ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/564/11
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
при секретарі: Швандер В.О.
за участю представників сторін:
позивача - Анченко В.Г., Богданов О.В.
відповідача - Тихонюк С.Л., Загородній Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року задоволено даний адміністративний позов.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011р. та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Мотивуючи свою позицію, особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає про порушення судом першої інстанцї норм матеріального права.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав викладених заперечень (вх.№3002 від 17.05.2011р.), згідно яких позивач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін, з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 23.06.2010р. Гайсинською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Теплик-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.04.2008р.по 31.03.2010р.
За результатами перевірки складено акт № 724/2301/35737530 від 23.06.2010р., згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем:
- пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 пп. 5.2.5 п.5.2, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.7 п. 5.7, п.5.9 ст. 5, п.8.3, п.8.6 ст. 8, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 168548 грн., в тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 100 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 159616 грн. та за 4 квартал 2009 року в сумі 8857 грн. та завищено за 2 квартал 2008 року в сумі 25 грн.;
- п.11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), пп. “б”пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, суб’єктом господарювання не подано до податкового органу Декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2009 року, за півріччя 2009 року, за 3 квартал 2009 року та за 2009 рік;
- п. 4.1 ст. 4, пп.7.3.1, п. 7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7, пп. 8-1-6 ст. 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (з змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 669202 грн., в тому числі за травень 2009 року в сумі 22714 грн., серпень 2009 року в сумі 22219 грн., вересень 2009 року в сумі 184071 грн., листопад 2009 року в сумі 428718 грн. та завищено на загальну суму 2292 грн., в тому числі за квітень 2009 року в сумі 335 грн., червень 2009 року в сумі 336 грн., за липень 2009 року в сумі 422 грн., жовтень 2009 року в сумі 1199 грн.;
- п. 8-1-6 ст. 8-1 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (з змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податок на додану вартість, який залишається в розпорядженні платника податку для цільового використання в періоді що перевірявся на загальну суму 669910 грн.;
- ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори”від 20.05.1993 року за № 56-93 (з змінами та доповненнями), в результаті чого занижено комунальний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 1167,40 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 156,40 грн., за 2 квартал 2009 року в суму 362,10 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 363,80 грн. та за 4 квартал 2009 року в сумі 285,60 грн.
- ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори”від 20.05.1993 року за № 56-93 (з змінами та доповненнями), пп. “б”пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, суб’єктом господарювання не подано до податкового органу податкових розрахунків по комунальному податку за 1 квартал 2009 року, за 2 квартал 2009 року, за 3 квартал 2009 року та за 4 квартал 2009 року.
За результатами перевірки Гайсинською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.07.2010 року № 0000152301/0, № 0000142301/0, № 0000162301/0, якими визначено податкові зобов’язання ТОВ “Теплик-Агро”з податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку та застосовувані штрафні (фінансові) санкції.
Як наслідок встановлених порушень, Гайсинською МДПІ відносно ТОВ «Теплик-Агро» прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.07.2010 року №0000152301/0, № 0000142301/0, № 0000162301/0, за результатами розгляду якої оскаржувані позивачем рішення залишені без змін.
За результатами розгляду повторної скарги позивача з доповненнями (вхідні №11665/6, № 507/6 ДПА України від 26.11.2010 року та від 14.01.2011 року), Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення від 24.01.2011 року № 1205/6/25-0215 (а.с. 78-83), яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Гайсинської МДПІ від 03.11.2010 року № 0000152301/2, №0000142301/2, № 0000162301/2, а скаргу –без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Судом встановлено, що спірні правовідносини регулюються Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998 р. №320-XIV, який діяв на момент виникнення правовідносин (закон втратив чинність на підставі Кодексу № 2755-VІ (2755-17) від 02.12.2010 року), в преамбулі якого зазначено, що саме цей закон визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку (далі –ФСП), що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі. Даний закон зазначає умови, при виконанні яких підприємству надається статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, підстави для зняття з податкової реєстрації у якості платника ФСП, об’єкт оподаткування, ставки ФСП, порядок нарахування та строки сплати податку.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Визначення понять сільського господарства (сільськогосподарське виробництво), сільськогосподарського товаровиробника і сільськогосподарського підприємства надані Законом України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років”від 18.01.2001 рр. №2238-III. Згідно з преамбулою даного Закону він визначає основні засади державної політики на період реформування сільського господарства протягом 2001 - 2004 років як пріоритетної галузі народного господарства. Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що на час розгляду даної справи зазначений Закон не скасовано, не припинено його дію та не визнано неконституційним, у зв’язку з чим даний Закон є діючим та його норми підлягають застосуванню, враховуючи, що Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України”та будь-яким іншим законом зазначені поняття не визначені та їх зміст не суперечить нормам зазначеного Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”.
Згідно з даними перевірки ТОВ “Теплик-Агро”у перевірений період займалось вирощуванням зернових та технічних культур рослинництва, код виду діяльності 01.11.0 здійснювало вирощування озимої пшениці, ярого ячменю, кукурудзи на зерно, соняшнику, озимого ріпаку.
ТОВ “Теплик-Агро”зареєстроване в Теплицькому відділенні Гайсинської МДПІ 11.04.2008 року за № 906. Згідно з довідкою з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ “Теплик-Агро”є вирощування зернових та технічних культур (КВЕД 01.11.0). В 2008 році підприємство перебувало на загальній системі оподаткування.
Заявою від 04.12.2008 року ТОВ “Теплик-Агро”повідомило Гайсинську МДПІ про вибір форми сплати ФСП на 2009 рік. Згідно довідки № 125/10/15 від 22.01.2009 року про підтвердження статусу платника податку, ТОВ “Теплик-Агро”в 2009 році є платником ФСП. Так, позивачем на виконання вимог податкового законодавства, було подано до податкового органу податковий розрахунок ФСП на 2009 рік.
Як вбачається із матеріалів справи, Гайсинською МДПІ видано Свідоцтво № 100198772 (НБ №028492) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, дата реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування 01.03.2009 року, дата початку дії свідоцтва –01.03.2009 року, перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно до КВЕД: 01.11.0 –вирощування зернових та технічних культур; 01.41.0 –надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту, пакування та підготовка до продажу в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції.
Відповідно до пункту 8-1.6 статті 8 Закону України “Про податок на додану вартість”
сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Законом України “Про податок на додану вартість”визначено поняття діяльності у сфері сільського господарства (підпункт 8-1.15.2 пункту 8-1.15 статті 8 зазначеного Закону). Такою діяльністю є, зокрема: виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, їх обробка, переробка та/або консервація; а також виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; їх обробка, переробка та/або консервація.
Суд приходить до висновку, що позивач є сільськогосподарським підприємством, та продукція, що ним виробляється (вирощується), є сільськогосподарською продукцією.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ “Теплик-Агро”отримувало дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки у 2008 році у розмірі 100 % загальної суми валового доходу, що підтверджено накладною № 1 від 10.10.2008 року від громадянина ОСОБА_6 ТОВ “Теплик-Агро” було отримано насіння озимого ріпаку в кількості 3100 кг, яке було посіяно підприємством та згідно акту від 23.11.2008 року посів озимого ріпаку площею 85 га переведено на зелений корм, за погодженням з заступником начальника управління сільського господарства Теплицької райдержадміністрації, а в подальшому реалізовано ТОВ “Згода”. Реалізація зеленої маси в кількості 85 тонн на загальну суму 85 000 грн. (видаткова накладна від 10.12.2008 року № 1, підтверджується податковою накладною поданою ТОВ “Згода”№ 1 від 10.12.2008 року та банківськими виписками про отримання коштів ТОВ “Теплик-Агро”від ТОВ “Згода”від12.12.2008 року, від 19.01.2009 року, від 17.02.2009 року, від 09.02.2009 року, від 24.03.2009 року.
Статтею 3 Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” встановлено, що об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ “Теплик-Агро”є сільськогосподарським підприємством та у 2008 році основним видом діяльності позивача було виробництво та продаж сільськогосподарської продукції, у позивача в користуванні є сільськогосподарські угіддя - об'єкт обкладення ФСП, та сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75% загальної суми валового доходу, і позивач мав право реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку. Тому, позивачем виконані всі вимоги, які визначає Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” для того, щоб бути зареєстрованим як платники ФСП у 2009 році.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку , що викладені в позові ТОВ «Теплик-Агро» до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції обставини є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, внаслідок чого позивач не може вважатися порушником нормативно-правових актів які відображені в податкових повідомленнях - рішеннях від 07.07.2010 року №0000152301/0, № 0000142301/0, № 0000162301/0.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 23 травня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар