ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 січня 2008 р.

№ 35/63

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. –головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

ЗАТ "Горлівськтепломережа"

на рішення та постанову

господарського суду Донецької області від 19 червня 2007 року Донецького апеляційного господарського суду від 13 серпня 2007 року

у справі

№ 35/63

господарського суду

Донецької області

за позовом

ЗАТ "Горлівськтепломережа"

до	Комунального підприємства "Сервіс"

про	стягнення 3 007 грн. 49 коп.

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ "Горлівськтепломережа" звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства "Сервіс" про стягнення збитків у розмірі 3 007 грн. 49 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог ЗАТ "Горлівськтепломережа", посилаючись на ст.ст. 611 614 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, зазначає про невиконання Комунальним підприємством "Сервіс" договору на утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 19.10.2001, а також умов договору № 560 від 21.01.2002.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.2007 у справі №35/63 (суддя Мальцев М.Ю.) у задоволенні позовних вимог ЗАТ "Горлівськтепломережа" відмовлено.

Місцевий господарський суд, посилаючись на ст.ст. 225, 623 ЦК України, ст.224 ГК України, а також умови договору на утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 19.10.2001 та договору № 560 від 21.01.2002, зазначає про необґрунтованість позовних вимог, оскільки ЗАТ "Горлівськтепломережа" не було надано суду документів, які б свідчили про порушення Комунальним підприємством "Сервіс" умов вищезазначених договорів.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007 у справі № 35/63 (колегія суддів: головуючий –Акулова Н.В., судді –Волков Р.В., Дзюба О.М.) рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2007 залишено без змін.

У касаційній скарзі ЗАТ "Горлівськтепломережа" просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2007 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007 у справі № 35/63 і прийняти нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства "Сервіс" збитки у розмірі 3007 грн. 49 коп.

          В обґрунтування доводів касаційної скарги ЗАТ "Горлівськтепломережа", підтримуючи доводи своєї позовної заяви, посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Вищим господарським судом України ухвалою від 26.12.2007 у справі №35/63 порушено касаційне провадження за касаційною скаргою ЗАТ "Горлівськтепломережа".

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст.614 ЦК України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

За приписами ст. 22 ЦК України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судам попередніх інстанцій встановлено, що між ЗАТ "Горлівськтепломережа" (постачальник) та Комунальним підприємством "Сервіс" (виконавець) був укладений договір № 560 від 21.01.2002 про забезпечення населення тепловою енергією строком до 14.10.2006, відповідно до якого виконавець здійснює утримання та технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем та забезпечує розподіл та регулювання теплової енергії, яка подається постачальником до житлового будинку.

Пунктом 5.2.2 договору (в редакції додаткової угоди від 20.01.2004) передбачено, що виконавець (Комунальне підприємство "Сервіс") сплачує постачальнику (ЗАТ "Горлівськтепломережа") на підставі двостороннього акту, який вказує причину неполадки: збитки (не отримані доходи), нанесені постачальнику у випадках несвоєчасного початку (дострокового закінчення) опалювального сезону або перерв у теплопостачанні за вини виконавця у розмірі сум перерахунків вартості ненаданих послуг по теплопостачанню, проведених постачальником громадянам, які мешкають в житловому фонді, який обслуговується виконавцем, а також орендодавцям (власникам) нежитлових приміщень, вбудованих в житловий фонд, який обслуговується виконавцем.   

ЗАТ "Горлівськтепломережа" просить стягнути з Комунального підприємства "Сервіс" збитки в сумі 3 007 грн. 49коп., спричинені порушенням Комунальним підприємством "Сервіс" своїх зобов’язань по утриманню, ремонту та підтриманням в належному технічному стані систем та мереж теплопостачання, що знаходяться на його балансі, встановлених п.п. 3.6, 3.7 договору № 560 від 21.01.2002.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, господарський суд апеляційної інстанції вірно зазначає, що об’єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов’язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до досліджених матеріалів справи господарськими судами попередніх інстанцій з актів включення (відключення) опалення з лютого 2004 по квітень 2004 року, на які посилається ЗАТ "Горлівськтепломережа" в обґрунтування своїх вимог, вбачається, що мав місце факт відключення подачі теплової енергії з причин несправності внутрішньої системи опалення та проведення ремонтних робіт.

Однак, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ці акти не містять в собі відомостей про причини несправностей внутрішньо будинкових мереж і вини підприємства або споживача та про ремонтні роботи.

Крім того, враховуючи наявні матеріали у справі, господарські суди дійшли висновку, що ЗАТ "Горлівськтепломережа" не доведено, що за умови виконання Комунальним підприємством "Сервіс" обов’язків за договором, воно по-перше, отримало б дохід, по-друге – що цей дохід дорівнював би саме 3 007 грн. 49 грн.

ЗАТ "Горлівськтепломережа" за ст. 33 ГПК України не надало суду належних документів, на підставі яких зроблено розрахунок збитків.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин у даній справі колегія суддів прийшла до висновку, що постанова апеляційного господарського суду, якою підтримано рішення господарського суду першої інстанції, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для її скасування не вбачається.

Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження і порушень норм процесуального та матеріального права не встановлено, колегія суддів Вищого господарського суду України залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ "Горлівськтепломережа" залишити без задоволення.

          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007 у справі № 35/63 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            С. Самусенко

Судді:                                                                                Н. Дунаєвська

          І. Плюшко