Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
08 червня 2011 р. № 2-а- 4143/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лук'яненко М.О.
при секретарі судового засідання Чупіковій О.С.,
за участю представників сторін:
позивача - Лещенко Н.О.,
відповідача - Ільченко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" про стягнення коштів за незайняті робочі місця, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" в якому просить суд: стягнути з Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (юридична адреса: індекс 64660, Харківська область, Лозівський район, смт. Панютине, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 01056362, МФО 350716, р/р 26001036555 у ХФ АБ "Експрес-Банк ") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 поверх, к. 16. , код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі, м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 896362,47 грн. (вісімсот дев`яносто шість тисяч триста шістдесят дві гривні сорок сім копійок).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України ( в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-IV) "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (на далі –Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" від 23.02.2011 року за 2010 рік Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" за 27 робочих місць, призначене для працевлаштування інваліда і не зайнятого інвалідом повинен був сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 896362,47 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові пояснення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що, на думку відповідача, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладено на органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів. Відповідачем за наявності вакансій у 2010 році направлено до Лозівського міського районного центру зайнятості 11 звітів по формі №3-ПН про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках, у п`яти з яких вбачається можливість працевлаштування інвалідів у ви значеній нормативними вимогами кількості. Викладене свідчить про належне інформування центру зайнятості про наявність робочих місць на підприємстві відповідача та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування. Таким чином відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Згідно ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, а в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів", працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.
У графі 15 цього Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця – про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов’язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань.
З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що державне підприємство "Український центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" протягом 2010 року не направляло до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звітів по формі №3-ПН щомісяця, а саме відсутні звіти за січень, березень, квітень, червень, вересень 2010 року. Отже, зазначена обставина свідчить про те, що відповідач належним чином не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів за формою 3-ПН.
Відповідно до форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" у 2010 році становила 53 особи. У звіті відповідача не вірно розраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2010 році. З огляду на зазначене відповідачем взагалі не було створено 27 робочих місць передбачених нормами чинного законодавства для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, всупереч викладеним вимогам, відповідач не виконав обов’язок щодо своєчасного інформування державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду, про що свідчить звіт по формі № 10- ПІ, відповідно до якого у 2010 році інваліди на підприємстві не були працевлаштовані, а отже, відповідачем не виконано норматив 27 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Суд вважає, що саме з вини відповідача, який своєчасно не створив робочі місця передбачені нормами чинного законодавства для працевлаштування інвалідів, а також не повідомив, шляхом подачі звітів по формі №3-ПН кожного місяця, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями, інваліди не були направлені до державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" для працевлаштування до у 2010 році.
Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.
За таких обставин суд знаходить позов щодо стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2010 році в сумі 896362,47 грн. обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові збір віднести за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" про стягнення коштів за незайняті робочі місця - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (юридична адреса: індекс 64660, Харківська область, Лозівський район, смт. Панютине, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 01056362, МФО 350716, р/р 26001036555 у ХФ АБ "Експрес-Банк ") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (індекс 61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 поверх, к. 16., код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі, м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумів розмірі 896362.47(вісімсот дев`яносто шість тисяч триста шістдесят дві гривні сорок сім копійок) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2011 року.
Суддя М.О. Лук`яненко