ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2008 р. | № 16-8-6-30-9/336-05-9443 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), |
Харченка В.М., Борденюк Є.М. |
розглянувши у відкритому за участю прокурора - касаційне подання та касаційну скаргу | судовому засіданні у м. Києві Сахно Н.В., представника Одеської міської ради –Дягілева О.В., представника Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –Халдая І.В. та представника фірми "Круг" у формі ТзОВ –Анатольєва А.О. заступника прокурора Одеської області Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради |
на постанову | від 21.08.2007 |
Одеського апеляційного | господарського суду |
у справі | № 16-8-6-30-9/336-05-9443 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради |
до | Фірми "Круг" у формі ТзОВ, Комунального міського ремонтно-будівельного підприємства "Одесрембуд", Одеського міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту |
про | визнання недійсним договору оренди, додаткових угод до нього та виселення |
Представники Комунального міського ремонтно-будівельного підприємства “Одесрембуд” та Одеського міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту в судове засідання не з’явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 13.12.2007 оголошувалась перерва до 24.01.2008.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року заступник прокурора м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з позовом до фірми "Круг" та комунального міського ремонтно-будівельного підприємства "Одесрембуд", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просив визнати недійсним на майбутнє договір оренди № 32 від 05.10.1998 разом із додатковими угодами до нього № 1 від 29.12.1998, № 2 від 19.07.1999, № 3 від 20.07.2000, № 4 від 10.02.2001, № 5 від 04.10.2001, № 6 від 01.04.2002, № 7 від 15.03.2002 на будівлі та споруди загальною площею 1737 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 27, та прилеглу територію площею 2570 м2, що були укладені між Одеським міським підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним трестом та фірмою "Круг", визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 28.01.2005 до зазначеного договору оренди, укладену між ліквідаційною комісією Одеського міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та фірмою "Круг" та виселити фірму "Круг" з зазначених будівель та споруд.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2005 було залучено до участі у справі у якості іншого відповідача –Одеський міський підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест (надалі –"Трест").
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2006 провадження по даній справі об’єднано з провадженням по справі № 6/232-06-5890 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ТзОВ фірми "Круг" та Одеського міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту про визнання недійсним додаткового погодження № 9 до договору оренди № 32 від 05.10.1998.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.12.2006 у справі № 16-8-6-30-9/336-05-9443 в позові прокурора м. Одеси відмовлено. Позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено частково. Визнано додаткову угоду № 8 від 28.01.2005, укладену між ліквідаційною комісією Одеського міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та Фірмою "Круг" у вигляді ТзОВ до договору оренди комунальної власності № 32 від 05.10.1998, недійсною на майбутнє.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційному поданні заступник прокурора Одеської області просить скасувати постанову апеляційного суду від 21.08.2007, рішення господарського суду першої інстанції від 27.12.2006 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокуратури м. Одеси та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити в повному обсязі.
У касаційній скарзі Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради просить скасувати постанову апеляційного суду від 21.08.2007, рішення господарського суду першої інстанції від 27.12.2006, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Скарга та подання мотивовані тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 43, 101 ГПК України, ст.ст. 48 ЦК УРСР, ст. 234 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 11, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
У відзиві на касаційну скаргу фірма "Круг" у формі ТзОВ просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача та касаційне подання –без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.10.1998 між Одеським міським підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним трестом та фірмою "Круг" був укладений договір оренди комунальної власності № 32 відносно будівель та споруд будівельної бази, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 27, зі строком дії з 01.10.1998 по 31.12.2023. В подальшому, між з цими ж сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1-7 до цього ж договору від 29.12.1998, від 19.07.1999, від 20.07.2000, від 10.02.2001, від 04.10.2001, від 01.04.2002, від 15.03.2002, якими був збільшений об’єкт оренди та встановлені додаткові умови договору.
17.04.2001 Одеська міська рада прийняла рішення "Про ліквідацію міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів", а рішеннями Одеської міської ради від 17.04.2001 та від 05.10.2001 будівлі і споруди будівельної бази по вул. Промисловій, 27, в м. Одесі включені до переліку об’єктів, що підлягають відчуженню з метою погашення боргів тресту, що ліквідується, за рахунок отриманих від продажу коштів.
28.01.2005 між ліквідаційною комісією Одеського міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та фірмою "Круг" була укладена додаткова угода № 8 до договору оренди № 32 з метою приведення умов договору оренди і додаткових угод до нього відповідно до вимог діючого законодавства України, а додаткова угода № 5 визнана недійсною.
Крім того, 15.08.2005 між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 9 до договору оренди комунальної власності № 32 від 05.10.1998, якою були внесені доповнення до договору оренди № 32 також з метою приведення умов договору оренди і додаткових угод до нього відповідно до вимог діючого законодавства України, а додаткова угода № 5 визнана недійсною.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині, що стосується відмови в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що оспорюваний договір та укладені до нього додаткові угоди не суперечать законодавству, яке діяло на відповідний період часу, а отже підстави для визнання їх недійсними відсутні.
З такими висновками погодитись не можна.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, і ці обставини були встановлені попередніми судовими інстанціями, майно, яке отримала фірма "Круг" у користування на правах оренди за оспорюваним договором та укладеними до нього додатковими угодами, являє собою комунальну власність і в цілому складається з 1737 м2 будівель та споруд промислової бази, яка знаходиться по вул. Промисловій, 27 в м. Одесі, та 2570 м2 прилеглої до неї території.
Орендодавцем за цим договором та укладеними до нього додатковими угодами виступив Одеський міський підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест, який, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, є об’єднанням юридичних осіб, на підставі відповідного рішення його засновника –виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, що володіє належним йому майном на правах повного господарського відання.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у тій його редакції, яка діяла на час укладання оспорюваного договору, підприємства мали право виступати орендодавцями відносно нерухомого майна, що відносилось до комунальної власності, тільки з дозволу органів, уповноважених органами місцевого самоврядування управляти таким майном.
З тих же матеріалів справи вбачається, що на час укладання оспорюваного договору уповноваженим органом, якому були делеговані повноваження щодо управління майном, яке відноситься до комунальної власності, було Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради народних депутатів, яке діяло на підставі відповідного положення, затвердженого рішенням Одеської міської Ради народних депутатів від 15.12.1994, та яке, при здійсненні управління майном, мало виступати орендодавцем як відносно цілісних майнових комплексів підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, так і відносно нежилих приміщень.
Відповідно до встановлених судами фактичних обставин справи, при укладанні оспорюваного договору та додаткових до нього угод "Трест" не отримав відповідного на те дозволу ні від органу, уповноваженого управляти комунальним майном, ні від самого власника цього майна та на власний розсуд надав в оренду не тільки нежитлові приміщення та будівлі, але й прилеглу до них територію, в той час як останнє питання входило в коло земельних правовідносин і взагалі підлягало вирішенню у відповідності до інших норм законодавства.
Відсутність дозволу з боку належного орендодавця відносно надання в оренду нерухомого майна, яке є комунальною власністю, свідчить про те, що оспорюваний договір оренди з урахуванням укладених до нього додаткових угод за №№ 1-7 та додаткової угоди № 9 відбувся з порушенням вимог ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". З огляду на це, та у відповідності із вимогами ст.ст. 48, 59 ЦК УРСР, цей договір підлягає визнанню недійсним на майбутнє.
У цьому зв’язку посилання судів на п. 3.4 статуту Одеського міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та пов’язаний з цим їх висновок про те, що в даному випадку "Трест" і є тим органом, який був наділений органом місцевого самоврядування відповідними повноваженнями щодо управління комунальним майном, на думку Вищого господарського суду, не можна визнати правильними, оскільки саме позначенні в статуті згаданої особи про те, що вона має право надавати належну їй нерухомість в оренду не звільняє її від передбаченого Законом України "Про оренду державного та комунального майна" обов’язку отримати на те попередній дозвіл повноважної особи. До того ж, із самого змісту п. 3.4 згаданого статуту вбачається, що "Трест" має право здавати належну йому нерухомість в оренду, якщо інше не передбачено законом.
Оскільки за визначенням ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, така угода є нікчемною, а тобто такою, за якою у сторін, з огляду на порушення закону при її укладанні, не могли виникнути права та обов’язки. Враховуючи, що оспорюваний договір, за обставинами справи, які були встановлені судами, підпадає під визнання його недійсним на підставі ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 48 ЦК УРСР, він є нікчемним, а тобто таким, що не тягне за собою порушення права. У цьому зв’язку передбачені ЦК УРСР правила про позовну давність не можуть розповсюджуватись відносно заявлених по справі вимог, а отже оспорюваний договір, з урахуванням укладених до нього додаткових угод, які мають похідний характер, підлягає визнанню недійним незалежно від строків його укладання.
Враховуючи, що вимоги про виселення відповідача безпосередньо пов’язані із основними вимогами про визнання угоди недійсною і носять похідний від них характер, вони також підлягають задоволенню.
Сукупність вищенаведеного дає підстави для скасування постановлених за справою судових рішень у їх відповідній частині з огляду на неправильну юридичну оцінку обставин самої справи.
Приймаючи до уваги, що ці ж обставини були встановлені попередніми судовими інстанціями з достатньою повнотою, Вищий господарський суд вважає можливим постановити за справою нове рішення про задоволення позову.
Оскільки судові рішення в частині, яка стосується визнання недійсною додаткової угоди за № 8 від 28.01.2005 до договору за № 32 від 05.10.1998, фактично не оспорюються жодною з сторін і не суперечать наявним матеріалам справи, вони підлягають залишенню в цій же частині без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання заступника прокурора Одеської області та касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2007 та рішення господарського суду Одеської області від 27.12.2006 у справі № 16-8-6-30-9/336-05-9443 скасувати в частині, що стосується відмови у задоволенні позову.
Позовні вимоги в цій же частині задовольнити.
Договір оренди комунальної власності за № 32 від 05.10.1998, укладений між Одеським міським підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним трестом та ТзОВ "Круг", з урахуванням змін, внесених до нього додатковими угодами за № 1 від 29.12.1998, № 2 від 19.07.1999, № 3 від 20.07.2000, № 4 від 10.02.2001, № 5 від 04.10.2001, № 6 від 01.04.2002, № 7 від 15.03.2002 та № 9 від 15.08.2005, визнати недійсним на майбутнє.
Виселити фірму "Круг" у формі ТзОВ з будівель та споруд загальною площею 1737 м2 та прилеглої території площею 2570 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 27.
В іншій частині ці ж судові рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Одеської області видати накази на виконання цієї постанови.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.