ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2008 р.
| № 7/588 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді | Кота О.В., |
суддів: | Владимиренко С.В., |
Шевчук С.Р., |
розглянув касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі №2 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р. |
та рішення | господарського суду м. Києва від 23.03.2007р. |
у справі | №7/588 |
за позовом | Комунального підприємства "Тернопільводоканал" |
до | Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" |
про | стягнення 39823,71грн., |
за участю представників:
- позивача: Іванців Р.Б. (дов. б/н від 21.01.2008р.);
- відповідача: Шикіра І.С. (дов. №2053 від 01.08.2005р.);
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про 30404,14грн. заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення, 7352,71грн. інфляційних нарахувань за період з травня 2004 року по лютий 2006 року та 2066,86грн. три проценти річних за період з 15.05.2004р. по 19.08.2006р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до укладеного між сторонами договору від 27.05.2002р. №152 він надавав послуги з водопостачання та водовідведення структурному підрозділу відповідача за адресою: м. Тернопіль, вул. Приміська, 15а, де знаходиться адмінкорпус цеху лінійно-кабельних споруд №209. Згідно актів технічного обстеження позивачем було виявлено самовільне приєднання окремого житлового будинку відповідача, що значиться за тією ж адресою: м. Тернопіль, вул. Приміська, 15а, до комунальних водопровідних мереж та безоблікове споживання послуг з водопостачання і водовідведення в даному будинку відповідача. Таке приєднання було здійснено без дозволу, без участі технагляду з боку водоканалу, без будь-яких технічних умов водоканалу, не оформлене у абонентному відділі водоканалу та без обліку обсягів споживання послуг з водопостачання та водовідведення, в порушення норм Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Обґрунтовуючи обов’язок відповідача сплатити вказані кошти, позивач посилається на те, що той є балансоутримувачем вказаного будинку.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.03.2007р. у справі №7/588 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал" 37756,85грн. боргу, 2066,86грн. три проценти річних, 398,24грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р. у справі №7/588 (колегія суддів у складі головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л., Ропій Л.М.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі №2 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" залишено без задоволення; рішення господарського суду м. Києва від 23.03.2007р. у справі №7/588 залишено без змін, доповнено резолютивну частину рішення текстом наступного змісту: "Поновити строк позовної давності".
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції Відкрите акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі №2 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду м. Києва від 23.03.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р. у справі №7/588 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову Комунальному підприємству "Тернопільводоканал" у позові.
Відзив на касаційну скаргу відповідача на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п.1, 6 постанови від 29.12.1976р. №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.05.2002р. між КП "Тернопільводоканал" та ВАТ "Укртелеком" в особі центру технічної експлуатації первинної мережі №2 було укладено договір №152, предметом якого є забезпечення позивачем відповідача за плату питною водою до місця приєднання з міським водопроводом та відведення і очистка стічної води від відповідача в міський каналізаційний колектор.
Відповідно до п.2.1 цього договору облік води, витраченої відповідачем, проводиться за показниками водомірів, встановлених на водопровідних мережах.
Межі відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних та каналізаційних мереж і споруд, згідно з п.4.7 даного договору, визначаються на підставі схеми.
Вказана схема зі сторони відповідача була складена і підписана начальником цеху лінійно-кабельних споруд-209, якого сторони визначили відповідальною особою за водоспоживання об’єктів відповідача, збереження водолічильників, пломб на них і обладнання водомірного вузла відповідача.
Суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, вказував, що схема водопроводу і каналізації приміщення центру лінійно-кабельних споруд-209 по вул. Приміській, 15а у м. Тернополі складена представником відповідача - Ганцем Р.П., який вказаним договором визначений як відповідальна особа за водоспоживання об’єктів, збереження водолічильників, пломб на обладнанні, водомірного вузла, а тому приймається судом як допустимий доказ відповідно до ст.34 ГПК України. Згідно з даною схемою водопостачання здійснюється для потреб адміністративних приміщень центру лінійно-кабельних споруд-209 і вода обліковується за допомогою лічильника, розташованого в приміщенні гаражу. Даною схемою не передбачено здійснення постачання води та її облік для інших будівель, які не відносяться до центу лінійно-кабельних споруд-209.
Водночас судом встановлено, що у серпні 2003 року позивачем було проведено обстеження водопровідних мереж, житлового будинку по вул. Приміській, 15а у м. Тернополі, в ході якого виявлено, що водопостачання будинку здійснюється безобліково. За результатами обстеження 21.08.2003р. складено акт, відповідно до якого було встановлено водомірний вузол та опломбовано його. Акт було підписано начальником ЦЛКС-209 Ганцем Р.П. як представником абонента.
Також 19 та 29 грудня 2003 року позивач спільно з представником ЦЛКС-209, як представником абонента, здійснив технічне обстеження водопровідних мереж, за результатами якого були складені акти, у яких зафіксовано безоблікове постачання води на житловий будинок.
За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем доведено факт самовільного приєднання окремого житлового будинку відповідача, надання послуг з постачання та водовідведення та безоблікове споживання наданих послуг.
Суд апеляційної інстанції, з посиланням на ч. 2 ст. 264 ЦК України, визнав причини пропуску позовної давності поважними та поновив строк позовної давності.
При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що позов прокурора між цими ж сторонами, про цей же предмет і з цих же підстав у справі №7/262-42/141 розглядався судом, починаючи з травня 2005 року, рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2005р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2005р. в позові відмовлено повністю, постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2006р. у справі №7/262 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2005р. та рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2005р. у справі №7/262 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; ухвалою суду першої інстанції від 23.05.2006р. у справі №7/262-42/141 позов прокурора м. Тернополя залишено без розгляду. З чого видно, що мало місце застосування судами при вирішенні спору різних норм законодавства, що спричинило до тривалого строку розгляду спору за позовом прокурора та перешкоджало позивачу звернутись з позовом до суду до спливу строку позовної давності.
Проте, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій неможливо з наступних підстав.
З метою удосконалення водокористування і водовідведення комунальними та відомчими водопроводами і каналізаціями, взаємовідносин між підприємствами, які експлуатують водопровідно-каналізаційні системи, та їх абонентами на території України наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994р. №65 затверджено і введено в дію з 1 жовтня 1994 року Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (надалі - Правила).
Згідно п.1.3 цих Правил абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи (надалі - підприємства), а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності (надалі - громадяни), на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.
Так, відповідно до п.12.2 вказаних Правил для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.
Пунктом 9.8 названих Правил передбачено, що у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил за весь період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного приєднання до водопроводу або безоблікового користування визначити неможливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.
Згідно п.9.6 вказаних Правил при виявленні представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації. Якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць.
Відповідно з ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що відповідач самовільно приєднав окремий житловий будинок (що значиться за тією ж адресою: м. Тернопіль, вул. Приміська, 15а) до комунальних водопровідних мереж та безобліково споживав послуги з водопостачання та водовідведення в даному будинку відповідача до 21.08.2003 року, тобто до моменту встановлення загальнобудинкового водоміра, на підтвердження чого надав акти технічного обстеження водопровідних мереж.
Задовольняючи позов з підстав обґрунтованості та доведеності факту споживання послуг, судові інстанції в порушення цієї норми не перевірили яким чином відповідач сплачував за надані КП “Тернопільводоканал” послуги з водопостачання та водовідведення з моменту введення в експлуатацію жилого будинку з 19.06.1987 року до моменту встановлення загальнобудинкового водоміра, тобто до 21.08.2003 року.
Судами першої та апеляційної інстанцій не було з’ясовано, за який саме місяць була нарахована заборгованість, а відтак не досліджено початок перебігу строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, не застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права, у зв’язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а дана справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення, оскільки рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.3 ч. 1 ст. 1119, ст.ст.11110-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації первинної мережі №2 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від 23.03.2007р. у справі №7/588 скасувати.
Справу №7/588 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя: | О. Кот |
Судді: | С. Владимиренко С. Шевчук |