Справа № 2882/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 (по довіреності)
представника відповідачів - ОСОБА_3 (по довіреності)
представника третьої особи - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Одеської області, третя особа –Одеська національна морська академія про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Одеської області, третя особа –Одеська національна морська академія про скасування постанови головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Парфьонова Г.В. про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2009 року та постанови начальника Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Нестеренко О.О. від 20.01.2010 року, визнання незаконною та скасування відмови заступника начальника головного управління юстиції в Одеській області - начальника відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Полякова В.В. у задоволенні скарг на постанови, викладену у листі №Є-240-09 від 02.03.2010 року та прийняття нової постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Позивач та представник позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав викладених в позовній заяві, оскільки Одеська національна морська академія на момент звернення до виконавчої служби з виконавчим листом не була стягувачем, а тому державний виконавець не мав право відкривати виконавче провадження по такому зверненню.
Представник відповідачів та третя особа заперечували проти задоволення позову з підстав викладених в запереченнях, оскільки на даний час стягувач - Одеський морехідний коледж технічного флоту рішенням суду замінений на правонаступника Одеську національну морську академію.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачів, представника третьої особи, також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Апеляційним судом Одеської області 10.10.2006 року видано виконавчий лист №2-7/2002 про зобов’язання ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_7, 1987 року народження звільнити шляхом виселення приміщення квартири АДРЕСА_1 (аркуш справи 190).
Одеською національною морською академією 29.07.2009 року до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції подано заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-7/2002, однак оскільки, виконавчий лист не відповідав вимогам ст. 19 закону України «Про виконавче провадження», тобто не мав строку пред’явлення його до виконання, державним виконавцем 30.07.2009 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження (аркуш справи 186).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2009 року за заявою Одеської національної морської академії було виправлено помилку в виконавчому листі №2-7/2002 від 10.10.2006 року та зазначено строк пред’явлення виконавчого листа до виконання (аркуші справи 188-189).
Одеською національною морською академією 06.11.2009 року повторно подано до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження (аркуш справи 187) та 10.11.2009 року відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2-7/2002 від 10.10.2006 року.
Оскільки, стягувачем за виконавчим листом №2-7/2002 від 10.10.2006 року є Одеський морехідний коледж технічного флоту, а у державного виконавця не було даних про заміну сторони виконавчого провадження на Одеську національну морську академію провадження виконавчих дій неодноразово відкладалось 17.12.2009 року, 28.12.2009 року, 11.01.2010 року та направлявся запит до Апеляційного суду Одеської області про наявність рішення про заміну сторони виконавчого провадження (аркуш справи 196), а 21.01.2010 року виконавче провадження зупинено до розгляду заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження (аркуш справи 209).
Апеляційним судом Одеської області 25 березня 2010 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та визнано Одеську національну морську академію правонаступником Одеського морехідного коледжу технічного флоту (аркуш справи 214), а тому 26.04.2010 року виконавче провадження за виконавчим листом №2-7/2002 від 10.10.2006 року поновлено (аркуш справи 216).
Однак, 18 жовтня 2010 року Одеським апеляційним адміністративним судом вжиті заходи забеспечення позову ОСОБА_1 та зупинено дію постанови про відкриття виконавчого провадження та заборонено вчиняти дії, пов’язані з виконанням виконавчого листа №2-7/2002 від 10.10.2006 року, а тому 20.10.2010 року виконавче провадження зупинено (аркуші справи 243-244).
При перевірці виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-7/2002 від 10.10.2006 року начальником Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 20.01.2010 року своєю постановою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні скарг про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки державний виконавець звернувся із запитом до Апеляційного суду Одеської області про наявність ухвали про заміну сторони виконавчого провадження (аркуш справи 27).
Крім того, Головним управлінням юстиції в Одеській області проводилась перевірка звернень ОСОБА_1, за результатами якої 02.03.2010 року позивачу надано відповідь №Є-240-09 про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 29.10.2009 року про виправлення помилки в виконавчому листі №2-7/2002 від 10.10.2006 року стягувачем зазначено Одеську національну морську академію та роз’яснено порядок оскарження постанови в судовому порядку.
В своєму позові позивач просить скасувати постанову головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Парфьонова Г.В. про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2009 року та постанову начальника Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Нестеренко О.О. від 20.01.2010 року.
З позовної заяви та пояснень позивача та його представника вбачається, що постанови підлягають скасуванню, оскільки, виконавче провадження відкрите не за заявою стягувача, пропущений строк звернення з виконавчим листом до виконавчої служби та виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Однак, ст. 26 цього Закону передбачено підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження державним виконавцем уразі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Заява про відкриття виконавчого провадження була подана Одеською національною морською академією та підписана її ректором Міюсовим М.В.
При цьому, із заперечень відповідача вбачається, що провадження за цією заявою було відкрито, оскільки, надано до заяви копію ухвали апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2009 року про виправлення помилки в виконавчому листі №2-7/2002 від 10.10.2006 року щодо зазначення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання, в якій стягувачем у вступній частині зазначено Одеську національну морську академію.
Разом з цим, стягувачем за виконавчим листом №2-7/2002 від 10.10.2006 року є Одеський морехідний коледж технічного флоту, а рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником на час відкриття виконавчого провадження було відсутнє і тільки 25 березня 2010 року рішенням суду правонаступником Одеського морехідного коледжу технічного флоту визнано Одеську національну морську академію.
Таким чином, оскільки відповідно до вимог ст. 11, 18 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача, тобто фізичної або юридичної особи, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а такої заяви стягувачем не направлялось до виконавчої служби, та на час відкриття виконавчого провадження Одеська національна морська академія не визнавалась судом правонаступником стягувача, суд вважає неправомірним відкриття виконавчого провадження за заявою ректора Одеської національної морської академії від 06.11.2009 року, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-7/2002 від 10.10.2006 року підлягає скасуванню.
Разом з цим, суд не погоджується з доводами позивача та його представника щодо невідповідності виконавчого документа п. 1, 3 ч. 1, ч.2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року.
Відповідно до п.1, 3 ч.1, ч.2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі повинні бути зазначені назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
В даному випадку виконавчий лист №2-7/2002 від 10.10.2006 року виданий Апеляційним судом Одеської області, що зазначено в листі, підписаний суддею та секретарем та скріплений печаткою. Щодо ідентифікаційного коду то він зазначається в разі його наявності, проте в виконавчому документі зазначено назва та адреса юридичної особи стягувача.
Крім того, суд не погоджується з доводами позивача та його представника щодо пропущення строку пред’явлення виконавчого листа №2-7/2002 від 10.10.2006 року до виконання з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 21, 22 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року виконавчий лист та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що оригінал виконавчого листа №2-7/2002 від 10.10.2006 року вперше був пред’явлений до виконання 29.07.2009 року тобто в межах 3-річного строку, проте у відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було відмовлено, а тому з 29.07.2009 року поновлюється 3-річний строк пред’явлення виконавчого документу до виконання. При цьому, Закон України «Про виконавче провадження»передбачає процедуру та визначає коло осіб за заявами яких виконавче провадження відкривається, проте примусове виконання рішень здійснюється на підставі виконавчих документів, пред’явлення до виконання яких суд вважає надання його оригіналу на виконання до виконавчої служби, а в разі подання його неналежною особою державний виконавець приймає рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 8, 8-1 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Крім того, ст. 8-2, 8-3 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIV від 21 квітня 1999 року посадові особи, зазначені у статті 8-1 цього Закону наділені правом витребувати виконавче провадження для перевірки та проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Таким чином, керуючись вимогами зазначених статей Закону України «Про виконавче провадження»начальником Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції проведено перевірку виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-7/2002 від 10.10.2006 року, за результатами якої 20.01.2010 року складено постанову про відмову в задоволенні скарг позивача.
Разом з цим, суд прийшов до висновку про неправомірність відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-7/2002 від 10.10.2006 року з підстав викладених вище, а тому постанова начальника Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою визнано правомірною постанову про відкриття виконавчого провадження, підлягає скасуванню.
Щодо визнання незаконною та скасування відмови заступника начальника головного управління юстиції в Одеській області - начальника відділу державної виконавчої служби Одеської області у задоволенні скарг позивача, викладену 02.03.2010 року у листі №Є-240-09, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 8, 8-1, 8-2, 8-3 Закону України «Про виконавче провадження»№606-XIV від 21 квітня 1999 року керівники органу державної виконавчої служби наділені правом, а не обов’язком, на скасування постанови державного виконавця, витребовування та перевірки виконавчих проваджень.
В данному випадку відповідач не знайшов підстав для задоволення скарг позивача та скасування постанов державного виконавця та начальника Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про що надано вмотивовану відповідь у відповідності до Закону України «Про звернення громадян»
Крім того, рішення за зверненнями позивача відповідачем - відділом державної виконавчої служби Одеської області не приймалось, постанови не виносились, а тому суд не знаходить підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевікри за зверненнями позивача, враховуючи, що відповідачем надано відповідь на звернення ОСОБА_1
Щодо позовної вимоги про прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2-7/2002 від 10.01.2006 року то суд не наділений повноваженнями щодо прийняття таких постанов, проте суд вважає за необхідне зобов’язати Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції прийняти по виконавчому провадженню рішення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині скасування постанови головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Парфьонова Г.В. про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2009 року, постанови начальника Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Нестеренко О.О. від 20.01.2010 року та зобов’язання Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а в інший частині позовних вимог позивача слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Одеської області Полякова В.В., третя особа –Одеська національна морська академія про скасування постанови головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Парфьонова Г.В. про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2009 року та постанови начальника Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Нестеренко О.О. від 20.01.2010 року, визнання відмови заступника начальника головного управління юстиції в Одеській області - начальника відділу Державної виконавчої служби Одеської області Полякова В.В. у задоволенні скарг позивача на вищевказані постанови - незаконною та її скасування, зобовязання прийняти нову постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження –задовольнити частково.
Постанову головного державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Парфьонова Г.В. про відкриття виконавчого провадження від 10.11.2009 року –скасувати.
Постанову начальника Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Нестеренко О.О. від 20.01.2010 року –скасувати.
Зобов'язати Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 06.06.2011 року.
Суддя Л.І. Свида
06 червня 2011 року