ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 січня 2008 р.

№ 4/390

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

С. Шевчук,

С. Владимиренко, І. Воліка (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11

на постанову

від 04.10.2007 року

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№ 4/390

за позовом

Дочірнього підприємства (ДП) "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії"

до	Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11

про	стягнення 17 200,00 грн. та зобов'язання до укладення договору

В судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2006 року позовні вимоги ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" задоволені повністю; з комунального ремонтно - експлуатаційного підприємства № 11 на користь позивача стягнуто заборгованість за отримані послуги з теплопостачання в розмірі 17 200 грн., з яких сума основного боргу - 14 039 грн. 64 коп. за період з жовтня 2003 року по вересень 2006 року включно, пеня - 1 330 грн. 72 коп., втрати від інфляції - 1 441 грн. 29 коп. та 3 % річних - 388 грн. 35 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, витрати зі сплати державного мита - 172 грн. та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; виконання рішення суду в цій частині розстрочено на 6 місяців, призначивши до стягнення рівними частками по 2 866 грн. 66 коп. щомісячно; також відповідача зобов'язано укласти договір на виробництво та постачання теплової енергії з ДП “Кіровоградтепло” ТОВ “Центр науково- технічних інновацій Української нафтогазової академії”.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Кіровоградської області видано наказ від 15.01.2007 року.

Доповідач: Волік І.М.

11.07.2007 року комунальне ремонтно - експлуатаційне підприємство № 11 звернулось до господарського суду із заявою за № 557 про розстрочку виконання рішення суду, в обґрунтування якої покладені обставини щодо тяжкого матеріального становища підприємства, недостатності фінансових ресурсів для сплати присудженої судовим рішенням суми в строк до 01.08.2007 року, збитковості підприємства та наявності заборгованості по заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2007 року по справі № 4/390 (суддя Л. Деревінська) заява комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 про розстрочку виконання рішення від 27.12.2006 року по справі № 4/390 залишена без задоволення.

Приймаючи ухвалу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішенням у справі раніше подане клопотання від 27.12.2006 року відповідача про розстрочку задоволено та виконання рішення розстрочено на 6 місяців рівними частками по 2 866,66 грн. кожного місяця, проте станом на 23.07.2007 року відповідач сплатив лише 3 000 грн., з яких 22.03.2007 року –1 000,00 грн. та 18.06.2007 року - 2 000 грн. Крім того, врахована інформація про доходи та витрати за період з січня 2006 року березень 2007 року, надана боржником, з якої вбачається, що у вказаний період комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11 мало можливість оплачувати роботи та послуги, але розстрочену заборгованість за судовим рішенням не сплачувало.

Також господарським судом першої інстанції прийнято до уваги, що ДП “Кіровоградтепло” ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" є підприємством стратегічного значення, для нормального функціонування якого, зокрема для вчасного початку опалювального періоду та для безперебійного постачання тепла, необхідно закуповувати енергоносії, а повторне розстрочення чи відстрочення сплати заборгованості може негативно вплинути на роботу підприємства та на можливість забезпечення теплом споживачів        міста Кіровограда.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач виконує свої зобов'язання перед іншими суб'єктами господарювання (за електроенергію, за вивіз сміття і т.д.), то господарський суд Кіровоградської області дійшов висновку, що цим комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11 визначає прерогативу виконання своїх зобов'язань перед обов'язком щодо виконання рішення суду, що згідно статті 115 ГПК України є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, враховуючи інтереси позивача, як об'єкту, що має стратегічне значення, у задоволенні заяви комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 за № 557 від 11.07.2007 року про розстрочку виконання рішення господарського суду від 27.12.2006 року відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2007 року (колегія суддів: І. Кузнецова, Т. Верхогляд, Л. Чимбар) ухвала господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2007 року по справі                 № 4/390 залишена без зміни з тих же підстав.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу  та порядку  виконання рішення можуть бути  конкретні обставини, що ускладнюють  виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку  виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення (ухвали) суду вказуються мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, докази, на підставі яких прийнято рішення, і, зокрема, обґрунтування  відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази в обґрунтування необхідності розстрочки виконання судового рішення та переоцінювати реальність загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення як підстави для розстрочки його виконання відповідно до положень ст. 121 ГПК України.

Виходячи з цього, господарський суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обставини, викладені відповідачем в заяві про відстрочку виконання рішення, в розумінні ст. 121 ГПК України не можуть вважатися такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у встановлений строк та спосіб, погоджуючись при цьому з мотивами господарського суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

За встановлених обставин, Вищий господарський суд України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій діяли у відповідності з нормами Господарського процесуального кодексу України, а оскаржувані судові рішення є обґрунтованими і законними та підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства             № 11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2007 року у справі № 4/390 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                 С. Шевчук

    Судді :                                                                                        С. Владимиренко

                                                                                                             І. Волік