ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 січня 2008 р. | № 8/382пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.
Вовка І.В.
Гончарука П.А.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луганський завод Схід" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 року у справі № 8/382пд за позовом Відкритого акціонерного товариства "Луганський завод Схід" до Приватного підприємства ''Каскад'', Приватного виробничо-комерційного підприємства "Кріца" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськхімізоліт", третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика "Труд" визнання недійсними договорів,
УСТАНОВИВ:
Подана Відкритим акціонерним товариством "Луганський завод Схід" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються докази сплати державного мита.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази сплати державного мита відсутні.
Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року №3 ( із змінами) “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” позови про визнання угод недійсними оплачуються державним митом залежно від вартості майна або розміру грошових сум, обумовлених угодою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує судове рішення щодо позову, предметом якого є вимоги про визнання недійсними договору від 26.04.2004 року купівлі-продажу нерухомого майна на суму 34 520 грн., договору від 09.09.2004 року купівлі-продажу нерухомого майна на суму 14 520 грн. та договору від 01.06.2002 року купівлі-продажу нерухомого майна на суму 32 334 грн. і про повернення майна, одержаного за цими угодами, виходячи з вартості майна, яка обумовлена кожною спірною угодою.
Отже, касаційна скарга на судові рішення у даній справі повинна бути оплачена державним митом, виходячи з вартості майна, яка обумовлена кожною спірною угодою, у сумі 172,60 грн., 72,60 грн. та 161,67 грн. відповідно до зазначених договорів, а позивач сплатив згідно квитанції № 00607У від 30.11.2007 року лише 127,50 грн. Тому зазначена квитанція не може бути доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
Таким чином, позивачем до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луганський завод Схід" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 року повернути без розгляду.
Судді В.Перепічай
І. Вовк
П.Гончарук