ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

       головуючого судді      Добролюбової Т.В.,

суддів                             Гоголь Т.Г.,

                                               Швеця В.О.,

за участю представників від:

позивача: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання;

відповідача 1: Пилипака В.В. (дов. від 08.01.08);

відповідача 2: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметист і "К" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач 1) та Управління Державного казначейства у Житомирській області (далі - відповідач 2) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 89 135, 54 грн.

Доповненням до позовної заяви ТОВ "Аметист і "К" збільшив розмір позовних вимог, просив також стягнути з відповідача 2 450 грн., що були сплачені останнім ЗАТ "Бердичів-Холод" за надання холодильної камери, а також 10 000 грн. - витрат, що пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28 грудня 2004 року (суддя Будішевська Л.О.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.06.05 (колегією суддів у складі: Голубєвої Г.К. - головуючий, Горшкової Н.Ф., Майора Г.І.) позов задоволено.

25 лютого 2005 року Господарським судом Житомирської області видано накази №№ 10/2136 на виконання рішення від 28 грудня 2004 року щодо стягнення з державного бюджету через Управління Державного казначейства у Житомирській області 91 585, 54 грн., а також щодо стягнення з Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції на користь ТОВ "Аметист і "К"               10 000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, 915, 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 11033,91 грн.

В лютому 2007 року Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Господарського суду Житомирської області зі скаргою на дії державного виконавця ДВС у Бердичівському районі щодо винесеної останнім постанови про накладення арешту коштів на рахунку Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення на користь ТОВ "Аметист і "К" 11033,91 грн. боргу. Так, відповідач 1) в обґрунтуванні поданої скарги вказав на порушення державним виконавцем вимог статей 31, 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", згідно з якими безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних асигнувань.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28 березня 2007 року (суддя Будішевська Л.О.) у задоволенні скарги Бердичівської ОДПІ на дії ДВС у Бердичівському районі відмовлено.

Ухвала мотивована необґрунтованістю посилань скаржника, з огляду на те, що силу статті 73 Закону України "Про виконавче провадження", якою, законодавчо визначений перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення, не містить жодних посилань на захищені статті видатків фонду Державного бюджету України.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2007 (колегією суддів у складі: Веденяпіна О.А. - головуючого, Черпака Ю.К., Щепанська Г.А.) ухвалу Господарського суду Житомирської області 28.03.07 залишено без змін, а апеляційну скаргу Бердичівської ОДПІ - без задоволення.

Приймаючи оскаржувану постанову апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо необхідного застосування для вирішення даного спору статей 59 та 73 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, суд вказав, що відповідно до статей 124 Конституції України, статей 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".  

Не погоджуючись з рішеннями, винесеними судами попередніх інстанцій, Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція  звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28.03.07 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.09.07 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені у скарзі Бердичівської ОДПІ та скасувати постанову Державної виконавчої служби у Бердичівському районі від 12.01.07.

В обґрунтуванні своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 31, 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими визначено порядок та підстави безспірного списання коштів з рахунку державного бюджету. Крім того, Бердичівська ОДПІ вказала на невірне застосування судами положень Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 08.12.06 № 330, згідно з якими, оплата послуг та інших видатків за кодом 1139 передбачає ті, що сплачуються за рішеннями суду, у зв'язку з чим, накладення арешту можливе лише на КЕКВ № 1139 в рахунку                                     № 35213001000642, а не на весь рахунок відповідача 1).

Заслухавши суддю-доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача 1), розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2007 року Державною виконавчою службою у Бердичівському районі винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку 35213001000642, МФО 811039 в УДК Житомирської області на виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 25.02.05 про стягнення з Бердичівської ОДПІ витрат на суму 11 033, 85 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 5 Закону державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення. В тому числі передбачено право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника.

Статтею 73 Закону визначено перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення. При цьому, апеляційним судом встановлено, що захищені статті видатків загального фонду Державного бюджету України, на що посилалася Бердичівська ОДПІ у вказаному вище переліку відсутні.  

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в силу Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженого наказом державного казначейства України від 05.10.01 № 175, примусова списання (стягнення) коштів за платіжними вимогами з реєстраційних рахунків, на яких обліковуються кошти загального і спеціального фондів установ та організацій, та рахунків інших клієнтів, що відкриті в органах Державного казначейства, проводяться органами Державного казначейства. Якщо в платіжній вимозі та/або супровідних документах до неї не визначено код економічної класифікації видатків, то органи Державного казначейства самостійно визначають коди економічної класифікації видатків, за якими буде здійснюватись примусове списання (стягнення) коштів та/або на які буде накладено арешт (виходячи з економічної сутності платежу). Примусове списання (стягнення) коштів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників, одержувачів та рахунків інших клієнтів дозволяється лише у випадках, установлених законами України та за рішеннями суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанцій дійшов до висновку, з яким погодився й апеляційний суд, згідно з яким, заявлені відповідачем 1) вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на їх необґрунтованість.

В судовому засіданні Вищого господарського суду України представником відповідача 1) надано лист Відділу державної виконавчої служби від 16.01.08 № 661, зі змісту якого випливає, що 24 грудня 2007 року виконано наказ Господарського суду Житомирської області № 10/2136 від 25.02.05 про стягнення з Бердичівської ОДПІ на користь ТОВ "Аметист і "К" заборгованості в розмірі 11033, 85 грн. та здійснено оплату вказаної суми в повному обсязі, у зв'язку з чим, винесено постанову про зняття арешту з розрахункового рахунку № 35213001000642 Бердичівської ОДПІ.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає положенням статті 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", у зв'язку з чим є законною та обґрунтованою, а тому не вбачається підстав для її зміни чи скасування.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 1115, п. 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного  господарського суду від 27 вересня 2007 року - без змін.

2. Справу № 10/2136 скерувати до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя:                                                        Добролюбова Т.В.

            Гоголь Т.Г.

Судді:

                                                                                 Швець В.О.