Справа № 2- а-2654/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі: головуючого судді Богуславської І.А., при секретарі Зал Т.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до ВДАЇ м. Маріуполя при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови №АН 897790 від 05.03.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

             Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що інспектором ВДДР ВДАІ по обслуговуванню м. Маріуполя лейтенантом міліції ОСОБА_2 05.03.2011р. було винесено постанову АН № 897790 якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1  КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Вказаною постановою було встановлено, що він керуючи автомобілем НОМЕР_1  по пр. Леніна в м. Маріуполі напроти ТРЦ «Україна» порушив п.8.1, п.8.4в,  Правил дорожнього руху України, а саме здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». З зазначеною постановою він не згоден, вважає її незаконною та просить скасувати. Пояснив, що він був зупинений інспектором ДАІ і протокол про скоєне правопорушення був складений на місці, проте вважає його незаконним оскільки він відчув, що його автомобіль почав смикатися та був вимушений зупинити транспортний засіб для з’ясування причини виниклої неполадки. Копію протоколу та постанови отримав на місці.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги по вищевказаним підставам, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання  з’явився, позовні вимоги не визнав у повному обсязі обґрунтував це тим, що порушення ПДР мали місце та були зафіксовані належним чином  про що надав відео запис. Просив відмовити у задоволені позову оскільки з наданого відеозапису видно, що ОСОБА_1 зупинив автомобіль в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», капот автомобіля не відкривав, увімкнув аварійну сигналізацію лише після зупинки його інспектором ДАЇ.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

          Згідно ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

            Згідно ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

            05.03.2011р. інспектором ВДДР ВДАІ по обслуговуванню м. Маріуполя лейтенантом міліції  ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол серії АН1 №487003 відносно ОСОБА_1 який 05.03.2011р. о 18-39 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1  по пр. Леніна в м. Маріуполі напроти ТРЦ «Україна» здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КпАП України.

            Інспектором ВДДР ВДАІ по обслуговуванню м. Маріуполя лейтенантом міліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії АН № 897790, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в  розмірі 255 грн.       

            При вирішенні спору судом прийнято до уваги, що за приписами  ст.255 КУПаП інспектор ДПС, як працівник  органів  внутрішніх  справ  склав відносно позивача  ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, про що вказує сам позивач.

            У відповідності до п.3 ч.2 ст.222 КУПаП України інспектором ДПС  на місці скоєння правопорушення розглянуте правопорушення і ухвалена постанова про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

            Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР визначені у п.16 Інструції від 27.03.2009р. №111 за приписами п.16.6 якою за всіма виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі яка його змінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби.

            Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що при несенні служби і виявленні адміністративного правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, працівник ДПС зобов'язаний - припинити адміністративне правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення, виносити     відповідно до чинного  законодавства  постанови про адміністративні порушення (п.3.4), забезпечувати ефективне використання технічних приладів та  технічних  засобів,  що  мають  функції  фото-  і  кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм і стандартів,  що  стосуються  забезпечення  безпеки дорожнього руху (п.3.5).

            Згідно зі ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

           Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1 № 487003 від 05.03.2011 року в ньому зафіксовано що є додатком до нього, а саме зазначено факт ведення фото- та відео зйомки. В графі “пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності” позивач особисто зазначив, що з протоколом ознайомлений проте по суті не згоден. Підпис позивача в протоколі спростовує доводи позивача про те що його було позбавлено права на захист передбачене ст.256 КУпАП.  

Ознайомившись з відеозаписом суд приходить до висновку про те, що порушення правил ДР мали місце. А саме відео- та фотозйомкою зафіксовано автомобіль НОМЕР_2  по пр. Леніна в м. Маріуполі напроти ТРЦ «Україна», який  здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена»,водій якого не увімкнувши аварійну сигналізацію почав відходити від автомобіля та був зупинений робітником ДАЇ. З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги пояснення позивача в частині того, що він не порушував жодного правила ДР, а дані зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, вважаючи таку позицію бажанням позивача уникнути відповідальності за скоєне правопорушення. Крім того позивачем не доведено факт порушення працівниками міліції норм і правил законодавства при фіксуванні правопорушення, складанні протоколу та постанови.

            Таким чином суд вважає що протокол про скоєнння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та постанова про накладення на нього адміністративного стягнення були винесені правомірно, а дії інспектора ДПС відповідають Iнструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС” № 111 від 27.03.2009р.

 Суд вважає, що відповідачем вірно дана оцінка дій позивача стосовно вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та правомірно з цього приводу ухвалена постанова.

             За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.ст.9,10,11,159,160,162,163 КАС України,  ч.1 ст.122  КУпАП України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В позові  ОСОБА_1 до ВДАЇ м. Маріуполя при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови №АН 897790 від 05.03.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення  відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя