позову прокурору м. Євпаторії було відмовлено (а.с.65-72).
Судом встановлено, що прийняття Мирнівською селищною радою рішення № 4/38-11 від 03.02.2006 року було здійснено на підставі всіх необхідних документів, наданих ТОВ «Дігаймер». Скасування висновку Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону про погодження проекту відведення земельної ділянки розташованої на землях Мирнівської селищної ради та наданої у довгострокову оренду ТОВ «Дігаймер»за № 04-13 від 13.01.2006 року не тягне за собою будь-яких правових наслідків, в тому числі скасування рішення Мирнівської селищної ради № 4/38-11 від 03.02.2006 року «Про надання в довгострокову оренду строком на 50 років TOB «Дігаймер»земельної ділянки для будівництва яхт-клубу в промисловій зоні №2 в районі водного спуску», оскільки спірний висновок, входить до загального переліку документів, на підставі якиїх може будь прийнято акт індивідуальної дії ( в даному випадку рішення селищної Ради на підставі якого, відповідно до норм закону було укладено договір оренди).
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладених нормативно-правових актів судом робиться висновок, що Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону скасовуючи висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки розташованої на землях Мирнівської селищної ради та наданої у довгострокову оренду ТОВ «Дігаймер»за № 04-13 від 13.01.2006 року, діяло з перевищенням своїх повноважень та в порушення вимог діючого екологічного законодавства. Зокрема суд зазначає, оскільки відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність дій суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності дії покладається на відповідача Управлінням екологічної інспекції Західно-Кримського регіону не доведено правомірності своїх дій щодо скасування спірного висновку.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконними дії Управління екологічної інспекції західно-кримського регіону щодо скасування позитивного висновку № 04-1 від 13.01.2006 року по «Проекту землеустрою по відводу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Дігаймер»для рекреаційного призначення (будівництво об’єктів яхтової марини) із земель транспорту та зв’язку Мирнівської селищної Ради, у промзоні № 2 (колишній аеродром), смт. Мирний, м. Євпаторія Автономна Республіка Крим, Україна.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак