Справа № 2-482

                                                                                                                 2011 року                                                                                                       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2011 року  Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області

            У складі: головуючого - Помогайбо В.О.

                                                    при секретарі –Колпаковій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –про визнання біржового контракту недійсним, суд, -

                                                                         ВСТАНОВИВ:

          Позивач, в жовтні 2010 року, звернувся до суду з даним позовом про визнання біржового контракту недійсним, і суду пояснив, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2002 року, засвідченого нотаріусом Другої Маріупольської  нотаріальної контори ОСОБА_4 і зареєстрованого в Маріупольському БТІ за реєстраційним № 37705 від 11.07.2002 року, належить квартира 12 в житловому будинку 2/345 по вул. 60 років СРСР в Жовтневому районі АДРЕСА_1 вищезгаданого будинку, на підставі біржового контракту № 11836 від 06.11.1996 року, засвідченого Маріупольською універсальною товарною біржею, належить відповідачці ОСОБА_2 До придбання ним квартири, старим власником ОСОБА_5 була встановлена на сходовому майданчику перегородка, що відокремлює вхідні двері їх квартир від решти сходового майданчика. Набуваючи квартиру він і відповідачка були згодні з таким порядком користування сходовим майданчиком. Проте через якийсь час, відповідачка почала вимагати знести перегородку, оскільки вона почала їй заважати. На цьому грунті між ними склалися неприязні стосунки. В процесі цього він з'ясував, що квартира відповідачкою придбана по біржовому контракту і договір купівлі-продажу квартири не посвідчений в нотаріальній конторі як цього вимагає закон. Крім того угода купівлі продажу була укладена з порушенням вимог Закону України «Про товарну біржу»про рівноправ'я учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічного проведення біржових торгів, здійснення біржових угод тільки членами біржі або брокерами, що указує на невідповідність даної угоди вимогам закону і вабить її недійсність. У зв'язку з цим він вимушений звернутися до суду з даним позовом і просить відновити термін на подачу позовної заяви, визнавши його пропуск поважним і визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 укладений  06.11.1996 року на Маріупольській універсальній товарній біржі.

           Позивач і його представник ОСОБА_6, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити в повному об'ємі.

          Відповідачка і її представник ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснили, що в листопаді 1996 року за договором купівлі-продажу через товарну біржу відповідачка придбала вищезгадану квартиру і почала в ній проживати. Договір зареєструвала в БТІ, але нотаріально не засвідчила, оскільки у той час цього не вимагалося. Її колишній сусід по сходовому майданчику ОСОБА_5 із загальної згоди, встановив на сходовому майданчику перегородку, що відокремлювала вхідні двері їх квартир від решти майданчика. Вхідні двері квартири відповідачки і позивача, який придбав квартиру в липні 2002 року на той момент відкривалися таким чином, що не заважали одна інший при відкритті. Згодом позивач самовільно поміняв вхідні двері квартири, і вона почала відкриватися в інший бік, це привело до того, що при відкритих дверях в його квартиру, вона не може відкрити вхідні двері своєї квартири. На її прохання встановити двері в старому положенні він відповів відмовою, тоді вона зажадала прибрати перегородку, що позивач не хоче робити, не дивлячись на те, що це суперечить нормам пожежної безпеки, архітектурно-будівельним нормам.                     У вересні 2010 року вона звернулася до суду, з позовом про визнання договору купівлі продажу квартири по біржовому контракту дійсним і суд своїм рішенням від 22.11.2011 року задовольнив її позов, ухвалою Донецького апеляційного суду від 16.03.2011 року рішення районного суду залишене без змін. У зв'язку з цим позов не визнали  в повному об'ємі, і просили в його задоволенні відмовити.

          Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, не маючи на те поважних причин, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, не подав заяву про відкладення справи або  розгляд в його відсутність, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

          Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню в повному об'ємі, по наступних підставах.

          Судом встановлено, що відповідачка по біржовому контракту в листопаді 1996 року придбала квартиру АДРЕСА_3, який за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.11.2010 року, визнаний дійсним, і ухвалою Донецького апеляційного суду від 16.03.2011 року дане рішення суду залишене без змін. Воно  зареєстроване в Маріупольському БТІ за реєстраційним № 32649659 від 17.01.2011 року. Позивач на підставі договору купівлі продажу від 11.07.2002 року, засвідченого нотаріусом Другої Маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, є власником квартири 12 вищезгаданого будинку. Обидві квартири розташовані на одному сходовому майданчику третього поверху дев'ятиповерхового житлового будинку, вхідні яких розташовані одна напроти іншої. До придбання квартир позивачем і відповідачкою, старий власник квартири 12, ОСОБА_5 самовільно встановив на сходовому майданчику перегородку, що відокремлює їх вхідні двері позивача і відповідачки від решти майданчика. Після вселення позивача в придбану квартиру, між сторонами виникла суперечка про порядок користування відокремленою частиною сходового майданчика, що примикає до їх квартир, що і послужило підставою для поводження до суду позивача з даним позовом.

          Оспорюючи законність придбання відповідачкою квартири на підставі договору купівлі – продажі по біржовому контракту на Маріупольській універсальній товарній біржі, позивач не надав суду достовірних доказів незаконності даної угоди, його твердження носять голослівний документально не підтверджений характер. Його посилання на те, що відповідачка придбала квартиру незаконно, те що вона стала її власницею зачіпає його інтереси, оскільки квартиру 12 він набував з перегородкою, і на момент придбання ним квартири вже впродовж багатьох років склався порядок користування сходовим майданчиком, на який він розраховував при покупці квартири. Суд вважає, що в даному випадку інтереси позивача не порушені, оскільки він не є стороною або співвласником квартири 11; перегородка між квартирами 11 і 12 встановлена самовільно, про що свідчать пояснення самого позивача в судовому засіданні, листи ЖКП «Домовік-2» і відділу наглядово-профілактичної діяльності управління МНС в м. Маріуполі. Позивач не взяв до уваги, і той факт, що з приводу суперечки про той же предмет і по тих же підставах є рішення суду, що вже вступило в законну силу.  

          Крім того, позивач ставить перед судом питання про відновлення пропущеного терміну на подачу позовної заяви і визнання його пропуску з поважної причини, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідачка придбала квартиру № 11 в 1996 році, позивач придбав квартиру № 12 в 2002 році і зданим позовом звернувся до суду тільки в жовтні 2010 року.

          Відповідно до статей 84,88 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки витрати витрачені нею на правову допомогу у розмірі 1000 гривень.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 15,30,60,62,84,88 ЦПК України, 204,656 п.4 ЦК України, Постановою Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» від 28.04.1978 року, суд, -

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення пропущеного терміну на подачу позовної заяви і про визнання біржового контракту недійсним –відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за надані юридичні послуги в сумі 1000 гривень.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана впродовж 10-ти днів з моменту його проголошення до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі, через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу впродовж 10-ти днів з моменту отримання копії цього рішення.

          Рішення віддруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя:                                                            В.О. Помогайбо