Справа № 2а-691/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       03 березня 2011 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого –судді  Пашкевича Р.В., при секретарі Гедзенюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВЗСУДАІ м.Луцьк ОСОБА_2, управління ДАІ УМВС України в Волинській області про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення,  

в с т а н о в и в :

       ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що постановою, винесеною   інспектором ДПС ВЗСУДАІ м.Луцьк ОСОБА_2, від 03.02.2011 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 300 грн., вважає накладене на нього стягнення необґрунтованим, оскільки він  будь-яких порушень ПДР не допускав, 03.02.2011 керуючи автомобілем «Хонда Акорд», д.н. НОМЕР_1 у с.Пальче Ківерцівського р-ну, перевищив встановлену швидкість руху на 32км/год, рухався зі швидкістю 122 км/год. Стверджує, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, дозволеної швидкості руху не перевищував, зазначає, що у протоколі не зазначено доказів того, що виміряна швидкість належала саме його автомобілю, вимірювання  швидкості здійснювалось з використанням радару «Радіс», який не має функції фото-, кінозйомки чи відеозапису. Крім того, в постанові не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки вимірювання. У кількох десятках метрів попереду його автомобіля, повз відповідача, зі швидкістю більшою, ніж швидкість його автомобіля, проїхав інший автомобіль, а відповідач продемонстрував йому на радарі лише час (години : хвилини) вимірювання швидкості, без підтвердження, що виміряна швидкість саме його автомобіля, а тому покази радара «Радіс»не можуть бути доказом порушення ним ПДР. Таким чином, позивач вважає, що винесена щодо нього постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

       Позивач  ОСОБА_1  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.  

       Представник відповідача –Управління ДАІ УМВС України в Волинській області та інспектор ДПС ВЗСУДАІ м.Луцьк ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

       Вислухавши пояснення  позивача, дослідивши матеріали  справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню.

       Як вбачається зі змісту протоколу АС1 №077038 від 03.02.2011 року, 03.02.2011 року о 11 год. 18 хв. в с.Пальче Ківецівського р-ну ОСОБА_1, керуючи автомобілем  «Хонда Акорд», д.н. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год, рухався зі швидкістю 122 км/год. Відповідно до постанови АС1 №074033 від 03.02.2011 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та піддано  адміністративному стягненню   у вигляді штрафу в сумі 300 грн.   

       Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку  посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції  фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

        Суд не вважає достатнім доказом у даній справі показання дистанційного вимірювача швидкості руху «Радіс». Оскільки, відсутні дані, що щодо відповідності цього приладу за своїми функціями наведеним вимогам ст.251 КУпАП.

       Відповідно до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.  Стаття 268 КпАП України передбачає права особи, яка притягається до адмінвідповідальності, мати право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися допомогою адвоката.  

       Судом встановлено, що будь-які об’єктивні та належні докази наявності вини позивача у вчиненні правопорушення, наявності події правопорушення або складу адміністративного правопорушення в діях позивача, в протоколі, постанові та  матеріалах справи відсутні.    

       Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП; у ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім.

       За статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

       За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена,  у зв’язку з чим позов підлягає повному задоволенню, а постанова  в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 074033 від 03.02.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та  накладення на нього штрафу в сумі 300 грн., підлягає скасуванню, як незаконна, а провадження по справі закриттю згідно ст.247 КУпАП.   

       Керуючись  Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, ст. ст. 122  ч. 1, 247, 251, 252, 268 КпАП України, ст. ст. 71, 102, 122, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

       Позовні вимоги задовольнити.

       Дії інспектора ДПС ВЗСУДАІ м.Луцьк в Волинській області ОСОБА_2 по складанню постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП визнати протиправними.

       Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АС1 №074033 від 03.02.2011 року, винесену інспектором ДПС ВЗСУДАІ м.Луцьк ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 300 гривень, скасувати. Провадження у адміністративній справі закрити.

       Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

      Суддя