Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
08 червня 2011 р. № 2-а- 5055/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого –Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання –Фоміній В.В.,
за участю: представника позивача - Богомолов О.О.,
представника відповідача- Прядка Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Головне управління з питань надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації Харківської області
до Московська районна виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про скасування рішеня ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації Харківської області, звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, Московської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності Харківського обласного відділення Московської районної виконавчої дирекції від 15.04.2011 року за № 3/373 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного в даній справі рішення на позивача було накладено фінансові (штрафні) санкції на суму 3307,50 грн. за неправомірно витрачену суму страхових коштів , а також на суму 1653,75 грн. за порушення порядку витрачання страхових коштів. Підставою для прийняття рішення стали висновки відповідача про безпідставну видачу застрахованій особі ОСОБА_2 путівки до санаторію «Березівські мінеральні води».
Позивач зазначає, що з такими висновками не погоджується, оскаржуване в даній справі рішення вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів його безпідставності та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись при цьому наступним.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що за результатами ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивача за період з 01.01.2010р. по 01.01.2011р., відповідачем було складено акт № 187 від 30.03.2011р., згідно якого зафіксовано зайве використання коштів Фонду на суму 3307,50 грн., що є порушенням п. 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009р. № 12. На підставі зазначеного акту прийнято оскаржуване в даній справі рішення, відповідно до якого на позивача було накладено фінансові (штрафні) санкції на суму 3307,50 грн. за неправомірно витрачену суму страхових коштів, а також на суму 1653,75 грн. за порушення порядку витрачання страхових коштів.
Приймаючи оскаржуване в даній справі рішення, відповідач виходив з того, що надання послуг застрахованим особам, пов’язаних з санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) з соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки за формою № 070/о, яка затверджена наказом МОЗ України від 27.12.1999р. № 302.
Зокрема, відповідач вважав, що застрахованій особі путівку було видано безпідставно, оскільки довідка, за формою № 070/о, на підставі якої видано путівку, має видаватися поліклініками лікувально-профілактичних закладів, а медична служба Національного університету цивільного захисту України, яка видала таку довідку в даному випадку, не належить до мережі поліклінік, яким надано таке право. З цього відповідач зробив висновок про те, що лікарі медичної служби Національного університету цивільного захисту України не мали права на видачу довідки на отримання путівки застрахованій особі ОСОБА_2
Проте суд з такою позицією не погоджується та зазначає, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 28 вказано Закону страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
В акті перевірки від 30.03.2011 р. №187 вказано, що ревізія проводилась зокрема згідно Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001р. №38 (відповідно до Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про затвердження даної Інструкції).
Судом встановлено, що зазначена Інструкція втратила чинність згідно з постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29 Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за N 393/19131). Отже посилання на наведену Інструкції у акті ревізії №187 від 30.03.2011р. є неправомірними, оскільки на час перевірки діяла Інструкція №29.
Крім того, слід зазначити, що в порушення вимог Інструкції, яка діяла на момент перевірки, в акті не зазначено вид перевірки (планова або позапланова).
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.
Згідно п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009р. № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)").
В матеріалах справи міститься довідка №4\10-2 від 06.10.2010р. за формою №070/о та копія медичної картки на ім’я ОСОБА_2, що підтверджує наявність медичних показань для надання йому послуг, як застрахованій особі.
Відповідно до п. 1 спільного наказу Міністерства охорони здоров’я України, Фонду соціального страхування України від 11.05.2000 р. №102/13 «Про санаторно-курортне лікування», медичний відбір хворих на санаторно-курортне лікування, яке сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, покласти на лікувально-профілактичні заклади.
Відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17.06.2008 року № 464 «Про затвердження положення про Медичну службу МНС України» утворено Медичну службу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи як сукупність медичних органів, підрозділів, служб, формувань, закладів та окремих медичних посад системи МНС України.
Згідно до пункту 3.5 вищезазначеного Положення складовими Медичної служби МНС України, поряд з іншими, є медичні служби навчальних закладів (центрів), аварійно-рятувальних спеціальних, спеціалізованих) загонів (центрів).
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту вселення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.05.2004 року «Про затвердження типового положення про медичну службу навчального закладу системи МНС України та поширення дії наказів МНС України», визначено основні завдання медичної служби навчального закладу, якими, разом з іншими, є організація і забезпечення санаторно-курортного лікування. Також, цим наказом однією із функцій медичної служби визначено здійснення санаторно-курортного забезпечення постійного та перемінного особового складу навчального закладу, членів їх сімей.
Відповідно до пункту 1.4. наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у травах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.04.2009 року № 239, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 липня 2009 року за № 598/16614 «Про затвердження Порядку організації медико-санітарної допомоги в МНС» визначено, що медико-санітарну допомогу в системі МНС організовують медичні підрозділи та надають лікувально-профілактичні заклади МНС, згідно з організаційно-штатною структурою МНС та Переліком закладів охорони здоров’я сфери управління МНС, затвердженим наказом МНС від 08.09.2008р. № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2008 р. за № 922/15613.
Згідно п.п. 1.2.2. Переліку закладів охорони здоров'я сфери управління МНС лікувально-профілактичні заклади це лікарняні заклади - медична служба.
Відповідно до п. 2.8 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.04.2009 року № 239 «Про затвердження Порядку організації медико-санітарної допомоги в МНС» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 липня 2009 року за № 598/16614) у лікувально-профілактичних закладах МНС використовуються форми облікової статистичної документації, затверджені наказами МОЗ від 26.07.1999 року № 184 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів», «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров'я» від 27.12.1999 року № 302, «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовуються в поліклініках (амбулаторіях)» від 29.12.2000 року № 369, «Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в стаціонарах і поліклініках (амбулаторіях) та від 10.01.2006 року № 1 «Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкції щодо їх заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2006 року за № 686/12560.
Відповідно до Наказу МНС України від 03.08.2010 року № 617 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в Національному університеті цивільного захисту України» Медична служба Національного університету цивільного захисту України реорганізована в Медико-санітарну частину.
Згідно пункту 1.1.2 Переліку закладів охорони здоров'я сфери управління МНС, затвердженим Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 08.09.2008 р. № 644 «Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я сфери управління МНС» Медико - санітарну частину (у т.ч. спеціалізовану) визначено, як Лікувально - профілактичний заклади охорони здоров'я сфери управління МНС
У відповідності до Наказу МОЗ від 28.10.2002 р. № 358 Медико - санітарна частина входить до переліку закладів охорони здоров'я.
Згідно пунктом 1.1 Типового положення про Медико-санітарну частину органу (підрозділу) цивільного захисту сфери управління МНС, затвердженим Наказом МНС від 07.08.2009 № 552, Медико-санітарна частина є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я сфери управління МНС, який призначений для надання медико-санітарної допомоги особам рядового та начальницького складу, курсантам, слухачам, працівникам органу, підрозділу МНС, чисельністю понад 600 осіб, у тому числі під час проведення аварійно-рятувальних (аварійно-відновлювальних) робіт, а також прикріпленим на медичне обслуговування пенсіонерам МНС з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, які згідно із законодавством України мають право на пільгове або безкоштовне медичне забезпечення.
Відповідно до пункту 1.2 Положення до складу МСЧ входять амбулаторно-поліклінічне, стаціонарне і санітарно-епідеміологічне відділення, які комплектуються медичними спеціалістами за напрямком "лікувальна та медико-профілактична справа".
Пунктом 2.1 Положення одним з основних завдань визначено, що МСЧ бере участь у реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я та медичного забезпечення, спрямованій на поліпшення здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності особового складу та пенсіонерів МНС (далі - прикріплені контингенти), на ранню діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями, реабілітацію хворих та інвалідів.
Згідно ст. 34 Основ законодавства України про охорону здоров’я, введених в дію постановою Верховної Ради України від 19.11.1992 року №2802-ХІІ, лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров'я чи його підрозділу. У відповідності до ст. 38 Основ законодавства України про охорону здоров’я кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання відповідача на неправомірність видачі довідки форми 070/о Медико-санітарною частиною та зазначає, що медична установа - медична служба Національного університету цивільного захисту України, яка використовує в своїй роботі медичну документацію, затверджену наказами МОЗ України, мала право видавати довідку за формою № 070/о на ім’я ОСОБА_2 незалежно від свого відомчого підпорядкування.
Інших перешкод для видачі такої довідки судом в даній справі не виявлено, оскільки згідно копій службових посвідчень, наданих в матеріали справи ОСОБА_2 є ветераном МВС України та МЧС України, а згідно копії виписки з історії хвороби надано лікарський висновок про необхідність санаторно-курортного лікування.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Довідка про результати перевірки видачі довідки «Для одержання путівок» форми №070/о лікарями Медичної служби Національного університету цивільного захисту України від 07.04.2011р., однак суд не бере її до уваги, оскільки оскаржуване рішення відповідача №3/373 прийнято лише на підставі Акту ревізії №187 від 30.03.2011р. Також суд звертає увагу на те, що порядок складення вказаної Довідки про результати перевірки не передбачений та неврегульований чинним законодавством України.
Щодо доводів про можливість направлення застрахованої особи ОСОБА_2 лише до лікувально-курортного закладу, підпорядкованого МНС України, суд зазначає, що згідно ст. 20 Закону України «Про курорти» організація лікування на курортах спрямовується на забезпечення громадян природними лікувальними ресурсами і здійснюється відповідно до науково обгрунтованих методик, що розробляються для кожного виду (типу) природних лікувальних ресурсів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я. Направлення хворих на лікування в санаторно-курортні заклади, незалежно від їх форми власності і відомчого підпорядкування, проводиться відповідно до медичних показань.
Тобто, незважаючи на відомчу підпорядкованість медичного закладу та місця роботи (служби, навчання) особи, щодо якої встановлено необхідність в проведенні санаторно-курортного лікування, таку особу може бути направлено до будь-якого санаторно-курортного закладу шляхом видачі путівки, що і було дотримано в даній справі.
В зв’язку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті рішення, яке оскаржується, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв’язку з чим воно підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності Харківського обласного відділення Московської районної виконавчої дирекції від 15.04.2011 року за № 3/373 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Стягнути з державного бюджету на користь Головного управління з питань надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації Харківської області сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Апеляційна скарга на постанову подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення або, в разі оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. В разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2011 року.
Головуючий - Суддя Д.В. Бездітко