Справа № 2а-4196/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Костюкова Д. Г., при секретарі Скоробогатовій М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у М. Краматорську Донецької області про зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2006 -2007 роки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2006 -2007 роки.
У зв’язку зі змінами до ст. 18 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ позов переданий на вирішення Краматорського міського суду як адміністративного суду, куди надійшов 25.06.2009 року.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни», у зв’язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватися. Розраховуючи недоплачене їй за період 2006 - 2007 роки соціальне підвищення як «дитині війни» позивачка виходила з відповідності мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про держбюджет на 2006 і 2007 роки, та просила стягнути на її користь 2733, 30 грн.
У судове засідання позивачка не з’явилася, надала суду заяву у якої просила справу слухати у її відсутність та просила позов задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача начальник УПФУ у ОСОБА_1 ОСОБА_3 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення на позов з проханням розглянути справу у його відсутності.
Згідно письмових заперечень відповідача, останній позов не визнав, посилаючись на те, що ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст. 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Зазначені норми не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх незастосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На 2007 рік дія вказаної ст. 6 відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена та відповідно до ст. 111 зазначеного Закону передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі цього з 01.01.2007 року «дітям війни» виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 19 грн., з 01.04.2007 року - 19, 35 грн., з 01.10.2007 року -19, 75 грн. 09.07.2007 року Конституційним Судом України ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення «дітям війни» не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалося.
Крім того, представник УПФУ у ОСОБА_1 наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалася та виплачувалася щомісячно, позивачці був відомий її розмір. Всі ж законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, відповідно до ст. 57 Конституції України в обов’язковому порядку оприлюднювалися.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 народилася 05.05.1940 року (а.с. 4), має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 3).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік згідно ст. 110 Зaкону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 року (із змінами, внесеним 10.01.2006 року).
Зупинення дії нормативно-правового акту не дає права на його застосування, а тому у позивачці не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році, у зв’язку з чим позов в цій частині є необгрунтованим по суті та в його задоволенні слід відмовити.
На 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено відповідно до ст. 71 п.12, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 п.12, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Зазначені положення, які визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо проведення доплати «дітям війни» 30 % мінімальної пенсії за віком слід застосовувати з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» мінімальна пенсія за віком у 2007 році складала: з 01.04.2007 року - 410, 06 грн., з 01.10.2007 року - 415, 11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710, 91 грн. (410, 06 грн. х 30 % / 31 х 23 дні + 410, 06 грн. х 2 х 30 % + 415, 11 грн. х 3 х 30 %).
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно за ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захи ст.
Конституція України у ст. 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленому законом.
В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія, або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії є основною функцією органів Пенсійного фонду України.
При таких обставинах, з урахуванням наявності прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення держаними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, виходячи з приписів статті 8 Конституції України та вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною та поновити пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду.
У зв’язку з тим, що позивачці поновлено процесуальний строк для звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне вимоги про виплату підвищення як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року задовольнити, зобов’язавши відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії як «дитині війни» у сумі 710, 91 грн. з розрахунку: (410, 06 грн. х 30 %: 31 х 23 дні + 410, 06 грн. х 2 х 30 % + 415, 11 грн. х 3 х 30 %).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, необхідно врахувати положення частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено. Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог, тому сума судового збору, яка повинна бути стягнута на користь позивачці складає 1 грн. 70 коп.
Керуючись ст. ст. 4-15, 94, 159-163, 185-186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у М. Краматорську Донецької області про зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2006 -2007 роки, задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету України підвищення до пенсії, як дитині війни ОСОБА_2 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31грудня 2007 року у розмірі 710 грн.91 коп.
Стягнути с Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 грн.70 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом. Заяву про апеляційне оскарження постанови Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Донецькому апеляційному адміністративному суду через Краматорський міський суд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.