ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

позивача: Матвієвський А.О., дов. від 01.09.2007р. б/н,

відповідача 1: Кєлємбета М.В., дов від 10.05.2007р. б/н,

відповідача 2: не з’явився,

третьої особи: не з’явився            

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "БМС-трейдінг" звернулось з позовом до Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації м. Донецьк та Головного управління державного казначейства України у Донецькій області м. Донецьк, за участю третьої особи Міністерства освіти і науки України м. Київ про стягнення заборгованості в сумі 284 698,83 грн.

 Рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2007р. у справі №43/122, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2007р. з даної справи, в задоволені позовних вимог позивачу було відмовлено у повному обсязі в зв’язку з недоведеністю.

         Не погоджуючись із вказаним рішенням та постановою у даній справі, ТОВ "БМС-трейдінг" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи скаргу тим, що постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнятою при неправильній оцінці юридичних фактів та з порушенням норм матеріального права, зокрема, як зазначає скаржник судами попередніх інстанцій не застосовані норми законодавства, які регулюють відносини, що виникли між сторонами на підставі Договору, а саме ст.ст. 174, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 598, 625 Цивільного кодексу України, не враховано ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України та безпідставно застосовано норми ст. 23 Бюджетного кодексу України та Закону України "Про державний бюджет України на 2007р.".

     У відзиві Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації м. Донецьк, останнє вказує на відсутність підстав для скасування судових рішень та просить касаційну скаргу залишити без задоволення.  

    Відповідач -2, третя особа з даної справи не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

         Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних  судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги  відмовити, враховуючи наступне.  

 Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, 18.09.06 між ТОВ "БМС-трейдінг" (позивач) та Управлінням освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації м. Донецьк (відповідач -1) був укладений договір на постачання технічних засобів навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін (кабінет хімії) для оснащення загальноосвітніх навчальних закладів України № 01-БМТ-ДУО (далі –Договір) з оплатою продукції за державні кошти відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" №1490ІІІ від 22.02.2000р. та Постанови Кабінету Міністрів України про "Порядок використання у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом для придбання сучасних технічних засобів навчання з природничо-тематичних і технологічних дисциплін" від 19.05.2006р. №699.

 Згідно п.1.1 Договору позивач зобов’язався відповідно до Технічного завдання, який є додатком № 1 до Договору, поставити обладнання кабінетів хімії для забезпечення проведення пілотного проекту з апробації цього обладнання в навчальних закладах України в комплектації згідно зі специфікацією (додаток №2 до договору), здійснити доставку обладнання кабінетів навчальним закладам, що зазначені в додатку №3 договору, та ввести обладнання кабінетів в експлуатацію.

 Відповідач -1 зобов’язався своєчасно оплатити вартість зазначених обладнання кабінетів та робіт. Загальна вартість обумовлених робіт складає 546169, 98 грн. з ПДВ (п.1.2, 2.2 Договору).

 Пунктом 2.2 Договору передбачений порядок між сторонами, а саме авансовий платіж в розмірі 50% від вартості обладнання –протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору та остаточний розрахунок в розмірі 50 % - протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

 Строк дії Договору сторони визначили згідно з п. 8.1 –з моменту підписання його сторонами і до 31.12.06р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за Договором зобов’язань.

 Згідно порядку здачі обладнання та приймання робіт за Договором прийом-передача обладнання кабінетів та виконаних робіт здійснюється позивачем та навчальним закладом шляхом підписання накладної про отримання обладнання кабінетів і Акту введення в експлуатацію обладнання кабінету у користувача, навчального закладу.

         Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

         13.11.06р. на виконання взятих на себе зобов’язань за умовами Договору 13.11.06р. відповідач -1 платіжним дорученням № 26 перерахував позивачеві аванс у розмірі 261 471, 15 грн.

Як  встановлено  попередніми  господарськими судами, згідно накладної №000204-2 без дати поставки, наданої відповідачем -1, постачання товарів за Договором на адресу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 м. Артемівська Донецької області було здійснено 19.01.2007р., про що свідчить підпис директора навчального закладу Ночовки В.І. За накладною №000206-2, що також не містила дату поставки товару до Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №117 також була здійснена у січні 2007 року, а саме 22.01.2007р., про що також свідчить підпис директора навчального закладу Дудниц А.В. Накладна №000205-2 на поставку товару до Донецького медичного ліцею також не містить дати поставки, але підпис директора навчального закладу Антонова В.О. свідчить про отримання товарів 22.01.2007р. Згідно накладної №000207-2 на поставку товару до Опитненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, на якій відсутня дата її виписки, але міститься підпис директора школи Жучок В.Г. з вказівкою про отримання товару за вищевказаною накладною 20.01.2007р. о 19 годині. В акті б/н про введення в експлуатацію кабінету хімії Опитненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів наданому відповідачем -1 також відсутня дата, але також міститься підпис посадової особи навчального закладу з зазначенням дати введення в експлуатацію 20.01.2007р. Актом №000207Д-1 від 19.01.2007р. позивач здійснив доукомплектування матеріальних цінностей для вказаного навчального закладу, про що є відповідні підписи посадових осіб.

         Відповідач -1 направив на адресу позивача претензію № 01/22-3079 від 25.12.06 про неналежне виконанням позивачем узятих на себе зобов’язань, яка залишена останнім без відповіді. Претензією №01/05-0639 від 15.03.2007р. відповідач -1 повідомив позивача про те, що надані ним документи не відповідають пунктам основного договору та умовам тендерної документації, а також те, що станом на 01.01.07 у нього відображена прострочена дебіторська заборгованість у зв’язку з невиконанням зобов’язань і ненаданням основних документів (накладних, довіреностей) на отримання користувачами обладнання для кабінетів хімії в сумі 261471,15 грн.

Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, поставка товарів здійснювалась після закінчення строку дії Договору, а субвенції на оплату даних товарів у 2007р. не передбачались, то оплатити їх вартість відповідач -1 не має можливості з огляду на приписи Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2007", який регламентує умови укладення господарських договорів за бюджетні кошти, правовідносини за якими автоматично припиняються на при кінці року та виникають обов’язки щодо повернення вказаного майна, проти чого відповідач -1 не заперечує.       

    Таким чином, висновок суду першої та апеляційної інстанції про недоведеність позивачем виконання поставки за Договором в межах його дії у 2006 році та неможливості стягнення грошових коштів на підставі ст. 23 Бюджетного Кодексу України через відсутність необхідних субвенцій, колегія суддів вважає таким, що відповідає нормам права та обставинам справи.

         За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог колегія суддів визнає правомірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.          

Таким чином, місцевим господарським судом та апеляційним  господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються  певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом  переоцінки яких касаційна інстанція не наділена і як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. "Про судове рішення", а отже і підстави для їх скасування відсутні.

       Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

         В задоволенні касаційної скарги відмовити.

         Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2007р. у справі № 43/122 залишити без змін.  

Головуючий суддя                                                                В.С. Божок          

Судді:                                                                             Т.Ф. Костенко   

                                                                                        Г.П. Коробенко